Зернові: постачання та відбір проб зерна під час завантаження

Почнемо з документів. Наразі регулюючим залишається ДСТУ ISO 13690:2003 про відбирання проб зернових, бобових та продуктів їхнього помелу.

Базові аспекти:

• відбір точкових проб залежить від стану засміченості партії та від загальної маси;
• проби відбирають з кожного завантаженого вагона, вантажівки, баржі або судна по всій глибині партії;
•  у партіях масою 15 т і більше до 500 т відбирання проб для дослідження проводять, починаючи з точок і не менше, ніж у 11 точках, якщо маса до 500 т;
• якщо маса партії більше, ніж 500 т, тобто 1000-10000 т, вибірку проб роблять за формулою: добувають корінь квадратний з числа, що показує тоннаж статистичного обсягу. Ділять отримане значення на два і округлюють до наступного цілого числа. Це значення покаже мінімальну кількість точкових проб, яку необхідно отримати. Наприклад, якщо тоннаж партії 500, квадратний корінь 22,4, то кількість проб дорівнює 12; якщо 1000 т, квадратний корінь —31,6, кількість точкових проб — 16. Ось так визначається кількість точкових проб;
• однак, якщо умови вказують, що для отримання достовірних результатів відносно усереднення проб необхідно відібрати більшу кількість точкових проб, то їх отримують із проб, що відбирають довільно в різних місцях обсягу. 
• під час навантаження (вивантаження) зерна у вагони, судна, склади й силоси елеватора точкові проби відбирають зі струменя переміщуваного зерна у місцях перепаду через рівні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії;  
• маса однієї точкової проби повинна бути не менше 100 г;
• сукупність точкових проб формує об'єднану пробу;
• з об'єднаної проби виділяють середню пробу масою від 1,0-2,0 кг (залежно від культури), яка і буде аналізуватися.

У разі навантаження великої кількості партій можуть формувати проміжні  проби, які після  закінчення  навантаження (вивантаження) зерна у трюмі або пароплаві формують у середні, їх поєднують та виділяють загальну середню пробу,  яка включає в себе аналітичну та контрольну проби. 

Врешті, фінальним є направлення проб на дослідження. Це необхідно робити якнайшвидше, забезпечивши доставку проб у незмінному стані та захисті від прямих сонячних променів, нагрівання чи охолодження, вологи тощо.