Як я сіяв гречку у пилюці... після конопель

12 грудня 2016, 00:00 1787

За вікнами автобусу зникають рідні краєвиди. Відкривається дорога в інший світ. Чи зможу виправдати надії своїх викладачів? Чи справдяться мої сподівання? Чи отримаю я нові знання, досвід та враження? Яка вона ця Європа? Ці думки не полишали мене аж до вокзалу у Вільнюсі…

Підприємство Farmer Algirdas Aleksandras Juskys зустріло мене такою ж, як і у нас, літньою спекою. Кілька годин «орієнтування на місцевості» і спати, бо взавтра зранку починаємо працювати.

Практика обіцяла бути цікавою. Як не як, а тут займаються екологічно чистою гречкою, дикою пшеницею та промисловими коноплями. Саме технологічні аспекти їх вирощування були темою моєї доповіді під час наукових конференцій у ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут». Тож і вибір місця для практики не випадковий. Звичайно, я здогадувався, що у Литві по-іншому вирощують сільськогосподарські культури, але щоб аж настільки!

Чи знаєте ви, що гречка може рости буквально у пилюці? Ні? А я це не тільки бачив, я сіяв її у ґрунт, з якого тільки що вибрали каміння. У нас на таку землю не звернули б уваги, а вони на ній збирають урожай (і непоганий). У цьому господарстві табу на будь-яку хімію. Добрива — тільки органічні. Гербіциди? Ні в якому разі. Замість них — коноплі. Уявіть тільки, щоб очистити поле від бур’янів на ньому сіють коноплі! Коренева система польових «нахлібників» не витримує такого сусідства і гине. А скільки техніки я перебрав власними руками за час практики… Тоді й згадав незлим тихим словом усіх викладачів, які «стояли над головою» і вимагали вчити «матчастину». А скільки радості було, коли довірили не тільки «Білорус (МТЗ-82)», а й один із найсучасніших тракторів Valtra t131.

Особисто мені хотілося б отримувати стільки практики й вдома, щоб частіше в реальних умовах спостерігати за всіма робочими процесами, від ремонту трактора і до збирання врожаю. Щоб від приємної втоми, аж тенькало все тіло…

Рейс Вільнюс-Бориспіль. Ілюмінатори ловлять рідне небо. Я розумію, що мої сподівання таки виправдалися. Хотілося швидше поділитися враженнями з  викладачами, розповісти їм про мої здобутки та нові знання.

Я вірю, що і ми зможемо застосовувати подібні технології на нашій землі. І я навряд чи зрозумів би це, якби не моя найкраща практика 2016.

Олександр Тюпін, 4 курс, факультет механізації та агропромислових технологій, Глухівський агротехнічний інститут імені С.А. Ковпака Сумського національного аграрного університету


Финал Всеукраинского конкурса «Лучшая аграрная практика 2016». Голосуем!