Названо умови, за яких експорт українського зерна піде через порти Балтії

Про це розповів голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

«Порти Балтії дійсно мають великий незадіяний потенціал. Та ж Клайпеда може перевалювати до 10 млн т на рік. Якщо ми кажемо про загальні можливості портів країн Балтії, то це 20 млн т на рік. Але всі морські порти Балтії в контексті підвезення вантажів залізницею були задіяні через білорусь по колії 1520 мм. Щоб доїхати до Клайпеди зараз, потрібно перевантажитись на кордоні Україна-Польща, а потім на кордоні Польща-Литва. Це два перевантаження», — пояснює Лященко.

За його словами, доставка зернового вантажу до Клайпеди вийде орієнтовно на 50% дорожчою, ніж до польського Гданська. І в кілька разів дорожчою, якщо порівнювати з ціною транзиту через українські глибоководні порти.

Розв'язанню питання економічної доцільності експорту української агропродукції через Клайпеду допомогла б стратегія приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури.

«Системне вирішення питання тісно пов'язане зі стратегією приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури. Багато років реалізується проєкт Rail Baltica, але він стосувався лише пасажирського руху й не передбачав з’єднання з портами, зокрема, з портом Клайпеда. Останнім часом ми порушуємо перед литовською стороною питання саме в контексті вантажних перевезень. Вони зацікавлені реалізовувати ці проєкти у партнерстві з Україною», — зазначає очільник УЗ.

Лященко додав, що реалізація такого проєкту цілком можлива в межах програми «Шляхи солідарності», що фінансується через Європейський фонд поєднання (CEF).