Вертикальна ферма у бомбосховищі: як українці розвивають нові напрями бізнесу під час війни
Теплиці з огірками на Львівщині замість трав’яного бізнесу на Запоріжжі
17 грудня 2022, 10:30 3164
Родина Ганни Іщенко понад 8 років вирощувала та переробляла лікарські та ефіроолійні рослини. За два останні роки було зроблено максимум, щоб вийти на новий етап розвитку господарства: виграли гранти, придбали різне спеціальне обладнання для доробки сировини, автоматизували виробництво, навіть зареєстрували потужності у січні 2022-го. Але через війну справу свого життя покинули.
«Ми дізнались про проєкт We Prosper і можливість приїхати на Львівщину та спільно з місцевим фермером започаткувати овочеве господарство, а саме теплиці. Вирощували овочі в закритому ґрунті, — поділилась своїм кейсом Ганна Іщенко під час Форуму Бізнес Мережі Сільських Жінок, що відбувся у Львові. — Раніше ми займались вирощуванням, але інших культур, у інших кліматичних умовах та просто неба. Праця в теплиці — це окрема наука. На кожному етапі було складно, Але якщо є бажання, то всьому можна навчитися. Завдяки підтримці добрих друзів та Бізнес Мережі Сільських Жінок ми успішно подолали всі виклики. Огірки вийшли добрі, ми задоволені врожаєм і тим, що отримали можливість працювати та заробляти».
Зараз в Україні за фінансової підтримки канадських, європейських та британських донорів ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок України» (в партнерстві або самостійно) впроваджує 5 проєктів: We Prosper (СКС, Сокодеві), CASE (Оксфам), SEE та Rapid Response (Глобальний гуманітарний фонд, ООН Жінки) та «Просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в рамках децентралізації» (ООН Жінки).
Проєкти спрямовані на формування безпечного економічного середовища, підтримку фермерів, шо постраждали внаслідок воєнної агресії рф, релокацію бізнесу, підтримку мобілізації жінок у громадах. Мережа формує змогу жінок кооперуватися, проявляти лідерство та тримати продовольчий фронт захисту Батьківщини.
Проблематика цьогорічного Форуму Бізнес Мережі Сільських Жінок включала обмін досвідом, історіями та питаннями безпеки у громадах. Адже портрет сучасної сільської жінки в Україні складається з дуже багатьох ролей, і деякі з них додала воєнна агресія росії.
Сьогодні сільська жінка керує господарством чи громадою, виховує дітей і дбає про добробут родини, волонтерить для ЗСУ та організовує побут для прийняття нових мешканців громади. Крім цього, їй треба думати, як убезпечити та втримати бізнес. До того ж багатьом жінкам взагалі довелося розпочинати підприємництво з нуля, оскільки окупація їхніх регіонів просто не залишала вибору. Вони ділилися унікальним досвідом, досвідом незламності: як це — ставити теплиці за 1000 км від дому, переганяти за 500 км власних корів, відбудовувати приміщення і докуповувати корми після падіння ракети на ферму.
