Блоги

Україна має унікальні чорноземи, але середня врожайність на них залишається нижчою, ніж в інших європейських країнах з менш родючими ґрунтами. Через мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який продовжувався кілька разів протягом останніх 15 років, значний потенціал зростання пропадає даремно.

Спочатку два риторичні запитання. 1. Чи може український аграрій довіряти уряду, який порушує своє письмове публічне зобов'язання за 6 днів до початку нового календарного року? 2. Чи може уряд у 2016 році розраховувати на українського аграрія, якому створюють усі умови для занепаду с/г виробництва?

Протягом багатьох років агропромисловий комплекс функціонує у своєрідному замкненому колі: насіння різного походження вдосталь, але сільгосптоваровиробники скаржаться на брак саме якісного посівного матеріалу.

Відкликання Олексія Павленка з посади міністра аграрної політики та продовольства України стало домінуючою темою останніх кілька днів. У п'ятницю він таки написав заяву про звільнення. Як події розвиватимуться далі, вирішать під куполом на Грушевського.

Що буде, якщо агротехнології розробляються в кабінетах без урахування даних про особливості конкретного поля? Усе просто — рослинництво стає не рентабельним і ризиковим, при цьому такі «планувальники» списують свої невдачі на погану погоду. Як цього уникнути?

Від міністра аграрної політики та продовольства, депутатів і фермерів постійно можна почути, що якби в нас була підтримка така, як в Європі, то ось ми б зажили, а так доводиться вигадувати свій велосипед.

В Україні на сьогоднішній день молочна продуктивність корів становить у середньому 4-5 тис. кг молока на корову на рік і 600-700 г середньодобового приросту молодняка на відгодівлі. Але генетичний потенціал молочної худоби в нашій країні дає змогу підвищити продуктивність ВРХ — за умови застосування сучасних технологій у годівлі та утриманні.

Аграрна галузь України продовжує стрімке зростання. Щодня до нас звертаються керівники підприємств із питаннями, що стосуються регулювання правовідносин.

Використання ГМ-організмів — тема для об'єктивної, аргументованої дискусії, в результаті якої необхідно знайти правильне рішення, оформивши його у відповідний законопроєкт.

Напередодні нового року Верховна Рада таки ухвалила так звані «компромісні» зміни до Податкового кодексу України. За відповідне рішення проголосували 251 народний обранець. Ці зміни були зареєстровані як «Законопроєкт № 3688».

Завершився 2015-й. Час підбивати підсумки: яким був рік для парламенту, аграріїв і себе особисто?

Рішення парламенту щодо переформатування спецрежиму ПДВ негативно вплине на роботу аграрної галузі, особливо на тих, хто виробляє молоко, м'ясо, овочі та фрукти. А саме ця продукція йде на внутрішній ринок.

Радіючи разом з усіма представниками українського молочного сектору останнім новинам із Брюсселя, я б дуже хотіла у своїй останній у цьому році колонці звернутися до наших молокопереробних підприємств із дружньою порадою та поділитися знаннями.

Говорячи про регулярні інсинуації, які відбуваються в політичних кулуарах і Раді, все гранично зрозуміло як українцям, так і світовій спільноті: на репутацію нашої країни це жодним чином не впливає, адже вона й так уже сформована.

На ринку поки що інертність і мінорний тон. Трейдери фіксують прибутки, крім того макроекономічні чинники чинять тиск на світові ціни. Наближення новорічних та різдвяних свят також призведе до зниження котирувань.

Ринкові реалії диктують українським компаніям свої умови. І йдеться не тільки про новачків, а й про тих, хто, як кажуть, на цьому «зуби з'їв». Аграрний ринок розширюється, і конкуренція між зернотрейдерами з кожним роком посилюється. При цьому, виробник отримує можливість обирати партнера та умови, зручні саме йому.

За останні роки сільське господарство, зокрема рослинництво, зробило значний крок уперед у контексті впровадження нових технологій. Дедалі більше й більше керівники підприємств звертають свою увагу на «розумні технології» та починають активно застосовувати їх у себе в компаніях.

Про потенціал аграрного сектору України не говорить тільки ледачий. Те, що наша країна в силу природних і кліматичних умов має певні конкурентні переваги як світовий виробник (певних) сільськогосподарських товарів, факт незаперечний. Менш очевидним, судячи з двадцятирічної історії українських реформ, є шлях до побудови ефективного і конкурентоспроможного аграрного сектора.

Головним союзником у боротьбі з АЧС так само, як і головним противником, є людський фактор. Саме люди в більшості випадків є винуватцями потрапляння вірусу на господарство і вони ж, своєю чергою, здатні забезпечити його ефективний захист.

Іноді ловлю себе на думці, що розучуюсь сумувати. Не злитися, не кипіти від люті через бардак життя, а просто сумувати, згадуючи щось хороше. І ось знайшовся привід: «Запрошуємо Вас взяти участь у заключній конференції Проекту USAID АгроІнвест Проект США ID АгроІнвест: п'ять років підтримки розвитку сільського господарства України, з думкою про майбутнє!», яка відбудеться 30 листопада».