Чим живуть регіони // АПК — основа добробуту Тернопільської області

Володимире Мироновичу, розкажіть про сільське господарство Тернопільської області: наскільки сприятливий клімат для ведення агробізнесу, які обсяги виробництва та врожаю? 

Володимир Стахів: Якщо говорити про розвиток сільського господарства в області, то хочеться відмітити, що за останні 5 років обсяг виробництва зріс майже на 40%. У 2017 році аграрії регіону зібрали 2622,3 тис. т зерна, що на 173,76 тис. т більше відповідного періоду 2016 року. Накопали цукрових буряків 1736,7 тис. т, що на 75% більше минулорічного показника. Сої намолочено 208,9 тис. т зерна (+46,9 тис. т до рівня 2016 року), соняшнику намолочено 234,2 тис. т зерна, що становить 157% до рівня минулого року. 

В цьому році також непоганий врожай зернових виріс на наших полях. Звісно, погода внесла свої корективи в жнива, і тому є певні втрати. За останніми даними всіма категоріями господарств області зібрано зернових та зернобобових культур 1,6 млн т зерна при середній урожайності 46,5 ц/га. Завершено збирання ячменю і намолочено 481,5 тис. т зерна (урожайність — 42,3 ц/га), пшениці — 1053,4 тис. т (урожайність — 52,1 ц/га), ріпаку зібрано рекордний вал — 213,4 тис. т, або збільшено до 2016 року на 57,5 тис. т (урожайність — 29,5 ц/га). 

Мені приємно, що в області немає пустуючих земель, що йде боротьба за обробіток землі, і ми щороку збільшуємо посівні площі, в цьому році, наприклад, на 3,6 тис. га. Щодо тваринництва, то у нас більш розвинені скороспілі галузі — свинарство та птахівництво. 

Загалом 1/4 економіки регіону становить сільське господарство, тобто для нас це є пріоритетною і стратегічною галуззю. 

Чи змінилася агроспеціалізація області за роки незалежності України?

Володимир Стахів: Звичайно, змінилася. Прибутковість окремих культур досить сильно вплинула на спеціалізацію підприємств. Суттєво збільшилося виробництво зернових культур на противагу цукровим бурякам: якщо раніше обсяг виробництва буряку сягав 3 млн т, то зараз це 1,7-1,9 млн т. Обсяг виробництва зернових становив 750-900 тис. т, а зараз — 2,5 млн т. Почали вирощувати сою, соняшник. Наші аграрії просто навчилися досягати успіху не через збільшення площ, а за рахунок урожайності. 

Разом із тим, зменшилося поголів’я худоби, а відповідно зменшилася і кормова група. Загалом рослинництво в аграрному секторі Тернопільської області займає 76%, а тваринництво — 24%. 

Які типи господарств діють в області? Які з них почувають себе більш стабільно? 

Володимир Стахів: Якщо говорити по кількості, то приватних підприємств набагато більше, ніж фермерських господарств. Але разом з тим, є фермери, у яких по 4 тис. га, і в них ідеально відпрацьована технологія обробітку ґрунту, використовуються нові сорти та ще й тваринництво на високому рівні. 

Всі господарства стабільно розвиваються. Щоправда, для малих фермерських господарств найбільшою проблемою є відсутність кредитування: якщо фермер здав минулорічний звіт з нульовим балансом або з мінусовим, жоден з банків не хоче з ним мати справу, а новостворені, не маючи звітів, також не можуть брати кредити. І відповідно в поточному році не можуть скористатись фінансовою підтримкою по відшкодуванню відсотків по кредитах. 

Обробляють тернопільські землі два потужних агрохолдинги — «Мрія» та UkrLandFarming. У «Мрії» — основна маса земель близько 80 тис. га, крім цього, компанія має спеціальний підрозділ, який займається питанням соціального розвитку села та кооперації на селі, адже вони не можуть створити багато робочих місць, тому створюють робочі місця через обслуговуючу кооперацію і відповідно підтримують фінансово даний напрямок. 

Чи вирощують господарства нішеві культури? Які саме? 

