Бізнес закликає доопрацювати скандальні законопроєкти про агроекспорт

28 листопада 2023, 14:50 1625

Компанії-члени Американської торговельної палати (АТП) занепокоєні законодавчими ініціативами, які створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у складні та несприятливі умови.

Як говориться у повідомленні об'єднання, йдеться про законопроєкти №10168-2 та №10169-2, які 21 листопада 2023 року були прийняті за основу в першому читанні за підтримки 231 народного депутата Верховної Ради України.

Зазначається, що законопроєкти №10168-2 та №10169-2, якими передбачено внесення змін до Податкового та Митного кодексів України, просуваються як захід для зменшення нелегального експорту аграрної продукції з України шляхом встановлення певних критеріїв для експортерів, а також гарантій, спрямованих на запобігання порушенням експортерами законодавства та, зокрема, обов’язку повернення валютної виручки в Україну за експортовану продукцію.

В АТП вважають, що приняття документів несе реальний ризик переривання експорту для законослухняних експортерів аграрної продукції.

«Запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури. Експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції).

Наявність зареєстрованої належним чином податкової накладної є достатньою підставою для експортера для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту згідно з чинними нормами податкового законодавства (п. 201.10 ПКУ). Такий же підхід повинен застосовуватися і до контролю експорту: відповідальність за незаконний ПДВ не може перекладатися на експортерів, які добросовісно здійснили купівлю продукції та отримали право на ПДВ-кредит у законному порядку. Відтак, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх «ризиковий статус» не можуть бути підставою для блокування експорту», — вважають фахівці. 

Водночас законопроєктами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень, а саме повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу. Відтак, це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів, пояснюють в асоціації.

«Введення експортного мита, як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим у адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам. Дані ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України», — вважають в АТП.

Крім того, зазначені законопроєкти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці.

«Дані ініціативи не адресують випадки, за яких експортер отримав передплату за товар або ж ним буде отримано валютну виручку в наступних періодах (наразі 90 днів). Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015-2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами», — пояснюють в об'єднанні.

Законопроєктами також пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема у Чорноморському регіоні. Раніше було здійснено багато спроб імплементувати аналогічні регулювання, але вони не були успішними через відсутність котирувальних індикативних цін у Чорноморському регіоні.

«Такий підхід, у випадку його імплементації, фактично буде обмежувати експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими, що потенційно може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України», — додають фахівці. 

Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні не підтримують прийняті законопроєкти №10168-2 та №10169-2 у їх поточній редакції та наголошують на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів палати.