Відновлення фермерства шляхом банкрутства

Під особистим селянським господарством розуміється господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

Дана категорія агровиробників представляє собою власників земельних паїв та земельних ділянок, призначених для особистого селянського господарства. Це фізичні особи, які відмовилися заключати договори оренди з аграрними корпораціями та використовують власні земельні ділянки самостійно. Найчастіше такі фермери додатково використовують земельні ділянки членів сім'ї, а також винаймають земельні ділянки сусідів.

Основною проблемою функціонування фермерів є те, що вони здебільшого працюють повністю в тіні. Фермери не реєструються ані фізичними особами-підприємцями, ані в формі юридичної особи, податки не сплачують, право користування землею, яку вони орендують в інших осіб, часто офіційно не оформлюється, а оплата за користування сплачується готівкою.

Ще однією проблемою фермерів є те, що для переходу на вищий рівень господарювання при обмеженому фінансовому забезпеченні своєї діяльності, якого ледве вистачає на придбання необхідних ресурсів для нового циклу виробництва, вони змушені шукати додаткове залучення коштів. І, як правило, це банківське кредитування фізичних осіб.

Так фермери беруть кредит в банку на розвиток господарства, віддавши в заставу власний будинок, техніку, земельну ділянку, посівні матеріали чи навіть майбутній врожай. Спочатку все йде добре, сплачують і по кредиту, і чималі відсотки, але потім щось йде не так. То коливання валютних курсів швидко перетворювали борг на щось непідйомне, чи не вдалося вигідно продати врожай, чи, ще гірше, рейдерське захоплення земельних ділянок, чи, як у багатьох випадках — повна втрата врожаю, що ставить крапку на розвитку фермерської діяльності.

Внаслідок цього ці фермери вже не можуть сплачувати ні кредит, ні відсотки по ньому. Борги збільшуються, банки частіше відвідують фермерів з метою опису майна та посівних матеріалів, купа листів з вимогами та погрозами, а потім приходять на допомогу банкам колектори, які почали вже приїжджати з погрозами. В результаті фермери опиняються у глухому куті — борги, погрози, можливість втрати всього заставного майна в результаті його примусової реалізації через виконавче провадження та повернення боргів банку.

Що ж робити в такий ситуації? Як фермерам врятувати заставне майно, погасити борги та продовжити ведення селянського господарства? Відповідь на це питання нещодавно знайшов законодавець, прийнявши в першому читанні законопроект Кодексу України щодо процедур банкрутства (№ 8060) (надалі — Законопроект).

Основною новелою Законопроекту є можливість банкрутства фізичних осіб, які не є підприємцями.

Законопроектом чітко виділено випадки, коли боржник може скористатися правом звернення до суду з заявою про банкрутство, зокрема, коли існує загроза неплатоспроможності:

· не зможе здійснювати поточні платежі через певні обставини;

· сукупний дохід за останні півроку зменшився на 50% за умови наявності непогашених кредитів;

· припинив погашати кредити у розмірі 50% місячних платежів упродовж 2 місяців.

Також Законопроектом встановлено і випадки, коли фізична особа зобов'язана звертатися до суду, а саме коли:

· сукупний розмір боргів перевищує 300 мінімальних заробітних плат;

· втрачено єдине джерело доходу, тяжке захворювання, що перешкоджає виконанню професійної діяльності;

· задоволення вимог одного кредитора призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими.

А тому в разі виникнення ситуації, коли фермер не може обслуговувати свої борги, але має бажання їх погасити та продовжити фермерську справу, керуючись Кодексом України щодо процедур банкрутства, він має право оголосити себе банкрутом і розпочати відповідну процедуру.

Слід відзначити, що даним Законопроектом передбачено можливість застосування до боржника наступних процедур:

· реструктуризація боргів використовується з метою виходу із кризової ситуації шляхом розстрочки, прощення боргів, зміни строків виплати платежів. Реструктуризація має здійснюватися відповідно до плану, в якому враховано доходи боржника, його майновий стан, визначено суми, які будуть щомісяця направлятися на погашення боргів, та суми, які залишаться боржнику. Не підлягають прощенню та реструктуризації борги за кредитами, отриманими на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші. Якщо план реструктуризації успішно виконується, боржник позбавляється боргів, а судова справа закривається.

· процедура погашення боргів вводиться, коли неможливо погасити борги кредиторів, тобто коли немає інших способів, крім реалізації майна боржника. В цьому разі майно включається до ліквідаційної маси та продається з метою погашення вимог кредиторів.

· мирова угода застосовується шляхом врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок.

Крім того, Законопроект надає можливість фермеру перевести подих, а також надає час для підготовки до наступної посівної кампанії, за результатами якої можливе погашення боргів перед банками шляхом введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

· зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі й зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство;

· припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;

· не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;

· зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

· не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

У зв’язку з цим фермер спокійно проводить посівну, після чого збирає врожай та, реалізуючи його, виходить з «боргової ями», не переймаючись за те, що його техніка, посівні матеріали будуть стягнені в рахунок погашення частини боргу перед банком, що призведе до зриву посівної кампанії та в подальшому втрати засобів та механізму повернути всі борги банку.

Зрозуміло, що редакція Законопроекту може ще змінитись, але сама ідея можливості банкрутства фізичної особи, на мою думку, має позитивно вплинути на розвиток особистого фермерського господарства в Україні та надати рівні права всім учасникам аграрного ринку в законному оздоровленні свого фінансового становища.

Микола Струць, партнер IMG Partners, арбітражний керуючий, адвокат