Китай повернув лідерство в імпорті української агропродукції
Торговельний «гамбіт», або Як трансформується українсько-китайська співпраця
15 травня 2023, 05:55 9259
Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.
Про це в коментарі AgroPortal.ua говорить радник віцепрем'єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції України, член Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Тарас Голуб.
У цілому Україна з березня по грудень 2022 року експортувала до Китаю продукції на $1,24 млрд, більшість з якої складає сільськогосподарська продукція. Для порівняння — експорт за увесь 2021 рік склав рекордні $8 млрд, з яких понад половину (51,8%) склала продукція агросектору.
Такі дані надало AgroPortal.ua Посольство України в КНР.
Товарообмін з Китаєм був обмежений після початку війни через закриті порти, а залізничне сполучення і до цього було проблематичним, додає Тарас Голуб. За його словами, ще до повномасштабного вторгнення українська сторона шукала можливості для посилення залізничного сполучення, але для усіх компаній було зрозуміло, що відправка українських товарів через територію рф — це завжди ризик. Окрім цього, додаткові витрати і проблеми виникали під час логістики залізницею всередині Китаю.
Тарас Голуб, радник віцепрем'єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції України, член Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР
Обговорювалася співпраця транзиту Транскаспійським коридором — стратегічно для України він був важливим, але відправка ним залишалася комерційно непривабливою. І складною, тому що логістика перевантажена тут із Казахстану, тієї ж рф, країн Середньої Азії, тому майже неможливо було потрапити в графіки.
Водночас Тарас Голуб вказує, що з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну китайська сторона тривалий час не відповіла навіть на продовження акредитації для тих компаній, в яких закінчувався термін, і лише зараз ця робота відновлюється.
«Місяці два тому ми відчули активізацію китайських компаній. І, що важливо, не лише по зерну, є запити по молочній продукції. Був і залишається попит на шрот. З’являються запити на нішеві продукти, наприклад, на кунжут, овочі, заморожені ягоди. Проте китайська сторона звертає увагу виключно на вже акредитовані компанії», — констатує Тарас Голуб.
За його словами, були періоди від початку війни, коли китайські замовлення рахувалися краще, ніж європейські.
Зі свого боку, в Посольстві України в КНР додають, що до війни Україна до Китаю експортувала найбільше кукурудзи, соняшникової олії та шроту.
Більше того, за результатами 2021 року Україна була найбільшим експортером соняшникової олії та шроту до Китаю і другим найбільшим експортером кукурудзи після США. У межах «зернової ініціативи» влітку 2022 року експорт до Китаю поступово відновлюється.
Посольство України в КНР
Звісно, наразі не йдеться про повне відновлення довоєнних обсягів, але статистика демонструє щомісячне зростання, починаючи з осені, за нашими ключовими експортними позиціями — кукурудза, ячмінь, рослинна олія, шрот. Також продовжують працювати експортери молочних продуктів, яловичини.
При цьому Тарас Голуб зауважує, що на часткове падіння торгівлі впливає і погіршення роботи українських асоціацій та українських агентів у Китаї, наприклад, Український дім у Пекіні згорнув свою роботу ще під час пандемії COVID-19.
Варто зазначити, що, незважаючи на те, що останнім часом Китай значно наростив і поповнив внутрішні резерви, потреба країни в імпорті сільськогосподарської продукції залишається доволі високою.
Однак, підкреслюють у Посольстві України в КНР, на структуру та обсяги імпорту впливає низка факторів, що також відображатиметься на перспективах для українських виробників: «Тут і врожай/ціни на світовому та внутрішньому ринку, доступ на китайський ринок для сільськогосподарської продукції інших країн, рівень стабільності роботи зернового коридору для української продукції та багато інших».
«Китай програє від війни в Україні, їхні товари блокуються у Європі, внутрішні ціни ростуть, але вони підготувалися. Сказати, що у КНР буде проблема з продовольством, не можна, але для України цей ринок залишається привабливим», — резюмує Тарас Голуб.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
