Топ-10 запитань про мікродобрива та чесні відповіді на них

16 березня 2021, 07:28 6942
Ігор Бубнов

Інтерес аграріїв до мікродобрив постійно зростає. Тому пропонуємо топ запитань на цю тему, які найчастіше ставлять агровиробники, та об'єктивні відповіді на них.

1. Чим зумовлена необхідність застосування мікродобрив?

Передусім нам необхідно зрозуміти, чого ми хочемо досягти. Ніколи не можна говорити, що застосування мікродобрив підвищує врожайність, адже її потенціал уже закладений в насінні. Питання тільки в тому, що під дією негативних зовнішніх чинників ми часто втрачаємо цей потенціал. Відомо близько 50 біотичних та абіотичних факторів, які можуть негативно вплинути на розвиток рослин, і маємо враховувати фізіологічні процеси для визначення доцільності застосування мікродобрив.

Основними факторами, які впливають на живлення рослин, більшою мірою є абіотичні чинники: температура ґрунту, його фізико-хімічні характеристики, наявність вологи та співвідношення елементів живлення. Так, наприклад, наявність вологи та температура ґрунту суттєво впливають на розчинення та засвоєння класичних мінеральних добрив, які складають основу живлення. В залежності від фізико-хімічних характеристик ґрунту вже можемо говорити про доступність та засвоюваність макро-, мезо- та мікроелементів. Тому, якщо розглядати живлення в комплексі сукупності факторів, правильно інтерпретувати вплив зовнішніх факторів на живлення рослин та розуміти, яким чином можна коригувати стан рослин, то економічна ефективність від застосування мікродобрив буде найвищою.

2. Які принципи побудови системи мінерального живлення?

Звертаючись до міжнародного досвіду застосування добрив і оптимізації живлення рослин, необхідно дотримуватись принципів 4R:

  • Right Source — правильні вид та форма надходження поживних речовин (враховуючи природні джерела та характеристики добрив, що застосовуються).
  • Right Rate — правильна доза (кількість) добрив.
  • Right Time — правильний час застосування (прийняття рішення на основі динаміки потреби культур та ризиків втрати поживних речовин).
  • Right Place — правильне місце та спосіб внесення добрив.

Тому, відповідаючи на це запитання, я завжди починаю з аналізу ґрунту. Відомий ґрунтознавець Ніл Кінсі, власник Kinsey Agricultural Services, Inc. (США) стверджує: «Земля жива! Нагодуйте ґрунт, аби допомогти йому нагодувати врожай, який хочете виростити». І з ним неможливо не погодитись, адже дослідження ґрунту — це перший крок у досягненні раціонального використання добрив та, за потреби, меліорантів. Тільки забезпечивши ґрунт достатньою кількістю мінеральної поживи, зможемо розраховувати на її ефективне засвоєння та нормальний розвиток рослин. Але ж ми розуміємо, що деякі фактори можуть спричинити блокування їх в ґрунті (такі як pH, недостатня вологозабезпеченість, низькі або ж високі температури, відсутність балансу поживних речовин — ефект антагонізму елементів живлення), тому застосування позакореневих підживлень дозволяє покращити засвоєння поживних речовин з ґрунту та стимулювати фізіологічні процеси рослин.

Приклад бакової суміші для другого весняного внесення на озимій пшениці: фунгіцид Фенікс Дуо® (0,6 л/га) + інсектицид Нокаут Екстра® (0,1 л/га) + НАЙС Зернові® (2 л/га) + НАЙС Цинк® (0,5 л/га)
Приклад бакової суміші для другого весняного внесення на озимій пшениці: фунгіцид Фенікс Дуо® (0,6 л/га) + інсектицид Нокаут Екстра® (0,1 л/га) + НАЙС Зернові® (2 л/га) + НАЙС Цинк® (0,5 л/га)

3. Яким має бути оптимальне співвідношення елементів живлення для різних культур?

Для максимальної реалізації генетичного потенціалу рослин важливим показником є потреба на формування 1 т основної та побічної продукції. Сукупність показників різних елементів живлення і визначає це оптимальне співвідношення. Але необхідно враховувати, що кожен із цих елементів відіграє самостійну роль у відповідних фазах вегетації та, відповідно, по-різному споживається рослинами впродовж усієї вегетації.

4. Яким чином можна визначити необхідність у внесенні конкретного елементу живлення та скоригувати позакореневі підживлення?

Враховуючи те, що кожен з елементів живлення відповідає за певний фізіологічний процес, його нестача порушує нормальну життєдіяльність рослин. Климент Тімірязєв, відомий фізіолог рослин, наголошував на тому, що «рослина краще за будь-який аналіз вкаже на ступінь забезпеченості живленням і, відповідно, потребу в ньому». Але зазвичай, коли рослині критично не вистачає якогось із елементів живлення, і це проявляється у вигляді фізичних ознак, в рослині відбуваються незворотні процеси, в результаті яких вона втрачає генетичний потенціал врожаю. Недаремно в більшості підручників з фітопатології є розділ «Неінфекційні захворювання рослин», де нестача елементів живлення визначається як хвороба рослин, а отже є втрата їхнього потенціалу.

