(Не)конкурент пшениці: чи буде Україна масово вирощувати спельту?

Однією з таких може бути спельта — вид пшениці твердого сорту, що 150 років тому була основною зерновою культурою в Україні. Існує думка, що спельта є стійкішою до зміни погодних умов через свої ботанічні особливості.

Чи можливе розширення обсягів вирощування цієї культури, та які її перспективи в Україні — AgroPortal.ua розпитав виробників та експертів.

Злак з історією

Спельта — це окремий вид роду пшениці, яка вже пару тисячоліть росте на нашому континенті. Ця давня злакова культура зберегла свою натуральність і первинність, оскільки не піддавалася генетичній модифікації та гібридизації.

Окрім України, понад 100 років тому спельта була поширена у Західній Європі. Зокрема, культуру вирощували у Німеччині та Швейцарії. Площі спельти станом на 1900 рік у країнах Європи становили: 314,67 тис. га — у Німеччині, 39,00 тис. га — у Швейцарії, 5,00 тис. га — в Австрії, ділиться голова ГО «Єдина надія!» Олександр Закриничний.

Зерно спельти має свої особливості. Воно схоже на пшеничне, але більше за розмірами і захищене жорсткою лускою. При цьому містить мінімальну кількість глютену, багато різних вітамінів і мікроелементів, більше протеїну (до 25%) та клейковини (до 50%) порівняно з поширеною в Україні м'якою пшеницею. «Тому борошно зі спельти використовується як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і в якості поліпшувача до низькоякісного борошна», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Спельту цінують за високі якісні показники та смак. Вона використовується у хлібопекарстві, виготовленні круп, макаронів, десертів, у дієтичному та дитячому харчуванні.

Пугачов погоджується, що спельта є досить стійкою до погодних негараздів і добре росте в різних кліматичних умовах. «Технологія виробництва схожа до м'якої пшениці й більше відповідає вимогам органічного землеробства. Проте її врожайність становить лише 70-80% від урожайності звичайної пшениці в ідентичних умовах вирощування», — говорить він.

Зокрема, особливістю спельти є важкість вимолоту. Для отримання продовольчого зерна вона потребує окремої процедури позбавлення лусок, для чого використовуються відцентрові машини.

Конкуренція з пшеницею — програшна

За даними Інституту аграрної економіки, площі під спельтою наразі в Україні є незначними. Цим злаком у якості нішевої культури зацікавилися переважно фермери та господарства, які орієнтовані на експорт. Проте окремої офіційної статистики посівів в Україні не ведеться.

Селекцією спельти займається Всеукраїнський науковий інститут селекції. Наразі зареєстровано два сорти: Зорі України та Європа. Микола Пугачов розповідає, що перший сорт найчастіше вирощують для експорту, оскільки закордонні імпортери віддають перевагу зерну спельти в лусці. А сорт Європа більш придатний для внутрішнього ринку.

«Споживачів цього злаку в Україні мало. Конкурувати з озимою пшеницею на масовому ринку культура не може. Її урожайність нижча, а споживач хоче платити менше. Ринки збуту — специфічні: занадто маленькі, нестабільні. Тому на них не можна орієнтуватися під час створення бізнесу в Україні», — вважає співзасновник Всеукраїнського наукового інституту селекції Ярослав Парій.

Микола Пугачов також додає, що попит на спельту значною мірою залежить від платоспроможності споживачів. «Оскільки небагато українців здатні платити за борошно спельти вдвічі дорожче від пшеничного, тому не прогнозуємо суттєвого збільшення обсягів споживання цього корисного продукту», — говорить він. 

Площі залежать від попиту

Дійсно, виробників спельти в Україні не так багато. Раніше вирощуванням культури займалася «Сварог Вест Груп» на базі ТОВ« Лотівка Органік». Також про збирання органічної спельти звітував Grain Alliance.

