Ринок техніки: зміни правил гри у 2019 році

Компенсація вартості техніки

У 2018 році програма часткової компенсації вартості вітчизняної техніки спрацювала набагато краще, ніж 2017 року. У середньому показники по програмі зросли в чотири рази. Якщо порівняти за липень-листопад 2017 і 2018 років отримувачів стало більше в 3,4 рази — з 1220 до 5427, кількість придбаної техніки з 2096 до 14744 од., вартість техніки 804 млн до 3,5 млрд грн, сума компенсації зросла з 134 млн до 741,5 млн грн. Також збільшилась кількість позицій техніки і обладнання в Переліку, на яку поширюється компенсація.

У 2019 рік рівень локалізації виробництва для виробників самохідної с/г техніки зростає до 55%. Звичайно, низка основних українських виробників мають запас з цього питання, як то виробники тракторів і самохідних обприскувачів (близько +20-25%), але зменшення рівня локалізації або його замороження на певному рівні могло б стимулювати іноземних виробників розгортати виробництво на території України з можливістю подальшої участі в програмах підтримки. Адже програма не передбачає прямої підтримки самого виробника, а стимулює попит на саму техніку. 

Затвердження типу для с/г техніки

На початку 2018 року почала повноцінно працювати процедура затвердження типу, яка замінила систему сертифікації «УкрСЕПРО». Позиції щодо українського аналога європейської процедури у виробників техніки та української сторони були різні. Зокрема, у великих виробників с/г техніки, які вже проходили аналогічну процедуру в ЄС, виникали питання щодо терміну дії сертифікату, випробувань техніки, застосовуваних стандартів та форм документів.  

Проте, 2019 рік може бути роком значних змін в цій сфері: у діючий Технічний регламент №1367, по-друге, і саме ухвалення нового Технічного регламенту, вже на основі Регламенту ЄС 167/2013, з низкою супроводжуючих наказів Мінагрополітики під новий Регламент.

Зміни в діючий Технічний регламент №1367 фактично легалізують використання протоколів випробувань згідно Регламентів ЕЄК ООН чи кодів ОЕСР, скасують термін дії сертифікату і закриють деякі технічні моменти як у процедурі затвердження типу, так і в процедурі державної реєстрації техніки на місцях, коли кожний реєстратор просив різні види документів. Звичайно, залишається питання періодичних перевірок виробництва, які згідно чинного законодавства повинні здійснюватися раз на два роки. Саме ці перевірки складають значну частку витрат для іноземних компаній, адже необхідно організувати трансфер, проживання українських експертів, оплатити вартість самих послуг і т.д. Іноді ці витрати становлять більше 60% від загальної суми на саме отримання сертифікату. 

В новому Технічному регламенті буде застосований максимально гармонізований з ЄС процес проходження процедури затвердження типу — стандартизовані форми документів, процеси проведення випробувань, єдині технічні вимоги, розширене коло стандартів, регламентів ЕЄК ООН,  які можна використовувати технічним службам для проведення випробувань. Також приписуються права і обов«язки технічних служб, органу затвердження, і скасовується періодична перевірка виробництва.  

Значна частина виробників с/г техніки вже пройшла цю процедуру затвердження (мається на увазі моделей серійного виробництва). Українськими органами затвердження (ДП «УкрЦВТ» і ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН»)  станом на грудень 2018 року було видано 168 сертифікатів затвердження типу, з яких 107 сертифікатів для техніки вітчизняного виробництва і 61 для імпортної техніки (лідери це країни ЄС і США/Канади).

Гармонізація законодавства в цій сфері дасть змогу цим 107-м типам с/г техніки, проходити набагато менше сертифікаційних процедур, оскільки вже будуть здійснюватися ідентичні їм за максимально схожою методикою і стандартами.

Важливим моментом залишається екологічні стандарти щодо норми викидів забруднюючих речовин двигунам транспортних засобів. Простіше кажучи встановлення рівня Tier або Stage (щось на зразок  стандарту «Euro» для легкових автомобілів), який буде діяти на території України. В ЄС вже діє стандарт рівні Stage V, в той час як на момент скасування в 2017 ДСТУ UN/ECE R 96-00:2002 в Україні був аналогічний рівню Stage II. Це важливе питання, адже обов«язковою умовою отримання сертифікату затвердження типу є відповідність характеристик двигунів таким нормам. Також встановлення певного рівня екологічного стандарту дозволить запобігти потраплянню на український ринок застарілої  техніки, яка погіршує екологічну ситуацію.

2019 рік для виробників сільськогосподарської техніки, аграріїв та безпосередньо користувачів такої техніки несе низку суттєвих змін, які матимуть вплив на ринок. Оновлена, а можливо й нова, система сертифікації техніки, зміни в програмі компенсації вартості техніки, ініціативи в сфері габаритно-вагового контролю — обіцяють додати драйву для виробників техніки та дилерів.  

Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», експерт проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» (SAFPI)