П'ять країн ЄС пропонують обмежити надходження зерна з України
Логістика зернових: 40% у ціні реалізації. Що далі?
05 квітня 2023, 05:56 8181
Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.
Різке здорожчання логістики ринок побачив після закриття реалізації товарів у порти та намагання потрапити у вузьке логістичне вікно західного кордону.
Скільки коштує аграрна логістика в умовах війни
«В той час можна було говорити про підвищення логістичної ставки в 3-4 рази. І тут потрібно не забувати про наявність ще додаткових затрат у вигляді простоїв, які неможливо було передбачити, і які ще додавали до вартості логістики мінімум 250-500 грн/т», — зазначає комерційний директор Cygnet Наталія Богданович.
За її словами, якщо подивитися на рівень цін та ставок логістики навесні 2023 року, то йдеться про 40%. «До війни робочий рівень логістики в ціні реалізації становив 15-20% залежно від напрямку та приналежності парку вагонів», — додає Наталія Богданович.
Аналітики «УкрАгроКонсалт» як приклад наводять, що після початку повномасштабного вторгнення за доставку зерна від поля до порту в Румунії іноді потрібно було заплатити 150-180 $/т, що в 4-5 разів вище, ніж до початку війни. За останній рік ціни на логістику поступово знизились, що було досягнуто завдяки відкриттю зернового коридору і розблокуванню українських морських портів, але на довоєнний рівень не вийшли.
Марина Маринич, аналітикиня зернового ринку «УкрАгроКонсалт»
До війни вартість залізничних перевезень зерна з Центральної України в порти Чорного моря становила близько 25 $/т, нині — 35-40 $/т.
Що стосується вартості морської логістики, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД» Андрій Бут зазначає, що з Миколаєва в Мармурове море за судно вантажністю 6000 т вона була на рівні 30-35 $/т, зараз з Дунайського порту в тому ж напрямку — 45 $/т. Водночас кілька місяців тому ціна була на рівні 60 $/т, а влітку сягала навіть 80+ $/т.
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД»
За судно вантажністю 25 тис. т у листопаді/грудні у Східне Середземномор'я ціни були на рівні $28-30, зараз це $40, плюс $10 простій у Стамбулі. Тобто 28-30 $/т проти 50-55 $/т.
Та попри складнощі, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, у 2022/2023 МР (липень 2022 р. – березень 2023 р.) вже експортовано 37,2 млн т зернових, з них зерновим коридором 20,6 млн т, альтернативними шляхами — 16,6 млн т.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства
За оптимістичним сценарієм роботи зернового коридору, до кінця 2022/23 МР, тобто за квітень-червень 2023 року можливо вивезти ще 15,6 млн т зернових. З них зерновим коридором — орієнтовано 10 млн т, альтернативними шляхами — 5,6 млн т.
За прогнозами «УкрАгроКонсалт», загалом експортний потенціал зернових у 2022/23 МР складе 43 млн т, що на 39% менше від 2021/22 МР.
Європа перенасичена українським зерном
Що стосується альтернативних шляхів експорту (автотранспортом, залізницею та малими портами Дунайського регіону), то їхня частка продовжує поступово знижуватись і тепер складає близько 20% проти 27-28% на початку року, додають в «УкрАгроКонсалт».
«Наразі Європа перенасичена українським зерном, експортувати його в найближчі країни стало складніше. Тож найближчі кілька місяців найперспективнішим способом експорту все одно буде саме зерновий коридор, який дозволяє доставляти зерно до Азії, Китаю тощо», — зазначає Андрій Бут.
В Українській зерновій асоціації додають, що основна проблема альтернативних сухопутних шляхів — це більше логістичне плече і дорожча вартість транспортування, яка позбавляє українських аграріїв доходів.
«Є проблеми зі здатністю інфраструктури країн-партнерів справитися з обсягами українського експорту зерна — їхня інфраструктура не готова до таких обсягів. Щодо обсягів, то станом на березень 2023 року через Румунію експортовано 14,7 млн т зернових, олійних та продукції з них, через Польщу — 5,8 млн. т, ще 3,5 млн т експортовано через Угорщину», — додають в УЗА.
