Як заробити мільйон зі 100 га. Досвід Опішнянської ТГ

Близько половини населення ТГ є працездатними особами, тому основний дохід громади — це сплата ПДФО (майже 50% надходжень до бюджету). На території ТГ діє декілька промислових об'єктів, найбільше робочих місць надає державний газовидобувний комплекс «Полтавагазвидобування». Крім того, значна частина населення зайнята в соціальній та туристичній сферах. 

Бюджет на 2021 рік було затверджено в розмірі 85 млн грн. На середину року перевиконання бюджету складало 160%, останні місяці він виконувався на 100-101%, тому що не надійшли рентні платежі за видобуток газу. 

На витрати 2022 року заклали 100 млн грн. 

«Реальна потреба складає 107-110 млн грн, але перестраховуємося. Адже минулого року, коли до бюджету було закладено ренту від газу, а потім ціна на газ упала, мали серйозне недовиконання бюджету. Зараз ціни на газ зросли, але ренту не отримуємо взагалі, оскільки «Нафтогазу» дали відтермінування. Приватні ж компанії видобуток газу на нашій території не ведуть», — пояснює Микола Різник. 

Також бюджет ТГ наповнюється за рахунок Єдиного податку, податку на землю, рентних платежів. Фермерські господарства сплачують ПДФО, орендну плату, а також податок на прибуток. 

Найбільше зареєстроване на території громади господарство — ТОВ «Околиця» — вносить до бюджету і ПДФО, і орендну плату за землю, і податок з прибутку. Холдинги «Астарта-Київ» та IMK сплачують орендну плату за землю та ПДФО з паїв. Є низка дрібних фермерських господарств та ФОП. Агрохолдинги сплачують орендну плату за землю і ПДФО з паїв.

Крім власних коштів, активно залучають субвенції з обласного та державного бюджетів. Так, було виділено 600 тис. грн на ремонт садочку, 2 млн грн — на купівлю апарату УЗД, а також на створення туристично-інформаційного центру. 

«Опішнянська громада реверсна, в нас гроші тільки забирають. За формулою (ПДФО поділити на кількість населення) ми аж надто багато заробляємо, тож 2020 року забрали 4 млн грн, 2021 року — близько 5 млн грн», — розповідає голова громади. 

КП «Опішня Агро» — вдалий експеримент 

Родючі землі громади треба використовувати з користю для людей, вважає Микола Різник. Тож рік тому було створене комунальне підприємство «Опішня Агро». Для старту було виділено 500 тис. грн при потребі в 2,5 млн грн, проте вже в перший рік діяльності КП вийшло в прибуток. 

Ідея створення аграрного підприємства полягала в тому, щоб забезпечити місцеве населення роботою. 

Поля КП «Опішня Агро» зараз займають близько 90 га. В громаді порахували: здаючи їх в оренду під 12% від НГО земель, зі 100 га можна отримати 350 тис. грн за рік. Тоді як займаючись рослинництвом (у перший рік посіяли соняшник та кукурудзу), можна отримати до 1 млн грн прибутку. 

«Звісно, простіше здати землю в оренду й не мати клопоту. Тут же треба думати. Тим більше, у нас не було жодної одиниці техніки, вже зараз ми купили сівалку вітчизняного виробництва», — розповідає Микола Різник. 

На наступний рік сіятимуть вдвічі більше (до 200 га), тож і прибуток сподіваються отримати вдвічі більший.

Крім того, КП «Опішня Агро» висадило саджанці сливи на 1,5 га. В майбутньому хочуть закласти горіховий сад, малинник на поливі.  

Коли людям є де працювати, село живе 

Наступний етап розвитку «Опішня Агро» — теплична справа. Одна теплиця вже збудована, триває підведення комунікацій, на весну планується запуск. 

«Хочемо показати, як заробляти на нішевих культурах. Раніше тепличним напрямом не займалися, тож будемо вчитися, вже проходимо тренінги, вивчаємо, що вигідніше вирощувати у теплицях. Думали, що овочі, але на сьогодні це квіти, зелень», — зазначає Микола Різник.

Перша теплиця буде експериментальною. Якщо не знайдуться ринки збуту, продукцію будуть віддавати місцевим садкам та школам, економлячи на закупівлях. 

За словами Миколи Різника, теплиці — проєкт більш соціальний, ніж комерційний: «На теплицях потрібні робочі руки, поки що в штаті дві людини, усіх інших залучали за договорами підряду, техніку орендували у місцевих мешканців, тобто люди вже на цьому заробляють, і кількість робочих місць буде збільшуватися. Коли людям є де працювати, село живе. Навіть якщо проєкт не стане мегаприбутковим, але вистачатиме на зарплату і забезпечення життєдіяльності, це вже буде добре». 

Крім того, продовжує він, у населення з'явиться можливість здавати власну городину разом із тепличною: «Приїздить машина, завантажують, приміром, 8 т огірків із теплиці, а ще 2 т люди здають із власних ділянок».

Орієнтир на індустріальний парк

Загальний інвестиційний план передбачає будівництво чотирьох теплиць із опаленням і одного ангару. Вже виготовлена проєктно-кошторисна документація, проведена експертиза. Вартість проєкту — 11 млн грн. Його подаватимуть на конкурс Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). 

Теплиці будуть розташовані на території покинутої ферми, такі об'єкти є чи не в кожному селі. «Цю ферму хотіли рознести по цеглинках, але ми її інвентаризували, виготовили кадастровий номер і будемо відновлювати, — коментує Микола Різник. — Хтось сміється, що ми повертаємося до колгоспів, але я відповідаю так: витрачати кошти ми всі вміємо, а от заробляти і наповнювати бюджет — це щось нове».

За його словами, основна стратегія держави сьогодні — створення індустріальних парків, на них готові виділяти кошти, але на сьогоднішній день на Полтавщині жодна громада не подала такий проєкт, адже це досить складно, потрібно оформлювати земельну ділянку. 

Опішнянська ТГ довела, що їхній проєкт по суті і є індустріальним парком. 

«Це мегарозвитковий проєкт, аналогів якому немає в Україні. Бо що ще робити на селі? До нас не прийде інвестор, щоб будувати космічні кораблі чи вагони, тому що ми віддалені від обласного центру, а інвесторам потрібні комунікації, зручна логістика. А от працювати на землі може кожен. Зараз наше завдання — максимально зберегти землі. Нехай їх обробляють фермери, холдинги, але якась частина повинна залишатися і в громаді, щоб приносити користь її мешканцям. Поки що на сьогодні я не знаю більш ефективного методу використовувати землю громадами, ніж власноруч її обробляти», — зазначає Микола Різник. 

Хоча громаді передали 2 888 га земель, але з них близько 80% фактично неможливо використовувати: вони або в оренді на 49 років, або ж це балки, косогори. 

«Держгеокадастр — найкорупційніша структура в Україні — роздав ці землі фактично за безцінь. Під оренду в 4% від НГО, або ж віддали по 2 га людям, які ніколи в цій місцевості не проживали. Геокадастр наніс нищівний удар по всій Україні, — наголошує Микола Різник. — Ми збираємо ті шматочки, міняємося з фермерами, щоб сформувати бодай один масив у 100 га, і будемо віддавати в обробіток комунальному підприємству». 

Охочих переймати досвід так багато, що доводиться формувати групи відвідувачів. Приїздили з Донеччини, Полтавщини. «Чим більше буде таких громад, тим успішнішою буде наша країна. І не потрібні будуть жодні іноземні інвестори. Цей досвід треба поширювати».

Просторового плану громади ще немає. Він коштуватиме близьке 5 млн грн, тому сподіваються на співфінансування з державою, оскільки для громади це досить великі кошти. 

Молочним фермам в рази зменшили орендну плату

Підприємства сільського господарства займаються рослинництвом, переробкою. Є господарства замкнутого циклу — такі як ТМ «Файне», які використовують сировину власного виробництва, також є молокозавод і хлібопекарня.

В ТГ стверджують, що сприяють розвитку невеликих ферм. Так, молочному господарству скасували орендну плату, створюють усі умови для праці. 

Крім того, місцеві фермери, як-то «Околиця», вирощують сливи, яблука, ожину, мають фірмовий магазин. 

Туризм в Опішні приваблює інвесторів

Залученням грантів та інвестицій опікується проєктно-інвестиційний відділ. Це був перший відділ, створений після формування ТГ. У перший рік було залучено 2,5 млн грн. 2020 року через пандемію зібрали трохи меншу суму, а за 2021-й очікують отримати до 5 млн грн. 

«За нинішнього законодавства інвестиційні проєкти складніше реалізовувати, навіть тендери проводити складніше, ніж пересічному аграрію. Тому в нас усі процеси тривають довше. 

Найбільше інвестицій заходить у туризм. 2021 року в Опішні відкрили готель «Файне», зараз триває будівництво туристичного комплексу», — розповідає Микола Різник. 

Столиця кераміки без глини

Опішня вважається столицею кераміки, колись тут чи не в кожному дворі працювали гончарі, діяли чотири заводи. Зараз усі заводи зруйновані, кар'єри закриті. Майстри купують глину в Слов’янську, везуть сюди і з неї ліплять Опішнянську кераміку. Або ж незаконно добувають глину в довколишніх лісах. 

