Місцеві бюджети недоотримують мільйони через неефективне використання земель

11 листопада 2024, 08:00 704

Важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад складно переоцінити.

Таку думку висловив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у блозі на Liga.net.

«Земельний податок, орендна плата за використання комунальних земель, єдиний податок із сільгоспвиробників, ПДФО, отримані від оренди чи продажу земельних ділянок тощо — не перший рік приносять значні доходи для територіальних громад. Починаючи з жовтня 2021 року, надання комунальних земель в оренду відбувається через електронні аукціони на платформі Prozorro.Продажі. Відтоді було успішно передано в оренду 9245 земельних ділянок комунальної власності сукупною площею 78,8 тис. га, що приносить громадам щорічно 674,8 млн грн доходу», — зазначив він.

Денис Башлик уточнив, що за останній рік сукупні надходження від сільгоспземель до бюджетів громад збільшились на 15%. Частка доходів, пов’язаних із сільгоспземлею, у сукупних податкових надходженнях громад цьогоріч зросла з 11% до 14%, що вкотре підтверджує важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад. 

«Утім, і тут є своя ложка дьогтю цей показник міг би бути ще більшим. Однак більшість надходжень громад від оренди сільгоспземель досі припадають на договори оренди, які укладалися або за старою процедурою офлайн-аукціонів, або ж за прямими договорами. Тобто за умови, якщо вся комунальна земля, яка передавалась в оренду з 2015 року, проходила б через Prozorro.Продажі, громади отримували б додатково $64,5 млн до своїх бюджетів щорічно. Але є і позитивні зміни: деякі громади таки уклали на конкурентних онлайн-аукціонах договори про оренду сільгоспземлі на суми, що складають 5-15% їхніх річних бюджетних доходів», — додав заступник міністра.

Окрім цього, серед потенційних джерел збільшення доходів громад від обігу та використання сільгоспземель він виокремив:

  • збільшення кількості реєстрації земель у Державному земельному кадастрі (потенціал зростання бюджетних доходів громад завдяки реєстрації усіх сільгоспземель у Державному земельному кадастрі може сягнути понад 10 млрд грн);
  • ріст показників так званого «формального» обробітку земель через Державний аграрний реєстр (за даними Світового банку, лише за перші 3 місяці роботи Державного аграрного реєстру кількість землі, яка обробляється неофіційно, зменшилась на 3,36 млн га, або близько 7%);
  • гуманітарне розмінування, яке дозволяє повернути в обіг та обробіток землі, забруднені вибухонебезпечними предметами (за оцінками Tony Blair Institute, понад 20% регіонального ВВП через заміновані території втратили Чернігівська, Сумська, Миколаївська та Харківська області, загалом місцева влада недоотримує понад $1,1 млрд місцевих податків) тощо.

«У такий спосіб ми бачимо, що сільськогосподарська земля відіграє дедалі більшу роль у наповненні місцевих бюджетів, а за умови, якщо її використовувати правильно, цей показник лише зростатиме. Це поле для роздумів громад, адже ці кошти — це відбудова, нові укриття, садочки, школи та лікарні, вуличне освітлення», — підсумував Денис Башлик.