Аналітикиня зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич до проблем сухопутного експорту щодо фізичних можливостей прикордонних переходів, недостатньої їх кількості додає і бюрократію на них.
Водночас на початку війни саме ці шляхи стали рятівними, коли ще зерновий коридор не запрацював. Тарас Висоцький вказує, що на початок березня 2022 року через альтернативні шляхи вивезли 300 тис. т зернових, а вже у липні експорт зріс у 10 разів і склав 3 млн т. На сьогодні пропускна спроможність на місяць через альтернативні шляхи складає в середньому 4 млн т.
Інвестиційний бум портів Дунайського регіону
Ріст показує відвантаження через дунайські порти, що, за інформацією «УкрАгроКонсалт», пояснюється різними факторами: днопоглибленням, відкриттям нових терміналів з перевалки зерна у портах.
В поточному році реалізуються одразу декілька проєктів у дунайських портах. У холдингу «Кернел» планують продовжувати інвестувати у свої потужності в порту Рені, який був придбаний на початку весни. Інвестиції для цього планують залучити завдяки «Ініціативі USAID зі стійкості сільського господарств». $8 млн надійдуть від USAID і понад $36 млн — від трьох партнерів із українського бізнесу. За прогнозами «Кернел», спільне фінансування дасть змогу збільшити потужність транспортування зерна на 3,35 млн т/рік.
Окрім цього, компанія «НІБУЛОН» отримала інвестиції від USAID та направила їх на розширення операційних потужностей філії «Бессарабська», що у порту Ізмаїл. «НІБУЛОН» став учасником нової програми приватного партнерства USAID разом із компаніями Grain Alliance та «Кернел». Обсяг інвестицій складе понад $44 млн. За пропускної спроможності 300 тис. т зерна на місяць розширення терміналу сприятиме експорту додаткових 2 млн т зерна на рік на фінальному етапі проєкту.
В «УкрАгроКонсалт» зазначають, що незважаючи на продовження зернового коридору, українські компанії серйозно налаштовані закріпити свою присутність у малих портах Дунайського регіону, що підтверджується інвестиційними програмами та розвитком своїх терміналів.
Виробники самі займаються логістикою
На ринку є також приклади, коли компанії запускають власну логістику. Серед таких — Agricom Group. На початку літа 2022 року в компанії придбали вантажні автомобілі і вже у липні розпочали перші відвантаження готової продукції до країн ЄС.
Петро Мельник, виконавчий директор та співвласник агрохолдингу Agricom Group, президент УКАБ
Паралельно з цим був відкритий повноцінний торговий дім у Польщі з прямими контрактами на дистриб’юторів Європи та на торгові мережі. Наразі ми маємо сильну команду у Польщі, яка займається розширенням експортних ринків у Європі, склад у Варшаві, працюємо з декількома великими польськими та молдовськими мережами і поступово розширюємо їхню кількість.
Власна логістика допомагає компанії відновити експортні постачання продукції, а саме: вівсяні пластівці та продукцію на зерновій основі під ТМ Dobrodiya, San Grano, San Granola, WOWСЯНКА та YUMMOJI, а також кукурудзи, соняшнику, пшениці.
Подальше зниження цін на логістику
В «УкрАгроКонсалт» основною передумовою подальшого зниження цін на логістику називають зменшення попиту на перевезення з боку аграріїв та трейдингових компаній. «Більше того, наступного маркетингового року серед логістичних компаній буде відбуватись боротьба за клієнта, що пов’язано з меншим валовим збором зерна», — уточнює аналітикиня зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич.
За оцінками УЗА, площі під посівами зменшаться приблизно на 3 млн га проти минулого сезону і десь на 6 млн га порівняно з періодами до повномасштабного вторгнення. Щодо обсягу врожаю, то в УЗА додають, що він залежатиме від наявності в аграріїв добрив, засобів захисту рослин, пального тощо. За оптимістичними оцінками, врожай може сягнути близько 64 млн т зернових та олійних.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
