Названо чинники, які стримують експорт зерна через порти Дунаю

Про це повідомляє GrainTrade.

Ще до завершення «зернової угоди» торгівля через Дунай набирала обертів, оскільки вважалася значно безпечнішою. Але після обстрілів рф дунайських портів частина судновласників вийшла з регіону, а ті, що залишилися, різко підвищили ставки фрахту на тлі зростання ризиків. За даними Agricensus, із середини липня фрахт для каботажних суден виріс на 25 $/т — до 65 $/т.

«Багато заброньованих для завантаження суден очікують від терміналу підтвердження наявності вантажу, перш ніж увійти до порту. В чергах на вхід та вихід з Сулінського каналу судна очікують по 5-10 та більше днів. На вхід у канал зараз стоять 90, а на вихід — 40 суден», — пояснюють експерти. 

Румунія планує збільшити кількість лоцманів (зараз їх працює 4-5 щодня), щоб активізувати рух Суліною, але невідомо, чи станеться це найближчим часом. Водночас залучити до роботи українських лоцманів Румунія відмовилася.

«Україна відкрила для руху канал у гирлі Бистре, але осадка суден там обмежена 7 метрами, тому він може використовуватися лише для заходу в порт», — пояснюють фахівці. 

Аналогічна ситуація спостерігалася у травні-червні 2022 року до відкриття зернового коридору. Тоді у черзі на вхід до Дунаю знаходилося 70 суден. І лише після підписання 22 липня 2022 року «зернової угоди» частина трейдерів почала працювати через глибоководні порти Південний, Одеса та Чорноморськ.

«Зараз незрозуміло, чи зможе Україна експортувати зерно з портів Чорного моря, хоча ВМС ЗСУ й відкрили тимчасові гуманітарні коридори. Але судновласники не ризикують заходити в чорноморські порти, а страхові не покривають ризики, поки рф не підтвердить безпечність руху в регіоні», — додають експерти.