Правда та міфи про молоко другого ґатунку

Міф №1. З 1 липня селяни не зможуть здавати молоко 

Правда. З 1 липня ніяких заборон на закупівлю молока другого ґатунку не запроваджується

27 червня цього року Національним органом стандартизації за зверненням Мінагропроду було прийнято наказ, за яким подовжено термін приймання молока 2-го ґатунку на харчові цілі до 1 січня 2020 року. Тобто з 1 липня 2018 року нічого не змінилось. 2-й ґатунок не відмінили. Селяни і всі ті, хто виробляє молоко 2-го ґатунку, можуть спокійно його здавати на підприємства до 1 січня 2020 року.

Наразі вимоги до молока регулюються Національним стандартом ДСТУ 3662-97 «Молоко коров«яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає закупівлю молока-сировини переробниками для всіх категорій виробників — від господарств населення до великих молочних комплексів. Все молоко, залежно від забрудненості мікроорганізмами, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти.

Міф №2. В силу вже вступив новий стандарт ДСТУ на молоко

Правда. Застосування нового стандарту можливе лише при готовності ринку і через перехідний період

Новий стандарт, який вже розроблений і доопрацьований, набуде чинності 1 січня 2019 року. Проте стосовно молока 2-го ґатунку, зміни відбудуться лише після перехідного періоду і при готовності самих виробників до нових правил. Коли більше 30% молока, що поступає на переробку, це молоко другого ґатунку, то очевидно, що необхідно час та умови для того, щоб селяни або ті, хто виробляє молоко другого ґатунку, мали можливість адаптуватися, перебудуватися.

Тому з 1 січня 2020 р. по 1 січня 2022 р. буде встановлено перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде продовжувати прийматись, але вже виключно в технічних цілях для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну). Таким чином, у виробників є мінімум 4 роки, щоб працювати над підвищенням якості молока.

Міф №3. Щоб виробляти молоко якіснішого ґатунку, потрібні великі витрати

Правда. Щоб підвищити якість молока, потрібно дотримуватися простих гігієнічних правил

Насправді в Україні є господарства населення, які виробляють молоко вищих ґатунків. За їхнім досвідом, це не вимагає значних коштів і вартісного обладнання. В першу чергу необхідно дотримуватись простих правил гігієни — банально мити руки, дезінфікувати тару, доглядати за тваринами, щоб вони були чистими та здоровими.

Рекомендації щодо належного ручного доїння були розроблені швейцарсько-українським проектом SAFOSO та розповсюджені в усі регіони України. 

Міф №4. В Україні немає підтримки молочної галузі

Правда. Держава реалізовує декілька масштабних програм держпідтримки тваринництва та молочної галузі  

Для виробників молочної продукції діє одразу декілька програм держпідтримки. Зокрема, це дотації на теля (2500 грн на рік) для господарств населення, дотації на корову (1500 грн) для сільгосп підприємств, 70%-ва компенсація за придбане обладнання для молочного кооперативу, компенсації за будівництво чи реконструкцію молочних ферм, програми, які спрямовані на підвищення продуктивності ВРХ.

На сьогодні вже майже 4 тисячі фізичних осіб (якщо точніше, то 3 573) за утримання більше ніж 6 тисяч телят отримали близько 6,7 млн грн. І це лише перший етап реалізації програми. Ми сподіваємось, що пік припаде на осінь. Загалом на цю програму на 2018 рік передбачено 700 млн грн.

Також більше тисячі сільгосппідприємств за утримання корів отримали 259,2 млн грн (на 2018 рік на програму передбачено 500 млн грн). Загалом на програми підтримки тваринництва припадає 4 млрд грн, на програми розвитку фермерства і кооперації — 1 млрд грн.

Міф №5. Через відтермінування заборони молока другого сорту ЄС накладе на нас санкції

Правда. Угода про асоціацію Україна — ЄС передбачає поступове підвищення якості молока без жорстких часових рамок

Даний стандарт не має часових, дуже жорстких рамок, тому санкції не передбачаються. Вперше питання про відміну ІІ ґатунку постало ще у 2004 році, коли Україна стала членом СОТ та взяла на себе зобов'язання врегулювати зазначену проблему. Крім цього, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна має привести свої санітарно-гігієнічні вимоги на молочну сировину до вимог європейського законодавства.

Коли ми говоримо про наближення наших стандартів в галузі молока до європейських, то маємо на увазі наступне — наші споживачі заслуговують на те, щоб отримувати продукцію тієї якості, яку отримують споживачі ЄС. Там вимоги до молока та сировини вищі, ніж в Україні, і вони відповідають нашому молоку екстра-класу.

Олена Ковальова, заступник міністра аграрної політики і продовольства України