Особливо це актуально для аграрного сектора. Адже фахівці сходяться на думці: у цій галузі відчувається брак кадрів, а отже, робота щодо залучення нових співробітників має вестись активніше.
Затребуваність АПК на ринку праці
Наразі ситуація не надто оптимістична: в аграрному секторі хотіло б працювати лише 10% учасників дослідження «Рейтинг роботодавців України 2018». Для порівняння: в ІТ хотіло б працювати 41% респондентів, в медіа — 21%, а у фінансовій галузі — 17%. Більше того, в агросекторі сильніше, ніж у багатьох інших профсферах, відчувається віковий дисбаланс. Аналіз резюме, розміщених на hh.ua|grc, показує, що серед бебі-бумерів у профсфері «Виробництво, АПК» готові працювати 13% пошукачів, серед представників поколінь X та Y — 7% та 3% відповідно. А от серед наймолодшого покоління, яке наразі представлено на ринку праці, профсфера «Виробництво, АПК» не фігурує взагалі.
Окрім того, дисбаланс пошукацьких запитів на роботу у профсфері «Виробництво, АПК» прослідковується за критерієм наявного професійного стажу. Так, майже три чверті кандидатів, які розміщували резюме для пошуку роботи за спеціалізаціями «Ветеринарія», «Головний агроном», «Зоотехнік», «Сільгоспвиробництво», «Технолог», «Технолог, м'ясо- і птахопереробка», «Технолог, Виробництво і переробка зернових», «Технолог, Виробництво цукру» тощо, декларують наявність досвіду понад 6 років, ще 13% пишуть про стаж від 3 до 6 років і 9% — від 1 до 3 років. На фахівців-початківців припадає всього 5%. Для порівняння: в середньому по всіх спеціалізаціях на таких кандидатів припадає майже чверть розміщених резюме.
Ці дані підтверджують думку про те, що молоді фахівці, «зети» та пізні міленіали не надто охоче розглядають роботу у виробництві та АПК, і ця галузь втрачає свою цінність в очах таких пошукачів. Це, своєю чергою, призводить до браку кваліфікованих кадрів. Але парадокс — серед українських працедавців на сьогодні орієнтовно 3% таких, хто за останні 4-5 років не був у кризових ситуаціях, і більшість серед них становлять саме представники агробізнесу. До того ж існують передумови для того, що з часом значення цієї галузі все зростатиме. Це пов«язують зі змінами клімату та необхідністю пристосовувати сільськогосподарські технології до нових сезонних і погодних умов, із проблемою виснаження ґрунтів і потребою пошуку та застосування технологій відновлення, зі зниженням різноманітності у рослинництві, яке активізує дослідження в галузі селекції та ГМО-технологій, та з поступовим переходом від шкідливих добрив і технології виробництва до більш безпечних для навколишнього середовища.
Що очікують від роботи сучасні пошукачі
Проте факт залишається фактом: незважаючи на позитивні процеси в галузі на українському ринку та перспективність у світовому контексті, компанії стикаються із кадровим дефіцитом. Постає питання, чи відповідають цінності, які транслюють як переваги компанії-роботодавці з агросектора, побажанням і потребам пошукачів? Звернемось до результатів дослідження «Рейтинг роботодавців України 2018» та цінностей, які приписують представникам різних поколінь пошукачів.
Теорія говорить про те, що міленіали амбіційні й мотивуються цікавими завданнями, прагнуть до комфортної атмосфери в колективі та балансу між роботою й особистим життям. Подібного балансу шукають і «зети». І вони так само шукають самореалізації, проте не стільки в роботі, скільки в інших сферах життя. І ще зети прагнуть до постійного розвитку.
А от згідно з дослідженням «Рейтинг роботодавців України 2018» в середньому найважливішими критеріями при виборі роботи для пошукачів є зарплата, можливість професійного розвитку та кар»єрного зростання, зміст і масштаб завдань, посада. Звичайно, що існує певна кореляція між важливістю цих критеріїв та професійним стажем чи галуззю, в якій хотів би працювати пошукач.
Отже, молоді спеціалісти більше, ніж інші аналізовані категорії пошукачів, цінують можливість кар»єрного зростання, зручний графік роботи, комфортну атмосферу в колективі — це ті цінності, які відносять до пріоритетних для ігриків та зетів. А от критерії, що переважають для респондентів, які вказали, що хотіли б працювати в агросекторі (посада, офіційне працевлаштування, соціальний пакет), більшою мірою відповідають мотивам бебі-бумерів.
І ми доходимо висновку, що переваги, які асоціюються із роботою в АПК, не повною мірою відповідають цінностям та мотивам поколінь Y та Z. І щоб повернути цю галузь на порядок денний молодих пошукачів, потрібно переглянути EVP (тобто ціннісну пропозицію) відповідних роботодавців. Адже цей набір атрибутів, котрі ринок праці і співробітники сприймають як цінність, яку вони отримують, працюючи в компанії та галузі, має відповідати вимогам усіх поколінь, що наразі представлені на ринку праці, та трансформуватись разом з ними.
hh.ua|grc, провайдер комплексних HR-рішень
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.