Для уникнення цих втрат необхідно діяти превентивно (забезпечуючи рослину саме необхідними елементами живлення в конкретний період до настання критичної фази вегетації). Зазвичай, коли справа доходить до прийняття рішень, у більшості випадків у рослин вже спостерігаються прояви нестачі елементів живлення, і їх можна легко диференціювати від ознак захворювань. У такому разі, беззаперечно, допомагає наявність агрохімічного аналізу ґрунту та розуміння, які зовнішні фактори можуть впливати на засвоюваність рослинами елементів живлення.

Також існують декілька методик визначення дефіциту елементів живлення. Серед них і є функціональна експрес-діагностика, яка дозволяє за допомогою якісного аналізу швидко визначити рівень забезпеченості та нестачі елементів живлення. Причому експрес-діагностика як якісний метод, у порівнянні з лабораторними методами сухого та мокрого зоління (кількісне визначення), дозволяє уникнути втрат дорогоцінного для агрономів часу й одразу визначити потребу в елементах живлення та компоненти бакових сумішей мікродобрив відповідно до технології вирощування та запланованої врожайності.

5. Чи впливає форма добрив на рівень їхнього засвоєння при позакореневому підживленні?

Звичайно! На сьогодні на ринку України зареєстровано досить широкий спектр спеціальних мінеральних добрив. Є і класичні водорозчинні кристалічні добрива, з яких починався розвиток бізнесу мікродобрив, й рідкі продукти, які почали з'являтися пізніше. Відносно новими на ринку є концентрати суспензій та суспоемульсії. Але важливо звертати увагу не тільки на препаративну форму, а й на речовини, з яких препарати виготовлені. Це основа.

Розуміючи, в якій хімічній формі знаходяться діючі речовини в основі продукту, можна зробити припущення про ефективність їхнього засвоєння рослинами. Наприклад, для таких мікродобрив, як цинковмісні, найбільш економічно доцільною формою є хелати EDTA. Ефективність засвоєння цинку при цьому буде на рівні 90%.

В разі, якщо продукт хелатується більш дорогими хелатантами, ефективність засвоєння залишається такою ж, але вартість мікродобрив від цього підвищується, і в результаті страждає собівартість та економічна ефективність застосування. Є і зворотна практика, коли з метою здешевлення виробники використовують лігносульфонати, які часто знижують рівень засвоєння продукту до 60%.

Деякі з виробників із метою підвищення концентрації діючої речовини використовують нітратні форми цинку. Але ж ми розуміємо, що нітратні форми мало засвоюються листовою поверхнею. В умовах високих температур та низької відносної вологості повітря — а це наші основні зовнішні умови під час внесення цинковмісних продуктів на кукурудзі — виникає досить високий ризик фітотоксичної дії. Це відбувається тому, що робочий розчин дуже швидко випаровується з листової поверхні, на кутикулі створюється високий рівень токсичних для рослин нітратів, і як результат — опіки та фітотоксичність і відсутність бажаного ефекту. Але є й позитивні моменти. Покращувати засвоєння продуктів можуть як поверхнево-активні речовини, так і наявність елементів-синергістів та амінокислот, які забезпечують природну хелатуючу та провідникову дію. Але єдиний недолік у тому, що такі продукти будуть більш дорогими, а отже — впливатимуть на економічну ефективність застосування мікродобрив.

6. Чи одразу помітно результат позакореневих підживлень?

Філософське питання, яке примушує повернутися до розгляду питання «Чого ми хочемо досягти?» та до ситуації, яка є на сьогодні в полі.

Насамперед швидкість прояву візуального ефекту залежить від елементу живлення, який входить до складу добрива. По-друге, багато залежить від культури та етапу онтогенезу рослин. По-третє, є залежність від добрива, яке ми застосовуємо.

Яскравий приклад: якщо ми маємо фітотоксичну дію гербіцидів (як фізична ознака прояву — пожовтіння листків до лимонного кольору) на посівах соняшнику, застосування антистресових продуктів на основі амінокислот дозволяє побачити результат уже на другий день після застосування та повне відновлення вегетації на 5-7 день.

У разі, якщо ми застосовуємо коректори мінерального живлення у вигляді превентивного забезпечення, помітного результату одразу ми можемо не побачити, а відчути його вже при зборі врожаю.
Ще один приклад застосування стимуляторів росту — використання гормональних продуктів на ослаблих посівах для стимулювання розвитку кореневої системи та наростання вегетативної маси. Ефект від таких продуктів теж можна повноцінно спостерігати вже на 5-7 день після внесення.

7. Які елементи живлення є ключовими в позакореневих підживленнях для вирощування культур та в які критичні фази вегетації їх необхідно використовувати?