Відновити гончарство допоможе «Опішнянська артіль», відкриття якої заплановане на весну 2022 року. На це скеровують грантові кошти (500 тис. грн) і кошти громади (2,5 млн грн). 

«Створюємо Центр розвитку ремесел, де будуть усі умови для роботи: печі, розетки. Майстри зможуть працювати і передавати свій досвід. Адже якщо нічого не робити, то гончарство бачитимемо хіба що в музеї», — зазначає Микола Різник. 

За даними розвідки, запаси саме гончарної глини в Опішні ще є, і кар'єри також можливо відновити, хоча це дорого і складно, насамперед законодавчо. Зараз громада шукає інвестора для відновлення роботи кар'єрів. 

Ще одна принада громади — щорічний фестиваль «Опішня Слива». Завдяки унікальному складу ґрунту сливи, вирощені в цій місцевості, добре піддаються сушінню, гнітінню. З розвитком бренду Опішнянської сливи можна буде приваблювати інвестиції. 

Звісно, фінансовий ресурс, отриманий від перевиконання дохідної частини місцевого бюджету, може бути спрямований на додаткові видатки територіальної громади. Але, відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу України, зміни до рішення про місцевий бюджет можуть бути внесені лише:

• за підсумками півріччя поточного року;
• на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу;
• за умови перевищення доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) не менше ніж на 5%.

Тобто місцеві органи влади можуть розпоряджатися коштами від перевиконання бюджету в ІІ півріччі фінансового року.

Варто зазначити, що перевиконання дохідної частини бюджету може свідчити про недоліки системи бюджетного планування доходів. Особливо якщо таке перевиконання становить більше 10-15% і не обумовлено обставинами, які не залежать від місцевих органів влади. Наприклад, у зв’язку з ліквідацією або перереєстрацією платників податків. У результаті бюджетні кошти розподіляються протягом року без урахування середньострокових пріоритетів розвитку громади. 

На підставі відкритих даних та аналізу виконання місцевого бюджету в Опішнянській селищній територіальній громаді за 9 місяців 2021 року сума доходів загального фонду на одну людину становила 8,3 тис. грн. Це майже вдвічі перевищує середній показник по всіх громадах України. Відповідно, це також свідчить і про наявність значного фінансового ресурсу в громаді. А отже повернення реверсної дотації в сумі 3,5 млн грн з бюджету громади у держбюджет є цілком об’єктивним.

Завдяки отриманим доходам громада здійснила капітальні витрати:

• 1251 грн на одну людину (середній показник по Україні — 778 грн); 
• на ЖКГ — 1042,7 грн на одну людину (середній показник по Україні — 492,4 грн);
• на культуру — 458,5 грн на одного мешканця (середній показник по Україні — 199,2 грн);
• частка видатків на утримання апарату управління у межах середнього показника по Україні — 15,4% (середній по Україні — 15,1%); 
• бюджет громади менше залежить від держбюджету, ніж у середньому по Україні. Адже показник частки видатків громади за рахунок трансфертів із державного бюджету дорівнює 19,8%, при цьому середній по Україні — 31,9%.

У громади є резерви щодо збільшення доходів від плати за землю: дохідність земель громади становить 25,2 тис. грн на 1 га при середній по Україні — 40,9 тис. грн. Незначними, навіть у порівнянні з сусідніми тергромадами, є і надходження податку на нерухоме майно за 9 міс. 2021 року — 248,4 тис. грн.

Місцеве самоврядування в Україні базується на принципах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (пункт 30 частина перша статті 26 цього Закону).

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України територіальні громади можуть обрати вид та організаційну форму підприємства. Тож органи місцевого самоврядування можуть утворити комунальне господарство і на підставі фінансової звітності здійснювати аналіз ефективності та успішності такого підприємства (стаття 78 Кодексу).

Також для надання якісних послуг мешканцям тергромади можуть використовувати такий інструмент як міжмуніципальне співробітництво. Він дозволяє консолідувати ресурси і налагодити ефективне партнерство органів місцевого самоврядування.

Станом на 01.12.2021 р. офіційно зареєстровано 762 угоди співробітництва територіальних громад з різних напрямів. 

Організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю визначено Законом України «Про співробітництво територіальних громад». Статтею 4 Закону визначено форми співробітництва. Таким чином, для виконання повноважень і реалізації відповідних функцій органи місцевого самоврядування базового рівня можуть обирати і використовувати вищезазначені форми співробітництва. Вони підсилять фінансову незалежність і спроможність територіальних громад, дозволять заощадити ресурси, а підприємство зможе обслуговувати декілька громад, що укладуть відповідну угоду співробітництва, розширюючи територію обслуговування.

Валентина Оврас, AgroPortal.ua