Запит на «сенс». У фокусі — дороговкази насіннєвих асоціацій ЄС

Ключові поїнти:

- зміни у законодавстві, спрощення в обігу насіння;

- здатність інновацій у насінні успішно сприяти досягненню справді сталого Зеленого курсу; Зелений договір ЄС та його стратегія «Від ферми до виделки?» 

- тонкий баланс між необхідністю стимулювати інвестиції та захищати доступ до сортів як інтелектуальної власності;

- використання нових методів селекції та відтворення для широкого спектру видів та ознак сільськогосподарських культур;

Частина 1. Дискусії та необхідність змін у законодавстві ЄС

Завдання: врахувати очікування та потреби професійних споживачів насіння та постачальників насіння; «непрофесійні» ринки, що і як?

Ітак, в ЄС в кінці 2019 року країнами-членами було прийнято рішення, що законодавство Союзу щодо обігу насіння потребує оновлення. Одразу, 8 листопада 2019 було опубліковано рішення Ради ЄС, де вказується що до кінця 2020 року (можливо, через карантин, строки змістяться) потрібно провести дослідження щодо варіантів з оновлення законодавства ЄС з виробництва та реалізації репродуктивного матеріалу рослин.

Необхідність змін:

- складність, погана адаптивність і фрагментарність законодавства;

- негармонізоване застосування країнами ЄС, через що виникають труднощі;

- зміни потрібні для приведення у відповідність до інших законодавчих актів, покращення ефективності, збереження агро-та-біорізноманітності та генетичних ресурсів рослин;

- потребі адаптуватися до технічного прогресу в сфері селекції, еволюції європейського і глобального ринку репродуктивного матеріалу рослин.

Для проведення дослідження Єврокомісією було обрано компанію ICF Consulting. Спершу було узгоджено провести комунікацію в обмеженого числа учасників ринку (DG SANTE, Plant Health Unit), визначених Єврокомісією.

Однак перші результати показали, що консалтинговій агенції потрібно отримати більше інформації на рівні національних органів у сфері насіння в країнах ЄС. В ICF зазначають, що важливо отримати інформацію щодо актуального досвіду компаній, погляди асоціацій і задіяних в системі.

Відтак, результати дослідження, базовані на даних національних асоціацій, агенцій та учасників ринку очікується мати у 1-ому кварталі 2021 року, і лише після, оцінку впливу проведуть чиновники DG SANTE.

В Єврокомісії це оновлення розцінюють не як тотальне перенавантаження, а як більш прицільне оновлення, але при цьому зміни торкнуться і реєстрації, і комерціалізації місцевих і так званих «аматорських» сортів (conservation and amateur varieties), а також продажу насіння непрофесійним користувачам.

Частина 2. Розгляд питання інноваційних методів селекції

Як ми знаємо, у Франції стосовно  ріпаків технології CL було прийнято рішення, що це мутагенез та відповідно потенційні обмеження на товарну продукцію ріпаку, як таку, що вважатиметься отриманою шляхом використання модифікацій.

В самій же Європі те ж тривають «гарячі» дискусії та галузеві асоціації не сприйняли такі рішення у Франції і закликають до діалогу і відкликання проекту (зокрема,найперші висловилися: Міжнародна насіннєва федерація ISF, нідерландский Plantum, німецький BDP).

В Євросідс повідомили, що 9 листопада 2020 року сплив період очікування по процедурі Інформаційної системи технічного регулювання (TRIS) в ЄС, (система для недопущення регуляторних барєрів в ЄС. Члени ЄС повідомляють про свої нововведення Єврокомісію і після чого дається — місячний період на очікування, протягом якого інші країни можуть оцінити проект змін. Якщо вони розцінюють, що може виникнути потенційний барєр єдиному ринку, вони можуть вказати про це).

Якраз, по проєкту рішення Франції щодо заборони нових сортів, отриманих внаслідок мутагенезу,  були отримані негативні відгуки Єврокомісії та ряду країн-членів.

Поки що не зрозуміло чи буде Франція і надалі просуватися із подальшою імплементацію, наражаючи себе на розгляд в Європейському суді, і чи буде варто для насіннєвої галузі звертатися до Єврокомісії з вимогою початку такого розгляду, якщо Франція не змінить свої плани.

Одним із головних питань для галузі в цій сфері лишається питання прозорості, як щодо міжнародних подій  (програма Global Stewardship Programme) так і запитів організацій по просуванню цього питання (так, німецька юридична фірма звернулася до Єврокомісії з питанням забезпечення виконання тестування, відстежування і маркування ГМО).

У Euroseeds планують сформувати спільну фінальну версію позиції насіннєвого сектору щодо питання до березня 2021 року.

Окрім того, на сьогодні, перед усіма галузями ЄС стоїть досягти цільовий показник — 25% сільськогосподарських угідь під органічне землеробство до 2030 року, зазначено у Зеленій угоді. Відтак, маємо оновлення технічного завдання перед селекціонерами, включно з економічним та стійким впливом селекційних компаній  в ЄС, метолодогія досліджень.

Однак, попередньо інституції ЄС: СDG SANTE, COPA-COGECA, IFOAM, поставили питання як:

- отримати більше від меншого: тобто при зменшеному використанні пестицидів та добрив, не втратити при цьому продовольчу безпеку та безпеку вцілому;

- чи зможемо ми збалансувати ці цілі з цілями охорони здоров'я рослин та продовольчої безпеки та, які конкретні заходи можуть допомогти підтримати такий баланс.

- потенційні обмеження у використанні новітніх методів селекції рослин.

Очевидно, що для нас, потрібно враховувати та бути безпосередніми учасниками постійного розвитку аграрного сектору, його оновлення та постійного руху вперед і запиту на нове. Запит на «сенс» та необхідність рішень питань повернувся швидше, ніж ми думаємо. 

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України