Рослинництво

Будівництво овочесховищ в Україні зараз є завданням номер один.

Українська зернова асоціація збільшила оцінку потенційного врожаю 2023 року на 1 млн т порівняно з червневим прогнозом — до 69 млн т зернових та олійних (у 2022 році — 73,8 млн т).

Повномасштабне вторгнення мало значний вплив і збільшило розрив між внутрішніми та світовими цінами на пшеницю та кукурудзу в 2,5-3 рази, тоді як решту зростання розриву спричинили інші чинники.

Сапери обстежили 56,6 тис. га деокупованих територій Херсонщини.

Аграрії Львівщини розпочали жнивну кампанію 2023 року. Наразі триває збирання перших дозрілих посівів озимого ячменю.

Жнива зернових та зернобобових розпочалися у Кам’янському, Криворізькому та Нікопольському районах Дніпропетровщини.

На соняшникових полях у Дніпропетровській області зафіксовано збільшену активність озимої совки, яка є одним із найнебезпечніших шкідників.

Департамент розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА повинен організувати роботу щодо залучення зернозбиральних комбайнів з інших регіонів для проведення збиральної кампанії 2023 року.

Наразі спостерігається активність другого покоління яблуневої плодожерки, яка є найнебезпечнішим шкідником для саду.

Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових та круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ озимих та засіяних площ ярих культур в усіх категоріях господарств, у 2023 році може скоротитися приблизно до 49,6 млн т проти 53,1 млн т, зібраних роком раніше.

Сільгоспвиробники Тернопільщини цьогоріч у чотири рази збільшили площу посівів цибулі.

ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» першим у Чернівецькій області розпочало жнива ранніх сільськогосподарських культур.

Моніторинг ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводять на Буковині.

Сільгосппідприємства України станом на 29 червня 2023 року забезпечені засобами захисту рослин на 99,5%.

Робота агропромислового комплексу України у 2022 році значно постраждала через війну.

Агропромисловий комплекс Миколаївської області внаслідок збройної агресії зазнав великих збитків. Посівна площа, яка раніше щороку становила близько 1,6 млн га, скоротилася до 1,2 млн га.

Майже половина сільгоспвиробників (48%) змогла внести добрива на рівні не нижче торішнього попри складний матеріальний стан господарств. 5% із них навіть збільшили внесення.

Аграрії Одещини, Миколаївщини та Дніпропетровщини розпочали збирання озимих культур: ячменю, пшениці та гороху.

Галузь овочівництва Львівщини останні 5 років характеризується динамікою зростання посівних площ та обсягів виробництва.

Фермерське господарство «Поляна» на Львівщині втратило урожай сої та гречки на 200 га у Розвадові через прорив греблі на річці Нежухів.