«Наслідки, які ми прогнозуємо, — скорочення поголів’я ВРХ на 15% до кінця року, яке не можна буде відновити в стислий період. Молокопереробні підприємства втратять можливість максимально завантажити виробничі потужності. Сьогодні, за нашими даними, є запас виробничих потужностей на 2 млн т. Також відбудеться скорочення робочих місць і втрати податків до бюджету»
Втрачені обсяги: українську молочку врятує експорт
01 червня 2022, 06:19 6173
Від початку війни в Україні молочна галузь почала втрачати позиції, значно зменшилося виробництво молока-сировини внаслідок скорочення поголів’я ВРХ. Експерти ринку прогнозують, що в період воєнного стану кількість поголів’я буде й надалі знижуватися, а втримати переробні підприємства на плаву зможе лише експорт.
За час війни відбулася втрата виробничих потужностей на окупованій території та в зоні бойових дій. Щоб виробники молока зберегли поголів’я ВРХ, переробні підприємства закуповували сировину та переробляли на продукти тривалого зберігання.
«Логістичні ланцюги доставки готової продукції в торговельні мережі було порушено, і підприємства були вимушені відправляти продукцію — масло, сухе молоко, сири, суху сироватку — на склади. На сьогодні накопичені величезні запаси, але підприємства мають проблему з реалізацією. На жаль, сподівання на те, що ця продукція зможе бути реалізована за держзамовленням, не справдилися, і запаси залишаються великими, відповідно кошти — замороженими», — розповідає голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський.
За його словами, держзамовлення не спрацювало, закуплено було мізерні обсяги. До того ж висувалися такі вимоги, які виробники не могли виконати. Наприклад, сухе молоко потрібно було постачати в пакетах по 1 кг, але галузь з такою упаковкою ніколи не працювала, і відповідного обладнання виробники не мали.
Вадим Чагаровський, голова «Спілки молочних підприємств України»
Зміна промислового балансу: скорочення сировини на 16%
В «Інфагро» зазначають, що крім війни, яка вплинула на молочний сектор і економіку України в цілому, ще є два фундаментальних чинники, які порівняно з минулим роком змінили ситуацію щодо зовнішньої торгівлі молочними продуктами. Це зміна промислового та торговельного балансу і ціновий фактор.
«Відповідно до нашого прогнозу, балансові показники змінилися. Скорочення пропозиції сировини для переробки — на рівні 2,9 млн т, і це на 16% нижче показника минулого року. Північні регіони були звільнені, і це відповідно дало змогу покращити наш прогноз на цей рік. Але через міграційні процеси і падіння економіки спад внутрішнього ринку споживання буде значно суттєвішим. Ми прогнозуємо зміну цього показника на -22% порівняно з минулим роком. За рахунок цього рівень самозабезпеченості в сировині та молочних продуктах цього року має змінитися», — розповідає аналітик, партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв.
Експорт: вартість молочної продукції в світі зростає
Експерт зазначає, що минулі два роки торговий баланс з експортноорієнтованого перетворився на збалансований, а минулого року в грошових показниках став імпортозалежним. Нині ж ситуація змінюється.
«Зниження обсягів експорту в молочному еквіваленті не означає зниження експорту в грошах. Перша причина — зміна світового ринку. Інфляція світових цін на молочну продукцію відбувалася ще минулого року, і цьогоріч досягла піку в квітні. Ми бачимо рекордні показники цін світового ринку з 2014 року. Цей фактор може залишити експортні показники в грошовому еквіваленті на рівні минулого року навіть при зменшенні обсягів молока на 20%», — пояснює Максим Фастєєв.
В 2021 році спостерігалася зростаюча динаміка показника вартості умовної експортної тонни, і в 2022 році через цінову кон’юнктуру може бути значне підвищення цін. Вартість молочного товару через додану вартість може перевищити 3 тис. $/т.
Максим Фастєєв зазначає, що індекс «Інфагро», який використовується для оцінювання цін біржових українських товарів, загальмував та не збільшувався в період війни. Тож є значний зазор між українським та світовим ринками.
Максим Фастєєв, аналітик, партнер проєктів «Інфагро»
«Україна є потенційно вигідним постачальником біржових товарів, адже наші ціни на 20% нижчі, ніж у Європі. Якщо ми не активуємо експорт, наші переробники будуть змушені знижувати ціни на сировину.
Останніми роками українська сировина була досить дорогою. Це одна з причин нарощування імпорту сирів і масла. Після початку війни ми бачимо незначну девальвацію і падіння цін на сировину в Україні. Це також можливості для експорту. Експорт є необхідністю для активізації попиту на переробну продукцію, що підтримуватиме виробників і даватиме економічний стимул виробникам молока зберегти поголів’я»
Зміна логістики. Фрахт подорожчав у рази
У «Спілці молочних підприємств України» зазначають, що з припиненням діяльності морських портів український молочний експорт, який здійснювався до країн MENA та Східної Азії, зупинився. Тривають перемовини щодо транзитного проходження вантажів із молочними продуктами через територію ЄС, щоб відвантажувати ці продукти в європейських портах.
«Для експорту запаси сьогодні є. Це вершкове масло, сухе молоко, суха сироватка. Я вважаю, що тут необхідна підтримка держави зі спрощення процедури з отримання дозволу на експорт згаданих молочних продуктів. До цієї роботи необхідно підключати і Європейську молочну асоціацію. Це те, чим ми у спілці зараз займаємося. Хочемо домовитися про спрощення процедур, про допомогу в цьому питанні з боку Європи», — розповідає Вадим Чагаровський.
Він додає, що цього року не можна очікувати експорту на рівні минулорічних показників, проте за наявності великих запасів якісної молочної продукції держава має допомогти у цьому підприємствам.
Ще однією проблемою, яка значно впливає на експорт, є відмова трейдерів здійснювати передоплату через ризики. Як вихід Вадим Чагаровський пропонує державі надавати трейдерам гарантії.
Також молочники отримали значне подорожчання фрахтів українських перевізників на рефрижераторні перевезення, які підняли тарифи в 2-3 рази порівняно з довоєнним періодом.
Відсутність кредитів та проблеми з розрахунками
За даними «Спілки молочних підприємств України», до війни 70% молочних продуктів в Україні продавалося через торговельні мережі. З початком бойових дій на багатьох територіях вони були вимушені призупинити роботу. Через 2,5 місяці діяльність мереж почала відновлюватися, але проблеми, які існували в стосунках між постачальниками і торгівлею до війни, залишилися і зараз. Це невиконання мережами зобов’язань щодо термінів платежів. Така ситуація вимиває обігові кошти виробників харчової продукції і, відповідно, негативно впливає на їхній фінансовий стан.
«Щоб зберегти молочну галузь, необхідно вже зараз, незважаючи на війну, повертатися до завершення роботи над проєктом закону про торгівлю. Цей законопроєкт, який готувався в довоєнний період, вже доведений до фінальної версії. Потрібно повернутися до цього питання», — вважає Вадим Чагаровський.
Також він звертає увагу, що сьогодні немає дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств. Водночас усі довоєнні державні програми підтримки нині заморожені.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
