Усі тонкощі експорту українського насіння до ЄС

12 березня 2018, 11:20 5909
Сюзанна Григоренко

Коли говоримо про торгівлю насінням, то розглядаємо це питання з точки зору того, що ми хочемо і маємо змінити у селекції та насінництві щодо якості та генетичного потенціалу насіння як затребуваного продукту для ринку країн ЄС.

Як свідчить міжнародна статистика, найбільш економічно розвинені країни мають насіння у своєму експортному портфоліо. І обсяг його світового експорту зростає з року з рік та перевищує $1 млрд. Статистика (ISF — Міжнародна федерація насіння).

Що на часі у нас, що маємо для власного експорту насіння?

З точки зору міжнародного регулювання торгівлі насінням існують такі вимоги:

визнання системи сертифікації насіння в розрізі оцінки та підтвердження сортових та посівних якостей насіння;

відповідність фітосанітарних заходів;

охорона сортів рослин; врахування вимог до реєстрації сортів у країнах, де комерціалізуватиметься насіння.

Це ті основні стовпи, на які спираються наші міжнародні регуляторні норми, що є обов'язковими для експорту.

І базовий пункт — потреба та попит на ринку ЄС.

Наразі щодо першого пункту про визнання еквівалентності системи сертифікації насіння вимогам ЄС: маємо ратифікацію вимог ОЕСР та ІСТА, проведений офіційним органом ЄС DG Sante аудит системи сертифікації та позитивний звіт, опублікований на веб-сайті Єврокоміссіїцінено рівень імплементації національного законодавства; вимоги для виробництва та сертифікації насіння; здійснення польового інспектування, організацію системи сертифікації).

Секцією Єврокомісії з насіння та садивного матеріалу розглянуто звіт аудиту та підготовлено пропозиції для схвального рішення щодо України.

Зокрема, включити Україну до Переліку країн — не членів ЄС, які отримали статус еквівалентності з системи сертифікації насіння, та внести зміни до діючого Переліку, затвердженого Додатком 1 Рішення Ради ЄС № 2003/17ЄС від 16.12.2002.

Остаточне визнання еквівалентності для України буде передбачати насамперед зняття нетарифних обмежень при експорті насіння (перевірка документів, показників, що містяться в сертифікатах, і т. ін.). Документи-сертифікати на насіння, які видаються в Україні і супроводжують насіння, офіційно підтверджені; якісні показники в сертифікатах офіційно встановлені і достовірні, насіння перевірено згідно з вимогами ЄС.

Відповідно до останньої інформації від Європейської комісії, остаточне рішення з цього приводу має бути прийнято на початку 2018 року.

Щодо пункту фітосанітарних заходів — усі питання врегульовуються в межах євроінтеграційного плану заходів з адаптації законодавства.

Щодо третього пункту — маємо розуміти, що експорт насіння до країн ЄС можливий за умови дотримання вимог охорони та державної реєстрації прав на сорти рослин (такі ж вимоги, як в Україні до імпорту).

Тобто експортуватися може лише насіння тих сортів, які зареєстровані в країнах ЄС.

Виробникам перед тим, як експортувати насіння до країн ЄС, потрібно буде подати сорт/гібрид на реєстрацію до країни ЄС. Визнання еквівалентності — це чудово, проте динаміки реєстрації наших сортів у країнах ЄС (зареєстрованих чи поданих на реєстрацію) не спостерігаю. А процес випробувань та внесення у реєстри може зайняти ще 2-3 роки.

Тому час, поки Єврокомісія фіналізує рішення з еквівалентності тощо, виробники насіння української селекції та держава можуть використати на позиціонування сортів і переваг щодо генетичного потенціалу та якісних показників. Що стосується іноземних насіннєвих компаній, які працюють і виробляють насіння в Україні, то у них відбувається паралельна реєстрація сортів, як у нас, так і за кордоном. Тож доступу до ринку ЄС очікують «з хвилини на хвилину». 

Останній базовий фактор: з експортними ринками країн ЄС потрібно працювати постачальнику/виробнику, бо вибір залишається за європейським споживачем. Ринок конкурентний, зі своїми вимогами до продукції та іміджу і репутації виробника, який має гарантувати відповідні показники продукції. Місце на ринку не запропонують виробникам, які не мають чіткого спрямування, продуктової стабільно поновлюваної лінійки, знання і розуміння потреби клієнта-споживача та тенденцій на товарних ринках, іміджу і репутації.

Підсумовуючи, варто зазначити, що крім того, що всі учасники ринку очікують на прийняття ЄС рішення щодо надання статусу еквівалентності на початку 2018 року, окремим, не менш важливим, буде і питання формування взаємовідносин українського постачальника насіння і покупця у ЄС. Над цим потрібно буде попрацювати, бо це уже не питання до Єврокомісії, і ні українські урядовці, ані інші за вас цього не зроблять.


Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.