Тема сільського зеленого туризму стає все більш популярною серед українців. Люди уникають великих скупчень та все частіше проводять вихідні за містом: хтось у відпочинкових комплексах, а хтось надає перевагу саме зеленим садибам.
Як створити садибу з родзинкою, на кого орієнтуватись у цьому бізнесі та на чому ще можна заробляти у селі — розповіла в прямому ефірі в Instagram власниця садиби сільського туризму Country house (Полтавська область) та селянка в …надцятому поколінні Надія Михайлова.
Пані Надіє, ви в соцмережах позиціонуєте себе як селянка в …надцятому поколінні, яка має 1001 ідею заробітку в селі. Звідки черпаєте ці ідеї? Що вас надихає?
Надія Михайлова: Мене часто про це питають, і я ніколи не маю прямої відповіді. Ці ідеї наче народжуються в мені. Я дуже люблю село та природу, працювала і працюю щодня своїми руками, то, певно, все це відчуваю.
Найбільшим вашим проєктом є Country house — заміський кластер-дім сільського туризму, правдивої їжі, екоосвіти, етнопросвітництва, творчого розвитку та відпочинку. Поділіться секретом, як перетворити свою домівку на популярну садибу сільського туризму.
Надія Михайлова: Мої діди-прадіди жили в селі, тому ця тематика близька моїй душі. Дуже хотілося займатися чимось саме в селі, і коли я дізналася, що є така діяльність як сільський зелений туризм, то відразу поринула в це. Спочатку зв’язалася зі Спілкою сільського зеленого туризму, де і почерпнула всю початкову інформацію. Це було понад 20 років тому. Я повірила в те, що моя садиба може стати особливою і вартою того, щоб до неї приїжджали з різних куточків не те що України, а й світу.
Скільки часу і коштів потрібно для того, щоб відкрити власну зелену садибу? Які труднощі можуть бути на цьому шляху?
Надія Михайлова: Тут головне зрозуміти, що відразу все зробити неможливо. Якщо у вас є садиба, але ви не готові приймати гостей на нічліг — не біда, адже люди їдуть насамперед за враженнями.
Відвідувачів можна знайомити з історією села, показувати природу або ж організувати подієвий туризм, як це робимо ми в Country house. Зараз із цим легше, оскільки раніше люди не розуміли формат сільського зеленого туризму. В їхньому понятті — це тин, прядка, шаровари, самогон та борщ. І в кожній садибі лише це і було. Потім, коли почав розвиватися агро-, вело- і гастротуризм, з ідентифікацією стало легше.
Оскільки наша цільова аудиторія — діти, я довго привчала організаторів шкіл саме до дитячих шкільних турів. Бо куди возили зазвичай дітей? До лялькового театру, Петриківки чи Умані. Тому наша садиба стала чудовою альтернативою дитячих екскурсій.
Взагалі, біда в тому, що в Україні немає чіткого законодавства із сільського зеленого туризму.
Живий музей вергунів, поселення гобітів, які печуть хліб, та ресторан у кукурудзяному полі — чим ще приваблюєте туристів до своєї садиби?
Надія Михайлова: Зараз Country house має 2 локації. На одній реалізуються етнопроєкти, на іншій — еко.
Ми проживаємо на етнолокації. Тут працює живий музей вергунів. Чому живий? Тому що в нас немає експонатів під склом, гості все роблять своїми руками, наприклад, кременчуцькі вергуни. В музеї-майстерні «Сіно-Солома» відроджуються традиції хліботворення та проходять навчання з соломо-, рогозо- та лозоплетіння; тут же відбувається щорічний гарбузовий фест-квест як альтернатива Хелловіну.
На еколокації створено маленьке поселення гобітів, гномів та ельфів. У кожному казковому будиночку живе ремісник, який працює за законами природи. Приміром, гобіт-пекар показує, як перемелюється зерно, гобіт-гончар проводить майстер-класи з гончарства. У нас є контактна ферма тварин, за якою доглядає Шрек. Ельфи збирають різні трави, квіти, шишечки і варять з них еліксири, якими ми пригощаємо гостей.
Також у нас є локаворське кафе та ресторан — заклади харчування, які розміщують серед поля чи винограднику, це може бути один столик чи декілька. Тут готують страви з локальних продуктів, вирощених не далі ніж за 100 км від ресторану. Такий формат ми реалізуємо в кукурудзі та лаванді.
Зимові свята вже на фінішній прямій, люди починають планувати весняні вікенди. Вже підготували атракції? Які взагалі плани на весняно-літній сезон?
Надія Михайлова: Зараз ми готуємося до свята закоханих. Всі звикли святкувати в ресторанах, а от ми запрошуємо на сіновал. Також готуємо цікаву програму на Масницю — в нас можна буде подоїти козу, корову і самому спекти млинець.
Влітку чекаємо цвітіння лаванди — тут намагаємося відійти від лише фотосесій. Ми організовуємо атмосферні сніданки та вечері, готуємо французькі круасани, мохіто з лаванди, подаємо вареники з вишнями та лавандовим медом.
В одному з останніх дописів в Instagram ви зазначили: «Скільки б ідей я не мала — без команди я б їх не реалізувала». Як шукаєте кадри для роботи у своїй садибі?
Надія Михайлова: Ідея садиби полягає в тому, що всі члени сім’ї хочуть показати, як жити в селі, що тут їдять, як доглядати за тваринами. Мені допомагає сім'я та друзі, які також хворіють цією ідеєю. Якщо у вас немає однодумців, треба думати про формат, де вам не потрібні будуть помічники.
Як ідею заробітку в селі ви пропонуєте своїм підписникам вирощувати чорнобривці. Навіть уже розроблено авторський курс. Розкажіть про власний досвід вирощування та можливості, які відкриває цей напрям діяльності.
Надія Михайлова: Цим курсом я хотіла показати, що в селі можна на всьому заробляти. Декілька років тому всі сміялися з тих, хто заготовляє бузину, а сьогодні майже всі села відправляють великі партії заготівельникам. Та сама історія з чорнобривцями. Заготовляється сама квіточка, з якої можна робити і варення, і настоянки, і спеції. А головне, що це бізнес без великих капіталовкладень. У своїй садибі чорнобривці я використовую як гастрономічні гостинці.
Поділитеся декількома ідеями заробітку в селі для нашої аудиторії?
Надія Михайлова: Потрібно створити свою родзинку, бо якщо ваша садиба буде такою, як у всіх, багато туристів точно не привабите. Варто знайти свою тему і обкрутити все навколо неї. Ось я підписана в Instagram на дівчину, яка вирощує курочок чудернацьких порід. Я дуже хочу поїхати до неї в гості. Щоправда, вона живе далеко, аж на Вінниччині, але я готова долати цю відстань. А якщо готова я, то готові й решта людей, адже в неї є те, чого немає в інших садибах.
Дякую за розмову!
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua