Суд щодо квотування міндобрив відклали на січень

06 жовтня 2020, 12:53 2662

Столичний Окружний адміністративний суд переніс на 18 січня 2021 року розгляд справи справ №640 / 16663/20 (по комплексним добривам) і №640/16665/20 (по азотним добривам) за позовами від компаній Group DF.

Цими позовами група намагається реанімувати питання квотування імпорту добрив і зміцнити своє монопольне становище на ринку України, йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, до суду подано позови з вимогами визнати неправомірними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України при складанні висновків і підготовки звіту за результатами спецрозслідування, анулювати відповідні рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — МКМТ) про завершення розслідувань без введення заходів, а також зобов'язати МКМТ прийняти рішення щодо введення квот на імпорт азотних і комплексних добрив.

Позовні заяви були подані компаніями «Хімвектор» і «Азот», що знаходяться в орбіті впливу Group DF (Ostchem). Представником позивачів в обох справах виступає Ігор Гольченко, віце-президент Союзу хіміків України, директор з питань регуляторної політики Group DF.

В УКАБ нагадали, що в серпні 2019 року компанії холдингу стали ініціаторами спецрозслідування щодо імпорту добрив. Мова, за словами представників Group DF, йшла про обмеження їх прав як найбільшого національного виробника добрив з боку імпортерів. Пропонувалося введення квот на імпорт добрив з розподілом за окремими країнами. Однак, в червні 2020 року МКМТ у результаті прийняла рішення не вводити даний механізм обмеження внутрішнього ринку, керуючись національними інтересами, зокрема інтересами споживачів — виробників сільськогосподарської продукції.

Проти можливого введення необґрунтованих загороджувальних заходів висловилися також галузеві експерти та економісти. За підрахунками Київської школи економіки, за нових умов аграрії втратили б до $0,5 млрд. Додаткові витрати для багатьох аграріїв стануть не по кишені.

«Якщо ОАСК задовольнить вимогу хімічного монополіста, то цінник на селітру може зрости на 22%. Сукупні ж втрати національної економіки сягнуть $ 240 млн», — підсумували в УКАБ.