Із 1000 сільських жителів лише 2,5 — фермери

Про це на своїй сторінці в Facebook написав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

В обох випадках, відзначає Максим Мартинюк, ці люди — активний прошарок, який, власне, і рухає економіку та соціальну сферу, однак, як бачимо із співвідношення, ця активність є нерівномірною.

«Безглуздо думати, що в сільській місцевості люди менш ініціативні, ніж у містах. Отже, причина цього понад десятикратного розриву — в кон’юнктурі та специфічних факторах, притаманних селу. Поточний статус-кво в сільській місцевості сформований, перш за все, впливом мораторію на продаж земель сільгосппризначення, який є основним гальмом для розвитку підприємництва. Лише повноцінна власність на землю гарантує збереження інвестицій та стимулює розвиток довгострокових та/або нішевих проектів, які в більшості країн світу є прерогативою фермерів. У той же час бізнес на умовах оренди передбачає виробництво простих культур із швидким циклом виробництва, а в цій сфері дрібні виробники є неконкурентоспроможними в порівнянні з агрохолдингами», — зазначає заступник міністра.

Також Максим Мартинюк наводить статистику по країнам Європейського союзу.

Кількість дрібних фермерів (із зембанком до 100 га) на 1000 осіб сільського населення в країнах із відкритим земельним ринком

• Бельгія — 50,9
• Болгарія — 465,0
• Естонія — 34,4
• Греція — 245,9
• Іспанія — 582,5
• Франція — 21,8
• Італія — 291,1
• Латвія — 208,6
• Литва — 766,9
• Угорщина — 314,3
• Румунія — 326,8