Володимир Стахів: Звичайно, вирощують, і цим займається більшість наших малих фермерських господарств. В минулому році сільгосппідприємства області вже виростили 324 т квасолі, 75 т нуту та 80 т сочевиці. В цьому році посіяли ще й сорго. 

Чи є тенденція до переробних підприємств? В яких напрямках?

Володимир Стахів: Тенденція розвитку переробної галузі є, і вона формується у двох напрямках. Перший — модернізація і відновлення діяльності непрацюючих протягом останніх років підприємств. Прикладом може служити Тернопільський м’ясокомбінат, котрий придбала та модернізувала у 2016 році компанія «Агропродсервіс», або ж відновлення Зарубинського спиртового заводу. 

Другий — впровадження нових технологій переробки та зберігання плодовоовочевої продукції, адже розвиток садівництва та ягідництва викликав в області необхідність будівництва нових сучасних овочесховищ, холодильників та переробних цехів. Наприклад, введення в дію холодильно-сортувальних комплексів для зберігання плодів та ягід потужністю по 100 тонн на добу кожний у ФГ «Гадз» та ТОВ «Україна», сучасні фруктосховища із регульованим газовим середовищем у цих двох господарствах та у ПАП «Аркадія». 

Також цього року на інвестиційному форумі наш департамент презентував проект заводу з переробки насіння олійних культур, адже в області вирощується близько 600 тис. т олійних, які можна переробляти тут і експортувати у вигляді готової продукції. Для цього ми готові надати ділянку із всіма комунікаціями. 

Для малих фермерських господарств трендово займатися органікою. Чи бачите ви перспективи розвитку органічного сільського господарства в Тернопільській області?

Володимир Стахів: Органічні продукти харчування набувають все більшої ваги, а наші фермери все більше цікавляться цим. Тож гадаю, що Тернопільщина має значний потенціал для виробництва, споживання на внутрішньому ринку та експорту органічних продуктів. На сьогодні в області вже є 4 сертифіковані оператори органічного виробництва. 

Головною умовою сьогодення є інноваційність. Як оцінюєте інноваційний розвиток сільського господарства в регіоні?

Володимир Стахів: Аграрний сектор розвивається неймовірним темпами і просто потребує модернізації для підвищення продуктивності виробництва. Якщо говорити про галузь рослинництва, то це впровадження нових сортів та гібридів рослин, які дають свій позитивний результат: пшениця — 10 т/га, буряк — 60 т/га. Щодо тваринництва — це закупівля високопродуктивних тварин. Будівництво нових елеваторів, переробних комплексів.

Варто пам’ятати, що інноваційний потенціал формує здатність аграрних підприємств конкурувати на продовольчих ринках і допомагає уникнути економічної кризи.

Чи є на Тернопільщині успішно діючі кооперативи? Які саме?

Володимир Стахів: На сьогодні в Тернопільській області зареєстровано 72 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, 27 кооперативів створено за 2018 рік.

Деякі кооперативи навіть оптимізують свої витрати. З цією метою 11 кооперативів об’єдналися в перше в області кооперативне об’єднання. Тепер у них один керівник і один бухгалтер на всіх, що зменшило видатки. Самі ж члени кооперативів стали зацікавленими у якості своєї продукції.

Найбільш успішно проводять свою діяльність такі кооперативи:

- «Бучацький екопродукт» — молочарський кооператив, що надає послуги по охолодженню молока та його транспортуванню на молокозавод. Цей кооператив є зразковим та найбільшим в області, покриває фактично весь район. У ньому об’єдналися майже 1,3 тис. осіб. Минулого року кооператив виробив 4 тис. т молока;

- «Файна поляна» — надає послуги по обробітку, вирощуванню та збуту малини. На даний час будують комплекс по заморозці ягід потужністю 3 тонни в добу та одночасного зберігання до 40 тонн;

- «Дари ланів» — надає послуги у переробці зерна на борошно та комбікорм;

- «Щедрий край» — надає послуги сушильною технікою.

Цей список можна було б продовжувати.

Як ви гадаєте, в чому полягає успіх роботи цих кооперативів?

