Не зерном єдиним: названі аграрні напрямки майбутнього

Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк по результатам участі в 43-ї сесії Комітету з Всесвітньої продовольчої безпеки FAO.

«Біоенергетика, органічне виробництво, високоточне землеробство — ось що має значення в першу чергу, а не просто кількість мільйонів тонн врожаю. Україна має трансформувати свій агропромисловий комплекс, відійшовши від вирощування найпростіших культур, щоб стати частиною цього майбутнього», — написав замміністра. 

Він також розповів, що в рамках заходу Україна презентувала світовій спільноті результати пілотного проекту з впровадження системи «Моніторингу земельних відносин в Україні». «Ми розробляли його з командою Держгеокадастру в рамках проекту Світового банку. В рамках цього звіту зібрана найбільш повна інформація про земельні ресурси в Україні на базі акумульованих даних шести держвідомств — Держгеокадастру, Державної фіскальної служби, Судової адміністрації, Держводагентства, Держстату та Мінюсту», — уточнив Максим Мартинюк.

Крім того, учасники обговорили стратегію розвитку сільського господарства до 2030 року. Пріоритетними напрямками розвитку на найближчі 14 років були визначені: розвиток стійких продовольчих систем, адаптація сільського господарства до зміни клімату, розвиток малих та середніх фермерських господарств.

При цьому, відмічає Максим Мартинюк, основний глобальний виклик на сьогодні — це зміна клімату, причому сільське господарство в цьому контексті виступає і об’єктом і суб’єктом. Об’єктом — оскільки реагуючи на заміщення кліматичних зон змінюється структура посівів, виникає необхідність створення або відновлення систем іригації. Суб’єктом — бо світовий АПК продукує значні обсяги викидів метану, які впливають на динаміку зміни клімату.