Українські IPO — погляд в минуле і майбутнє

Внаслідок цього українська компанія «Укрпродукт», із сектору FMCG, залучила $11 млн, розмістивши 27,2% акцій компанії (тікер компанії на біржі UKR). Найуспішніше українське IPO було проведене ПАТ «Миронівський хлібопродукт» в 2008 р, на суму $322 млн на Main market of London Stock Exchange. В ході IPO компанія була оцінена в $1,7 млрд і стала першою українською аграрною компанією, що проводила розміщення акцій на основному майданчику Лондонської біржі.

Загалом було проведено до 40 IPO, основними майданчиками яких стали: LSE, WSE, WSE Catalyst, LSE AIM, Toronto SE, Frankfurter Wertpapierbörse, NASDAQ OMX — Стокгольмська фондова біржа і Eurоnext — Паризька фондова біржа.

Бум IPO на українському ринку спостерігався з 2005 по 2011 рр. з піками в 2 етапи: 2005-2007 рр. і 2010-2011 рр.

Вибух IPO в Україні був невід'ємно пов'язаний з бурхливим зростанням економіки країни на тлі зростання світової економіки, про що свідчить приплив інвестицій в країну і той факт, що в світовому рейтингу конкурентоспроможності наша країна займала лідируючі позиції.

IPO компаній — це як лакмусовий папірець успішності економіки країни, адже публічні розміщення мають сенс лише в тому випадку, якщо компанія може залучити істотний капітал шляхом розміщення своїх акцій. Це свідчить про довіру не тільки до компанії, але і до країни, показником успішності якої є рейтинги, сформульовані на підставі ряду показників:

- Прозорість ведення бізнесу і рівень корупції;

- Макроекономічні показники (співвідношення зовнішнього боргу до ВВП, рівень інфляції, стабільність національної валюти, сальдо платіжного балансу, облікова ставка НБУ і ін.);

- Рівень політичної стабільності;

- Конкурентоспроможність країни;

- Прозора судова система, ступінь захисту інвестицій та інші фактори.

Головною метою компанії при проведенні IPO є залучення довгострокових фінансових ресурсів в максимальному обсязі.

Розміщенню акцій компанії на фондових ринках передує ціла історія з підготовки компанії до розміщення протягом 5-10 років, а це:

- Успішні фінансові показники компанії з позитивною динамікою їх прогнозного зростання;

- Успішна ділова репутація компанії з позитивною кредитною історією, непричетність бенефіціара до політичної діяльності і політичних скандалів;

- Проведення аудиту консолідованої фінансової звітності мінімум 3-х років однією з провідних аудиторських компаній;

- Формування прозорої і зрозумілої юридичної структури;

- Проведення Due Diligence компанії;

- Маркетинговий аналіз діяльності компанії;

- Проведення так званого «Road Show» (серія презентацій компанії пулу потенційних інвесторів);

- Формування книги заявок інвесторів.

Серед основних учасників, які беруть участь в підготовці компанії, варто відзначити:

- Інвестиційний банк;

- юридична компанія;

- аудиторська компанія;

- Андеррайтер.

Говорячи про поточну ситуацію в Україні та про готовність компаній виходити на ринки капіталів, залишається констатувати ситуацію «повного штилю», обґрунтованого низкою факторів, починаючи від гібридної війни, закінчуючи рядом дефолтів публічних компаній, які розміщувалися на основних фондових майданчиках, що в свою чергу завдало значної «badwill» репутації нашої країни, а відповідно і компаніям, які раніше планували вихід на публічні ринки, адже будь-який негативний прецедент за участю українських публічних компаній негативно впливає на подальшу можливість залучення коштів на міжнародних ринках капіталу.

Серед найбільш ймовірних майданчиків для розміщення акцій українських компаній можна виділити ті, що традиційно склалися: Варшавську, Лондонську та Франкфуртську фондові біржі. Саме там варто очікувати наступних розміщень українських компаній, які, думаю, відбудуться не раніше 2018 р.

Поки залишається лише робити все можливе для забезпечення плацдарму зростання економіки і припливу інвестицій в країну...

Артем Ковбель, партнер Kreston GCG