Чималі площі під культурою має LNZ GROUP. Цього року компанія засіяла спельтою 500 га, що майже на 40% більше, ніж у попередньому році. Менеджер LNZ GROUP Влада Сідлецька пояснює, що розширення площі зумовлене зростання попиту.

«Збільшився попит на зовнішньому ринку. В основному ми цю культуру експортуємо до Ізраїлю», — говорить вона.

Фахівець акцентує, що культура технологічно складна у вирощуванні, тому не кожен аграрій погоджується за неї братися. Урожайність з гектара трохи нижча, ніж у звичайної пшениці. При цьому ціни на внутрішньому ринку практично знаходяться приблизно на одному рівні.

Вона також говорить, що вирощувати спельту є сенс для переробки та експорту. «Ми експортуємо зерно, борошно зі спельти, а цього року ще й макаронні вироби. Також LNZ GROUP готова купувати спельту у аграріїв для подальшої переробки», — говорить Влада Сідлецька. Фактично, додає вона, вирощувати культуру є сенс тоді, коли є ринок збуту.

Ярослав Парій акцентує на технології. За його словами, вона не сильно відрізняється від способу доглядання за м'якою озимою пшеницею. Спельта потужно реагує на внесення азоту, тому треба застосовувати регулятори росту. Має високі стебла, і відповідно, відбувається вилягання. Особливість полягає в тому, що під час посіву не всі агрегати можуть висіяти не обрушену в колоскових лусках спельту. «А під час збирання треба ретельно підбирати характеристики техніки для того, щоб зерно виходило якісне», — радить він.

Сідлецька додає, що спельта, як і інші культури, може потерпати від погодних умов. У цьому році через посуху LNZ GROUP отримала урожайність на рівні 4 т/га, хоча зазвичай збирають 6-7 т/га. «Рік виявився дуже посушливим, у нашому регіоні майже не було опадів», — пояснила менеджерка LNZ GROUP.

Культура нішевого ринку

Спельта — культура нішевого ринку. Площі під нею ростуть тільки тоді, коли збільшується ціна на збіжжя. І навпаки.

«Стабільно втримують їх тільки ті підприємства, які мають постійний збут. І це, зазвичай, збут по Україні, а за кордон, особливо до Європи та Ізраїлю», — ділиться Ярослав Парій.

Олександр Закриничний додає, що останніми роками попит на зерно спельти у ЄС та США зростає. Дієтологи звертають увагу на надзвичайні поживні та цілющі якості цієї культури. Тому з кожним роком до культури прикуто все більше уваги.

Микола Пугачов говорить, що виробництво спельти в Україні буде і далі орієнтуватися на експорт, переважно як органічна продукція. «Основними ринками збуту спельти будуть США та країни Європи, де злак має великий попит через поширену проблему — алергію на глютен. Також перспективними бачаться країни Середньої Азії, Індія та Китай», — каже він.

Проте фахівці повністю не відкидають ймовірність зростання популярності спельти і всередині України.

«Спельта — здорова альтернатива м'якій озимій пшениці. Через це продукт потребує популяризації, розвитку, впровадження нових сортів. Думаю, з часом спельта стане поширенішою в Україні, й ринок розвинеться до стабільних показників», — зазначив Ярослав Парій.

Водночас при експорті спельти як органічної культури є певні особливості. «Важливими умовами вирощування дійсно органічної продукції є отримання відповідної сертифікації. Це здійснюється представниками іноземних компаній, що діють відповідно до норм і стандартів, дійсних для країн ЄС та США. З 2009 року міжнародну акредитацію на право проводити органічну сертифікацію отримала одна українська структура «Органік Стандарт», — розповідає Закриничний. Всього в Україні налічується близько дванадцяти сертифікаційних структур із Польщі Німеччини, Італії, Швейцарії, Нідерландів, Угорщини.

Експерт додає, що сертифікація має проводитися не менше разу на рік і є обов'язковою для подальшого експорту зерна.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua