Практика «вибивання» боргів

Цього разу я хочу представити вам кейс, який стане корисним саме для кредиторів аграрних компаній. 

Всі ми знаємо, що основний актив будь-якого аграрного господарства — це земля, незважаючи на те, що вона навіть не є його власністю, а знаходиться в користуванні, і в разі визнання боржника банкрутом договори оренди припиняються. За такого сценарію здаватиметься, що кредиторам для погашення боргів залишаються на розтерзання «майбутні врожаї» і розбита техніка боржника, але все набагато веселіше. 

Аграрний сектор в Україні сьогодні є найбільш прибутковим бізнесом, що і піднімає вартість 1 га с/г земель. Деякі аграрії вважають, що максимальний прибуток вони отримують від продажу готового бізнесу або землі, а ігри із посівними програмами — це лише передпродажна підготовка. І такі ігри часто закопують псевдофермера в боргову яму, оскільки вся діяльність ведеться за рахунок залучених інвестицій. Не встигнувши вигідно продатися, фермер стає банкрутом!

Результат такої діяльності — техніка зношена, поля не доглянуті, урожай мінімальний, в бухгалтерії бардак, репутація серед орендодавців на нулі, єдиний високий показник — борги.

І в більшості таких випадків процедура банкрутства ініціюється боржником, який і контролює процес. І тут головне його завдання — ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів і перевести всі активи, в тому числі і землю, на нову компанію. Не виключено, що це буде компанія покупця. Тому і розпорядника майна боржник намагається ввести в процес «свого». І ось тут починається найцікавіше…

Такий розпорядник майном начебто і виконує свої обов'язки, але якось дуже повільно — це гарний привід подати скаргу в суд і замінити його, а після цього — й усунути з посади керівника боржника і призначити на його місце нового сумлінного розпорядника майном, який виведе всіх на чисту воду і забезпечить максимальне погашення вимог кредиторів.

Маючи повний контроль над діяльністю боржника, кредитори можуть прийняти рішення про санацію боржника та, продовжуючи його господарську діяльність, гасити борги за рахунок реалізації зібраного врожаю.

З нашої практики, серед кредиторів аграрного боржника завжди можна знайти постачальників посівного матеріалу і мінеральних добрив, які і можуть стати основними інвесторами. Це, звичайно, неосновний вид їхньої діяльності, але точно спосіб повернути борг.

Про такий варіант чомусь дуже часто забувають кредитори і намагаються повернути свої борги, створюючи труднощі боржнику в процесі завершення його ліквідації.

«Ви кажете: банкрутство — це кінець, а я скажу, що ви не вмієте ним користуватися!»

Микола Струць, арбітражний керуючий, адвокат IMG Partners