Володимир Стахів: Кооперативи, які створені насильно, нежиттєздатні. Тому ми нікого ні до чого не змушуємо, а просто їздимо і проводимо роз’яснювальну роботу. При нашому департаменті діє бізнес-інкубатор, де людям розказують, з чого треба починати власну справу, як створити кооператив, як отримати фінансову підтримку тощо.

Для підтримки кооперативів в області є фінансова підтримка з обласного бюджету у вигляді відшкодування 80% придбаного СОКами обладнання, на що заплановано в обласному бюджеті 3,5 млн грн, з них 2,5 млн грн вже профінансовані. Відшкодовуємо одноосібникам також по 5 тис. грн за придбані доїльні апарати, вартість яких в межах 6 тис. грн. В минулому році виділили 50 тис. грн на 10 апаратів, але згодом зрозуміли, що того мало, бо бажаючих, як не дивно, виявилося багато. Тому на цей рік виділено кошти на 120 доїльних апаратів. У цій справі головне не затягувати: хто перший подасть пакет документів, той і отримає кошти.

Чи користуються аграрії регіону аграрними розписками? Як давно та як успішно?

Володимир Стахів: Влучне запитання, адже Тернопільщина лідирує в Україні за кількістю аграрних розписок, виданих під заставу нішевих культур — яблук, часнику, гороху, малини, гречки та цукрових буряків.

На сьогодні найбільшу кількість розписок було видано під заставу кукурудзи, ріпаку, сої та пшениці. Загальна кількість всіх розписок становить 502, з них 200 — товарні, 302 — фінансові. Обсяг залученого фінансування перевищив 3 млрд грн.

Чи організовуються ОДА ярмарки/фестивалі для збуту продукції малих товаровиробників?

Володимир Стахів: Ми організовуємо, але аграрії приймають участь неохоче. Разом з тим, у поточному році було організовано 1187 ярмарків та виїзних торгівель, з яких 4 були проведені у м. Тернопіль.

Реалізація продукції проводиться за оптово-відпускними цінами, які на 10-15% нижчі від роздрібних у торговельних мережах та ринках. Але найцікавіше, що в день проведення подібних заходів ті ж самі мережі та роздрібні торговці на стільки ж також зменшують ціну. Гадаю, основну функцію — стабілізувати ціни хоч на один день — ярмарки виконують.

Володимире Мироновичу, як жителі та господарства налаштовані щодо відкриття ринку землі?

Володимир Стахів: Вони просто не готові ще до запровадження ринку землі, вони не розуміють, як все це має працювати. Людям потрібно показувати на прикладах, в дії. Скільки в нас є державної землі, скільки землі в навчальних закладів, де можна було запровадити якісь пілотні проекти? Ніхто ж не прорахував, скільки треба коштів під цей ринок землі та якою може бути інфляція. Я — за ринок землі, але за цивілізований.

Як справи йдуть із децентралізацією: скільки вже зареєстровано ОТГ, чи немає супротивів?

Володимир Стахів: На даний час в області діє 42 ОТГ, які охоплюють 39% території та 32% населення області. Загалом об’єдналося 246 міських, селищних та сільських рад. На мою думку, створення громади має бути добровільним волевиявленням всіх сторін, адже ми маємо зберегти найголовніше — ресурси для розбудови села. Віддалені від центру села мають розвиватися в першу чергу.

Яка склалася ситуація із роботою на селі?

Володимир Стахів: У селі просто-напросто не вистачає людей, які б виконували ту роботу.

Дуже велика міграція на заробітки за кордон, і це в той час, коли середня заробітня плата в селі становить майже 9 тис. грн! Підприємці готові платити і більше, аби лише були люди, які дійсно знають свою справу, а то для того, щоб зробити навіс на кінний комплекс, треба шукати бригади в інших областях, а механізаторів — по інших районах.

Що потрібно зробити, щоб відродити українське село?

Володимир Стахів: Все починається з нашої голови та наших думок. Гадаю, кожен має робити свій вибір самостійно і вирішувати: чи йому пакувати сумки і їхати на невідому роботу за $500 в місяць, чи напрягтися і отримати стільки ж в рідному селі біля своєї сім’ї, доглянувши своїх дітей.

Дякую за плідну розмову! 

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua