Коли в Україні будуть цивілізовано захищати іноземних інвесторів?

К.С.: Розповім трохи про нашу компанію. «Фанда» є спільним китайсько-українським підприємством. Засновники — українська компанія DARA Group і китайська промислова корпорація «ХуанфаньЦюй». У 2014 р. ми підписали угоду, згідно з якою передбачалося виділення $58 млн на розвиток компанії в Чернігівській області. Але через ситуацію в країні інвестор взяв паузу. У нас в обробці 4 тис. га, загалом стадо корів — 2,5 тис. голів, з них дійне — близько 1 тис. голів.

М.К.: Це голштини?

К.С.: Ні, чернігівська звичайна. Останнім часом ми активно закуповуємо спермодози голштинської породи, щоб оновити дійне стадо.

М.К.: Моя Вам порада: займайтеся голштинізаціэю. Я цим займаюся з 1989 р. Американці за 200 років вивели породу, яка користується попитом в усьому світі, отримуючи надої на рівні 11 тис. т.

К.С.: Коли ми заходили на підприємство, то здавали 2 т молока на добу, зараз — 10. Але розмова не про це. Часто ми стикаємося з нерозумінням людей. Часто вони ж не хочуть бути нашими партнерами в розрізі розвитку свого регіону. Я Вам більше скажу, нам було дуже важко починати: люди говорили, що прийшли китайці, побудувати хімзавод, будуть виробляти тапочки з пластика. Як Ви вважаєте, чому в Україні люди нікому не довіряють, як в цілому цивілізовано захищати іноземних інвесторів?

М.К.: Це правда, дуже часто, коли інвестор має намір побудувати, наприклад, ферму, відразу піднімається бунт: «Нам буде смердіти». Будучи бізнесменом, я проводив в селах дуже багато часу, розповідав, що і як хочу зробити. Ніхто не вірив. Але все потрібно доводити справою, з людьми потрібно працювати, адже сьогодні з ними мало хто нормально говорить. При цьому з'явилося багато провокаторів, які заробляють на відносинах між пайовиком і орендарем. Поки держава не має грошей, бізнес повинен відповідати за соціальну інфраструктуру, показуючи серйозні наміри. Ви скільки вкладаєте в соціалку?

К.С.: Я точно не скажу цифру, але тільки на дороги ми витратили 400 тис. грн. Ви правильно сказали, є безліч «земельних» провокаторів, яка Ваша позиція щодо відкриття ринку землі?

М.К.: Рано чи пізно ми до цього прийдемо, але при такій соціальній напрузі, як сьогодні, це складно зробити, тому я поки проти відкриття ринку землі. Проте, два тижні тому в багатьох районних газетах країни вийшла стаття, в якій говорилося, що кожен четвертий хоче здати в оренду свій пай на 49 років.

К.С.: Це якась цілеспрямована акція?

М.К.: Можна сказати, що процес по відкриттю ринку землі набирає обертів.

К.С.: Але реально ми йдемо до зняття мораторію дуже довгий час.

М.К.: Сьогодні, якщо оцінювати українську землю, га коштуватиме $1000-1200. А люди ж не сподіваються на цю ціну, вони чекають ціну вище.

К.С.: Але, дивіться, багато молодих людей виїжджає з сіл, вони хотіли б продати паї батьків, багато і тих, хто вже не дочекалися продажу.

М.К.: Думаю, дані проблеми вирішаться в найближчі пару років. Але поспішати не варто, у нас є нормально відпрацьована оренда, яку розуміють всі. У нас що, немає інших проблем?

К.С.: Для тваринників проблемою номер один залишається спецрежим ПДВ. Яка Ваша позиція з даного питання?

М.К.: Спочатку я був категорично проти скасування спецрежиму ПДВ. Його збереження було чітко прописано в коаліційній угоді до 1 січня 2018 р. Але пані Яресько пішла іншим шляхом і бабахнула по спецрежиму. Напевно, їй дуже хотілося здатися прогресивною. Однак не враховано було той факт, що скасування спецрежиму найбільше б'є по внутрішньому ринку і виробникам, які працюють на ньому. Коли все дуже швидко закрутилося, була організована зустріч з Президентом. Результат Ви знаєте.

К.С.: Ви вірите, що система «50% на 50%» по спецрежиму буде прийнята цього року?

М.К.: Коли я спілкуюся з сільгоспвиробниками, вони кажуть, що депутати «штейнбрехери», тому що не зуміли відстояти ПДВ. Розібравшись в ситуації, Кабмін ініціює прийняття системи «50 на 50» вже в цьому році. Спецрежим за новою схемою дуже складно адмініструвати, сподіваюся, Рада запропонований урядом варіант підтримає.

К.С.: Нещодавно аграрний міністр представив стратегію розвитку галузі «3 + 5». Одним з пунктів пропонується замінити спецрежим системою прямих дотацій. Як Ви вважаєте, це правильно?

М.К.: Коли ми говоримо про спецрежим, то маємо на увазі 19 млрд грн, а міністр пропонує на дотації 3 млрд грн. Це не вихід.

 К.С.: Можна у Вас уточнити по роботі Комітету? На чому буде сконцентрована робота найближчим часом? Також Комітет залишається без голови, Вам не пропонували його очолити?

М.К.: Ніхто мені не пропонував цього. Я — мажоритарник, сконцентрований на проблемах округу. Найголовніше і найбільше питання для Комітету зараз — це система оподаткування АПК. Це тема, навколо якої все кружляють, але ясності немає. Сьогодні важливо вирішити, як ми бачимо, в першу чергу 2017 р., адже нічого незрозуміло.

К.С.: Кажуть, що мажоритарник не може істотно змінити ситуацію щодо голосування того чи іншого законопроекту, це все йде на рівні фракцій, це правда?

М.К.: Все відносно, можна і поодинці все переламати. Я в минулому році випадково потрапив на засідання податкового комітету і відстояв фіксований сільгоспподаток (четвертої групи).

К.С.: Ви можете сказати, що відчуває член аграрного комітету, коли в залі почінають голосувати транспортні або фінансові законопроекти, або документи, Які стосуються біженців? Як взагалі не загубитися в цьому потоці інформації?

М.К.: Губишся часто. Почінаєш питати у авторів, щоб пояснили, оскількі буває такий обсяг законопроектів за день, что просто фізично орієнтуватися у всіх темах ти не зможеш.

К.С.: Розкажіть, наскількі відрізняється робота в парламенті від роботи в приватному секторі, звідки Ви прийшли?

М.К.: Скрізь необхідно працювати. У бізнесі — це одні підходи і люди, в політіці — інші і підходи, і люди. У бізнесі працюють всі фахівці, інакше ти не виживеш, а в політіці буває по-різному: є фахівці в своєму напрямку, є чисті політики, і є взагалі популісти. Але скрізь необхідно відстоювати свою позицію. Основним завданням аграрного комітету залішається все, что стосується оподаткування. Якщо ми вдаримо по сільгоспвиробнікам скасуванням спецрежиму, тоді й сільським громадам стане важче жити.

К.С.: Як Ви вважаєте, а сільські громади на місцях розуміють, як розпоряджатися коштами? Вони готові освоювати ці кошти в рамках децентралізації?

М.К.: Не завжди. Розумієте, це той випадок, коли з ними треба працювати, розповідати. Я за співфінансування села: з держбюджету і плюс інвестиції працюючого бізнесу. Це дуже важливо, тому що якщо ми не будемо розвивати село, бізнес буде відірваний від села. А як Ви не відриваєтеся від села? Ви щось пропонуєте селу або вкладаєте кошти самі?

К.С.: Конкретних програм у нас немає, але ми підтримуємо села, в яких працюємо, важливими дрібницями: привітання на Новий рік, подарунки на свята. Зараз у нас у доярки зарплата в місяць 5-7 тис. грн. Але в селі доярок не вистачає. Якщо в Україні почне функціонувати нормальне цивілізоване законодавство щодо захисту іноземних інвесторів, все може змінитися. Однак ніхто ж нічого змінювати не планує?

М.К.: Поки не планують. Але не варто чекати і змін в гіршу сторону, тому що це пов'язано з іміджем держави.

Алла Стрижеус, Оксана Пирожок, AgroPortal.ua