Коли ми говоримо про ключові елементи живлення, на які необхідно звертати увагу, ми маємо враховувати два фактори: чутливість культур до нестачі елементів живлення та їхня роль у формуванні продуктивності. Проте, якщо врахувати тенденції зовнішніх умов, які впливають на фізіологічні процеси, можемо зробити наступні висновки:

  • Зернові колосові — Zn та Cu у фазу кущення, Mn у фазу сформованого прапорцевого листка.
  • Кукурудза — Zn. При чому у кукурудзи є дві фази гострої потреби в цинку: початок формування качана на тканинному рівні, яке відбувається у фазу 3-4 листків та озерненості початку, що формується у фазу 8-12 листків в залежності від ФАО гібрида.
  • Зернобобові — Mo та B. Молібден для бульбочкових бактерій є неодмінною складовою їхньої активності та участі в засвоєнні азоту, оскільки є основою ферменту нітратредуктази. Бор для зернобобових — ключовий елемент для процесів рівномірного цвітіння та зав'язування бобів.
  • Олійні — S та B. Олійні культури, такі як ріпак та соняшник, особливо чутливі до нестачі бору, оскільки бор не тільки стимулює процеси цвітіння, а й відіграє життєво важливу роль в утворенні та диференціації твірних тканин, особливо на формування судинної системи рослин під час активного вегетативного росту.
  • Цукровий буряк — Mn та B. Формування вуглеводів, їх асиміляція в листках та подальше їх переміщення до коренеплодів — основна задача цих двох елементів живлення, які складають основу всіх позакореневих підживлень цукрових буряків, про які не можна забувати.

8. Чи можуть якісні показники води вплинути на ефективність роботи бакових сумішей?

Коли ми говоримо про якісні показники води, то маємо на увазі вміст солей кальцію та магнію, які в більшій чи меншій мірі присутні в джерелах води, яку використовують для позакореневих підживлень. Останніми роками питання жорсткості води є чи не найактуальнішим, оскільки активне випаровування води призводить до збільшення вмісту солей, що беззаперечно впливає не тільки на ефективність позакореневих підживлень, а й навіть на розчинення діючих речовин. У деяких випадках це призводить до низької розчинності водорозчинних кристалічних добрив або випадіння в осад певних форм мікроелементів. Звичайно, показник жорсткості води має бути врахований при визначенні не тільки комбінацій компонентів бакової суміші, а й норми застосування.

На цій ділянці сої мікродобрива НАЙС Молібден® (1 л/га) та НАЙС Бобові® (2 л/га) вносилися у баковій суміші з фунгіцидом Болівар Форте® (0,75 л/га)
На цій ділянці сої мікродобрива НАЙС Молібден® (1 л/га) та НАЙС Бобові® (2 л/га) вносилися у баковій суміші з фунгіцидом Болівар Форте® (0,75 л/га)

9. Чи є закономірності щодо створення бакових сумішей?

Звичайно, коли проводять позакореневі підживлення, часто намагаються дати рослині «гримучу» суміш і скомбінувати несумісні між собою елементи живлення. Тому насамперед необхідно розуміти, що рослина — це живий організм, а ми для неї — «лікарі». Тому правило «Не нашкодь!» завжди актуальне.

Оптимальний pH бакової суміші (6,5-7,0), сольовий індекс робочого розчину (не більше 1,3-1,4 г/л) та температура (близько 20°С) — це три головні чинники ефективної роботи бакової суміші. Тому правильний та завбачливий підхід до підбору компонентів бакової суміші завжди буде виграшним шляхом для кожного споживача.

10. Чи доцільно застосовувати мікродобрива в бакових сумішах з гербіцидами?

Розуміючи, що в сучасних реаліях більшість агрономів вимушено комбінують елементи живлення з гербіцидами, маю нагадати про можливі наслідки такого комбінування. Зважаючи на економічну ефективність, втрати від такого внесення можуть бути набагато більшими, ніж проста «економія».

Практика останніх років показує, що від такого суміщення ми можемо втратити ефективність гербіциду або призвести до незворотної фітотоксичної дії. Прикладом є кукурудза. Роздільне внесення страхового гербіциду та цинковмісних мікродобрив у фазу 3-4 листків забезпечує збереження врожайності на рівні 5 ц/га. Внесення більшості гербіцидів — це певною мірою стрес для рослин. Суміщати елементи живлення, які стимулюють метаболізм та розвиток рослин, та діючі речовини гербіцидів, які призупиняють їхній ріст, — це додаткове навантаження на рослину. Окрім того, рослина додатково піддається дії негативних біотичних факторів, особливо температурним та осмотичним стресам. Оптимальний вихід із даної ситуації — виняткове розділення гербіцидних обробок та позакореневих підживлень.

Ігор Бубнов, керівник проєкту мікродобрив ALFA Smart Agro

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.