Ексклюзиви

Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» та Федерація органічного руху України за підтримки Проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» оголошують конкурс «Органічний світ — у твоїх руках».

Обприскувач, який працює на системі штучного інтелекту, дозволяє застосовувати повні норми гербіцидів. У результаті не виникає резистентність бур’янів до продуктів, як це буває за традиційного внесення неповними нормами препарату.

Фермерське господарство «РО-САД» на Херсонщині планує вирощувати ті сорти абрикос, які залишилися з бахмутського розсадника на підщепі, й таким чином отримувати молоді саджанці, які зможуть продавати.

На сезон 2025 року в господарстві «РО-САД» на Херсонщині запланували отримати врожай на рівні 15 кг абрикос із дерева (із 3 тис. дерев, які вже плодоносять) — тобто 45 т.

ШІ-технології оптимізують процеси і відкривають нові можливості в управлінні виробництвом.

Сьогодні особлива увага акцентується на дрібних і середніх фермерах, адже це ті агровиробники, які найбільше за інших потребують доступу до фінансування та технологій.

ФГ «РО-САД» єдине, яке вирощує абрикосовий сад у Херсонській області. У момент закладки саду, у 2019 році, через знайомих знайшли розсадник у славнозвісному Бахмуті на Донеччині, там замовили саджанці абрикос різних самозапильних сортів іноземної селекції.

Лише промислове виробництво зможе забезпечити країну і свіжою картоплею, і сировиною для переробки. Ефективність такого картоплярства значно вище дрібного.

Господарство «РО-САД» вирощує абрикоси, які будуть максимально безпечними для вживання і не зашкодять здоров’ю споживача.

Загалом по Україні професійних сховищ дуже мало — приблизно на 300 тис. т. Тоді як фактична потреба складає 1 млн 300 тис. т.

Багато українських компаній входили в сезон із розрахунку, що після розподілу в новому році торговельних квот ринок Китаю запрацює для української кукурудзи. Але його цього року може й не бути, оскільки насправді квоти невеликі.

У ФГ «РО-САД» на Херсонщині закладати абрикосовий сад почали у 2019 році. На першому етапі закладки саду господарство витратило $100 тис., а щоб утримувати його протягом 5 років, необхідно ще майже $100 тис.

Виробники мають зосередитись на зменшенні собівартості виробництва агропродукції та збільшення обсягів виробництва.

Меморандум про обʼєднання Асоціації бобових України (СВСБУ) та асоціації «Українська соя» та створення нової «Української бобово-соєвої асоціації» у межах Всесвітнього дня бобових в Україні 2025 року був підписаний сьогодні, 30 січня.

Погода на Херсонщині дуже посушлива. Пшениця, яку аграрії збирали в червні, «бачила» останній дощ на початку квітня 2024 року. Вологи в ґрунті недостатньо, тому рятуються зрошенням і проводять відповідні агрономічні заходи.

Поки Україна не може повністю забезпечити себе часником і покриває лише 30% власних потреб у цьому овочі. Але за систематичного розвитку галузі та будівництва сховищ для зберігання часнику можна досягти вищого рівня забезпечення.

У ФГ «Моя Земля 2015», яке стало фіналістом Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», весною сіятимуть сою та соняшник. Щодо кукурудзи ще розмірковують, можливо, це будуть незначні площі. А також у господарстві зараз вивчають гарбуз.

Унікальний сорт часнику української селекції Любаша став символом якості та надійності, який визнано не лише в Україні, але й за кордоном.

У 2023 році компанія «ТАС Агро» переробила весь соняшник і ріпак. Торік не було сенсу займатися переробкою, оскільки цей сезон є роком агровиробника, а не переробника.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.