Рослинництвом ми почали займатися, коли стала погіршуватися медоносна база навколо нашої пасіки. Щоб створити достатній медоносний конвеєр, ми почали вирощувати на своїх та орендованих землях різні медоносні культури, такі як фацелія, синяк звичайний, буркун, еспарцет, соняшник кондитерський тощо. Основний напрям нашої роботи — це селекція та розведення бджіл української степової породи.
Бінарні посіви забезпечують кормову базу для бджіл і високі врожаї соняшнику
16 лютого 2025, 11:16 4704
Одним із перспективних рішень, які зараз впроваджують фермери, є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.
Про це AgroPortal.ua розповів власник бджолиного господарства та інноватор у сфері бінарного посіву, фіналіст конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» Леонід Єгошин. Основним напрямом його діяльності є утримання та розведення бджіл української степової породи. Господарство має статус племінного бджолорозплідника, тому тут вирощують переважно культури, які, окрім насіння під час цвітіння, виділяють нектар, що дозволяє забезпечити кормову базу для бджіл.
Леонід Єгошин, власник господарства з селекції та розведення бджіл
Господарство Леоніда цьогоріч брало участь у конкурсі «СИЛА АГРОЗМІН», організованого онлайн-виданням AgroPortal.ua, де представило власне інноваційне рішення.
«Нами було впроваджено технологію бінарного посіву під час вирощування кондитерського соняшнику. Тобто разом із соняшником було посіяно еспарцет. Це дозволило виключити з техпроцесу операції з обробітку ґрунту на наступний рік, отримати врожай насіння кондитерського соняшнику не менший, ніж на сусідньому полі, де працювали за звичайною технологією (монопосів). Водночас ми не використовували мінеральні азотні добрива. А це також економія. Цього року плануємо отримати на цьому полі гарні посіви еспарцету (нектар для бджіл та насіння), — розповідає Леонід Єгошин.
Він зазначає, що під час бінарного посіву були використані імідазоліноно-стійкі гібриди соняшнику та еспарцету, який за своєю приналежністю до бобових має природну стійкість до гербіцидів класу імідазолінони. Крім того, був використаний крупноплідний гібрид соняшнику, посіви якого відрізняються низькою густотою стояння рослин на гектар. Це сприяло зниженій конкуренції між видами, максимізації ефективності використання посівної площі й у результаті — високим урожаям обох культур.
«Після збирання насіння соняшнику ми отримали чудове поле еспарцету, яке плануємо використовувати як насінник не менше двох років. Застосування даної технології дозволило нам суттєво зекономити на витратах з обробітку ґрунту та знизити вуглецевий слід», — пояснює Леонід Єгошин.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua
