Чи зможе агросектор за рік-півтора «розкрутити» себе для молоді?

06 березня 2020, 14:35 5619
Алекс Ліссітса

Ти працюєш в агропродовольчому секторі?! На сьогодні це запитання не звучить з ганебним забарвленням з вуст молодого покоління до своїх же однолітків. Давно минули ті часи, коли соромно було бути зайнятим в агросфері. Сектор стає дедалі популярнішим, показуючи як свою фінансову стабільність, так і інноваційність.

Впевнений: це результат того, що Україна з року в рік стає все більш вагомим гравцем на глобальному агропродовольчому ринку. Хоча були часи, коли ми імпортували пшеницю, а наші чорноземи поросли бур’янами.

Сьогодні ж Україні вдалося вибити з глобальних аграрних ринків деякі країни ЄС, у тому числі Німеччину, і скласти гідну конкуренцію Бразилії, Канаді, США, Росії та Австралії. У майбутньому нашими прямими конкурентами на ринках зернових та зернобобових залишаться Аргентина, Бразилія та Канада, а також США, адже Австралія та Європа здадуть позиції через зміни клімату.

Окрім цього, Україна за орендою землі за кілька років вийде на показники, що перевищать середні показники більшості східноєвропейських країн. Усі звикли до того, що у нас була дешева земля і така ж доступна робоча сила. У короткостроковій перспективі подібного не буде. Вже сьогодні орендна плата за 1 га землі у Хмельницькій області на державні землі сільськогосподарського призначення в деяких регіонах складає 250 євро, у Полтавській — 216 євро, у Вінницькій — 233 євро, у Кіровоградській — 163 євро. І це також варто враховувати при плануванні та керуванні бізнес-процесами.

Отже, під впливом змін клімату, а також макроекономічних факторів сільське господарство як України, так і світу еволюціонує. Тому питання, як досягти кращих результатів при ефективному веденні бізнесу, вкрай важливе.

Що ж для цього необхідно?

Насамперед — якісний агроменеджмент. Про кого йде мова? Про спеціалістів із сучасними та компетентними знаннями. Якщо компанії виплачують конкурентну ринкову заробітну плату, то взамін очікують високих компетенцій, нових знань, зовсім іншої продуктивності та лояльності до бренду.

Сьогодні, можливо, складно повірити у те, що через 10 років більшість операцій на полі будуть виконуватись без участі водія чи механізатора, внесення добрив буде автоматизоване з урахуванням елементів точного землеробства, захист полів від шкідників здійснюватиметься за допомогою дронів тощо. Ми крок за кроком упевнено прямуємо у таке аграрне майбутнє.

Тож які завдання стоять перед агроменеджментом майбутнього?

Розумно вибрати сівозміну на основі економічного аналізу, правильно підібрати насіння, проаналізувати дослідження, обрати контрагента — виконавця робіт. Агроменеджмент майбутнього повинен займатися оцінкою ризиків, знати, як працювати з банками, страховими компаніями. Він повинен подорожувати і знати, яка ситуація на світовому ринку, що споживають люди сьогодні та що споживатимуть завтра, де є потреба і у якій саме продукції.

Хто буде гарним агроменеджером?

Відповідь водночас проста і складна — це людина системна і логічно мисляча, людина, яка знайома з базовими речами в сфері програмування. Для виховання цінних кадрів ми започаткували нову магістерську програму для талановитої молоді — «Агрокебети».

Навчальна програма складається із наступних блоків: агрономія, інженерія, тваринництво, менеджмент, смарт-технології, комунікації, управління персоналом, побудова команди тощо. За умовами навчання компанії-учасники програми надають кожному студенту особистого ментора. При плануванні навчальної програми ми враховуємо потреби і студентів, і роботодавців, і викладачів університетів.

Наше першочергове завдання — «розкрутити» аграрний сектор, аграрну освіту і довести молоді, що працювати в агро — це круто. Впевнений, що сарафанне радіо через рік-півтора запрацює на повну, і тоді безапеляційно звучатиме, що працювати в українському агросекторі — це максимально престижно.

Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор ІМК

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.