Чому Україна перетворюється з експортера на імпортера насіння льону

Відповідно на все насіння льону ( і те, що переробляється на технічну олію, і те, що використовується у вигляді цілих зерен у харчових продуктах) поширюється дія експортного мита.

Це зробило його неконкурентоздатним. Але оскільки потреба саме в харчовому насінні льону постійно зростає, то вітчизняні експортери змушені вдаватися спочатку до імпорту насіння льону, а потім до його транзитного експорту — в обхід злощасного мита. Минулий рік у цьому відношенні став симптоматичним: уперше імпортовано значну кількість — 1,5 тис. тонн насіння льону. Причому ціна імпорту склала в середньому $379, а експорту — $455.

Які ж причини такої тенденції?

Після затяжного періоду балансування посівних площ під льоном навколо позначки 50 тис. га, протягом останніх двох років намітилося значне їх скорочення. Якщо минулого року посівні площі становили 32 тис. га, що на третину менше, ніж у році попередньому, то 2019 року посівні площі можуть скласти всього-на-всього 25 тис. га. Відповідно торік виробництво було найнижчим за останнє п'ятиріччя — 30 тис. тонн, а нині — прогнозується ще меншим. Для порівняння: світове виробництво і експорт насіння льону зростає і складе в 2018/19 МР 2,6 млн тонн із внеском Казахстану 680 тис. тонн, Росії, Канади — по півмільйона тонн.

Така динаміка виробництва в Україні навпаки тягне падіння обсягів експорту. Якщо за 2017 р. експортовано 57 тис. тонн насіння льону, то за 2018 р. — лише 13 тис. тонн.

І головне, внутрішня переробка на технічну олію також скорочується: якщо в 2017 р. на підприємствах асоціації «Укроліяпром» було перероблено 15 тис. тонн насіння льону, то в 2018 р. — лише 5 тис. тонн. А мито якраз і вводилося з подачі цього об’єднання, щоб нарощувати переробку! На його збереженні «Укроліяпром» наполягає й зараз за підтримки Мінагропроду. Незначний урожай насіння льону змушує виробників олії віддавати перевагу переробці соняшнику. Ось це й задовольняє вочевидь названі структури. Та чи державу загалом?

Звітні дані засвідчують, що за надходженнями до державного бюджету експорт харчового насіння льону значно прибутковіший за переробляння соняшнику на олію. А вирощування льону в сівозмінах, особливо на посушливих територіях, є альтернативою соняшнику щодо збереження родючості ґрунтів.

Як вважають експерти і учасники ринку, для виведення льонарської галузі з дискримінованого стану необхідне вжиття невідкладних заходів на державному рівні: відміна експортного мита (у Верховній Раді зареєстровано законопроекти 4737 і 9202), удосконалення стандарту на насіння льону (цим уже займається Інститут олійних культур НААН), розширення класифікатора УКТЗЕД позицією «харчове насіння льону» — справа, до якої долучилася Чернігівська ТПП.

Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»