Україна, війна та Зелена Угода: не втратити шанс

Європейська зелена угода (Green deal) — це найбільш комплексна та амбітна програма захисту клімату та навколишнього середовища, яка має перетворити ЄС на ресурсоефективну економіку, де до 2050 року викиди парникових газів будуть зведені до нуля і де економічне зростання не пов’язане з виснажливим використанням природних ресурсів. В основі Угоди лежить План відновлення ЄС наступного покоління, який сприяє інвестиціям у сектори, що є ключовими для зеленого та цифрового переходу. План впливає на модернізацію традиційних європейських політик, таких як функціонування  громад і спільна сільськогосподарська політика, щоб максимізувати їх внесок у пріоритети ЄC. Це вимагає постійного пошуку кращих рішень із дотриманням принципу — «нікого осторонь» (no one behind). Акцент буде робитися не на кількість, а на якість вирощеної продукції, через призму харчової безпеки. 

У ЄС Зелена угода діє з 2019 року. На її виконання прийнято велику кількість нормативно-правових актів, зокрема, оновлено підхід щодо застосування спільних сільськогосподарських практик, підхід щодо логістики постачання продуктів харчування, перевага надається місцевим товарам, заохочується екологічне стале землеробство.

Нещодавно ЄС прийняла новаторські пропозиції щодо відновлення пошкоджених екосистем і природи по всій Європі — від сільськогосподарських угідь і морів до лісів і міського середовища. Це головні законодавчі пропозиції, які відповідають стратегіям ЄС з біорізноманіття та «Від ферми до столу», і допоможуть забезпечити стійкість і безпеку поставок продовольства в ЄС і по всьому світу. Європейська Комісія також пропонує зменшити ризики пов'язані з  використанням хімічних пестицидів та ставить ціль зменшити їх використання на 50% до 2030 року. 

Набуваючи статус кандидата у члени ЄС, Україна постає перед серйозними викликами. Незважаючи на війну, Україна декларує та намагається виконати прийняті зобов'язання. Проте фактично, більшість законодавчих ініціатив наразі не сприяють досягненню запропонованих Green deal  цілей. Однак, сама війна може й спонукати до пошуку подальших кроків, наприклад: 

• Україна має величезний потенціал для розвитку органічного виробництва, та наразі під це використовується лише 1,1% сільськогосподарських угідь, тоді як у ЄС його частка становить близько 8,5%. На 16-ту конгресі із Органічного виробництва йшлося про важливість розвитку цього напрямку як найбільш стійкого, економічно вигідного та екологічного в умовах війни. Потрібна лише достатня  підтримка та фінансові механізми стимулювання розвитку саме цього виду агробізнесу. 
• Використання пестицидів в Україні регулюється величезною кількістю законодавчих актів екологічного та санітрано-гігієнічного характеру. Проте виникає питання, чому при більш жорсткому регулюванні в Україні та офіційній статистиці щодо використання пестицидів та агрохімікатів на 30% менше, ніж у ЄС, фактично таких використовується більше. Україні потрібно буде гармонізувати власні вимоги з вимогами ЄС, зробити національне законодавство в цій сфері чітким та недвозначним, створити ефективну систему контролю за виробництвом, експортом, продажем та використанням небезпечних речовин. А ще – стимулювати вітчизняне виробництво та використання біопрепаратів.  
• Повернення природи в агроландшафти — одна з основоположних ідей, що наразі об'єднує європейську сільськогосподарську та природоохоронну політику. Фермери отримують субсидії, якщо частина їхніх земель відведена під квітучі трави, ліси та водойми, що слугують саме як місця існування диких запилювачів та птахів і тварин. Варто зазначити, що саме фермери в першу чергу отримують користь від таких «диких» територій на своїй землі, адже це «банки» здорової ґрунтової мікрофлори для збереження родючості ґрунту, інструменти попередження ерозії та деградації ґрунтів, підвищення врожайності завдяки безкоштовній роботі диких запилювачів. Аналогом таких територій у нас традиційно слугують лісосмуги та закрайки полів. Але як багато нових лісосмуг створено і чи належно доглядаються старі?
• В Україні вже діє інститут сільськогосподарського дорадництва, який успішно функціонує й у ЄС. Завдання дорадництва створювати умови, коли усі зацікавлені сторони не лише отримують інформацію про можливості екологізації сільськогосподарської діяльності, але і державна підтримка для втілення таких проєктів стає доступною. 

Пропозиція щодо прийняття спеціального Закону ЄС про відновлення природи є одним з ключових кроків для виконання Зеленої угоди та у запобіганні колапсу екосистеми та найгіршим наслідкам зміни клімату і втрати біорізноманіття. ЄС розробляє законодавчий акт, чітко спрямований на відновлення 80% європейських середовищ існування, які перебувають у поганому стані, і повернення природи в усі екосистеми. Згідно з цією пропозицією, юридично обов’язкові цілі щодо відновлення природи в різних екосистемах застосовуватимуться до кожної держави-члена, доповнюючи існуючі закони. Мета полягає в тому, щоб до 2030 року охопити щонайменше 20% сухопутних і морських територій ЄС заходами з відновлення природи, а згодом поширити їх на всі екосистеми, які потребують відновлення до 2050 року.

Україні під час врахування вимог Зеленої угоди слід пам'ятати:

• Зелена угода це дороговказ для країн-членів ЄС, тому кожна країна у праві вибрати свій варіант досягнення поставленої цілі;
• На виконання Зеленої угоди на рівні ЄС та на рівні країн-членів ЄС розробляються законодавчі акти, інструкції та рекомендації;
• Перш ніж приймати будь-які рішення, у країнах ЄС  робиться детальний аналіз стану довкілля та потреб галузі, наприклад, здійснюють моніторинг та збирають статистику
• Україні доречно відновлювати збір даних про сільськогосподарські практики, їхній моніторинг та аналіз;
• Перевага України — це проведена децентралізація, що дозволяє на локальному рівні продумувати та планувати розвиток
• З огляду на післявоєнне відновлення країни за принципом «відбудувати краще, ніж було», важливо розглядати природоорієнтовані практики ведення сільського господарства, які не лише дозволять покращити дохід сільськогосподарських виробників, але й стан довкілля. 
• План відновлення України, розділ Екологічна безпека варто  будувати з огляду на необхідність впровадження Зеленої угоди.

Олеся Петрович, керівник проєкту INSURE Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, 

Софія Шутяк, головний аналітик проєкту  INSURE