Денис Башлик: Держгеокадастр чекає повна діджиталізація, усунення контакту з чиновниками та громадський контроль

09 грудня 2019, 07:00 4613

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук днями представив нового голову Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру — Дениса Башлика. Тоді ж новопризначений очільник пообіцяв усунути із системи державного органу всіх «схематозників» та корупціонерів, перевести адміністративні послуги в онлайн-формат, максимально відкрити кадастр та наповнити карти оновленою інформацією. І вже 6 грудня відбулася презентація стратегії розвитку Держгеокадастру «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації».

AgroPortal.ua вдалося особисто поспілкуватися з Денисом Башликом та розпитати більше про те, як буде розвиватися Держгеокадастр у найближчій перспективі.

Розкажіть, у чому полягає новий концепт розвитку Держгеокадастру? Які задачі ставите перед собою у першу чергу?

Денис Башлик: Сфера земельних відносин завжди була дуже забюрократизованою, архаїчною. Відверто кажучи, корумпованою. Напередодні відкриття ринку землі зазначена проблема тільки загострюється. Так не має бути. Ми вважаємо, що Держгеокадастр та пов'язані з ним органи повинні якісно обслуговувати всіх стейкхолдерів земельного процесу — як до відкриття ринку земель, так і після нього.

Новий концепт розвитку Держгеокадастру базується на трьох речах. Перше — подолання викликів у співпраці аграрного бізнесу з Держгеокадастром, зокрема, найбільшого із них — корупції. Якщо почати перезавантаження роботи органу просто зі зміни команди, це нічого не дасть. Прийдуть інші люди, перед якими відкриються ті ж самі спокуси. Тому наше рішення — це повна діджиталізація процесів, усунення контакту з чиновниками та громадський контроль.

Для цього ми почали публікувати всі рішення на сайті Держгеокадастру. Також ми вже провели «пілот» щодо екстериторіальності погодження всіх проєктів землеустрою. Його мета — забезпечити повністю об’єктивний розгляд всіх клопотань. На практиці виглядає так, що ваш проєкт рандомно потрапляє на погодження до чиновника з іншої області, й ніхто не знає, до кого саме. Така практика має бути розповсюджена на інші процеси.

Окрім того, плануємо створення громадської ради при Держгеокадастрі. Це буде той орган, з яким постійно радитимемось щодо питань землеустрою, наповнення кадастру та всього іншого.

Друга важлива річ — регулювання. Коли ми проводили першочерговий аудит, виявили безліч штучно створених процедур, які затягують процес оформлення земельних ділянок. Наприклад, якщо ви подаєте земельну ділянку на реєстрацію онлайн, то процедура може бути завершена в один день. Якщо цю ж заявку подати через ЦНАП, і вона в той же день потрапить до кадастрового реєстратора, то чекати доведеться сім днів.

Третій пункт — це створення інституту, який опікуватиметься якістю надання сервісу. Ми створимо новий департамент, який в кожній області стежитиме за якістю обслуговування клієнтів. Буде такий собі третейський суддя, до якого ви зможете прийти зі своєю проблемою, і він перевірить, чи коректними були дії чиновників щодо вашого запиту.

Департамент отримає контрольні та аналітичні функції, прийматиме певні рішення і допомагатиме клієнтам у вирішенні їхніх запитів.

Як бути з питанням наповненості кадастру та актуальності кадастрових даних?

Денис Башлик:Ми плануємо максимально відкрити всю інформацію, яка занесена в кадастр. Держава не має заробляти на ній гроші та створювати стимул для бізнесу це робити.

Звісно, ми не будемо відкривати персональні дані щодо власників та користувачів земельних ділянок, але відкриємо всі дані про координати поворотних точок земельних ділянок. На мій погляд, це стане поштовхом до розвитку економіки, стимулом для створення позитивного інвестклімату.

Інше питання — наповнення кадастрової карти новими шарами. Ми вже сьогодні розмістили і продовжимо розміщувати оновлену інформацію про ліси, незареєстровані території, умовні прибережні захисні смуги тощо. Скоро матимемо технічну можливість показати перші результати.

Також дуже важливим напрямком є створення національної інфраструктури геопросторових даних. Система поєднає у собі всі реєстри та інформаційні бази, які є в державі. Більше не доведеться ходити в три різних органи, щоб отримати три різних довідки. Має бути запроваджений принцип «єдиного вікна» доступу до інформації.

Що ще плануєте змінити?

Денис Башлик: Держгеокадастр має надмірну концентрацію повноважень. Ми повинні позбутися всіх, що невластиві державному органу. Наприклад, землями будуть розпоряджатися громади. Вони краще знають, як використати ділянки.

Держава не має брати на себе ті функції, які може виконувати приватний сектор. Держава вже довела, що вона не є ефективним керівником, тому приблизно 80% державних підприємств, які є в підпорядкуванні Держгеокадастру, віддамо на приватизацію.

Кабінет Міністрів доручив провести повну перевірку діяльності Держгеокадастру та територіальних органів. Вона розпочнеться буквально на днях. На час перевірки усі керівники та заступники будуть відсторонені від діяльності. А за результатами аудиту приймемо відповідні кадрові рішення.

У нас принципова позиція щодо оновлення команди та залучення до неї тих, хто дійсно прагне змін. Команди, яка працюватиме під єдиним девізом клієнтоорієнтованості та сервісоорієнтованості. Ми повинні стати вірним партнером бізнесу в плані земельних відносин та забезпечити прозору діяльність.

Уже на цьому тижні буде оголошена перша хвиля конкурсів на очільників територіальних органів та на інші вакантні посади. Проведення конкурсів транслюватимемо онлайн.

Чи не буде проблем з людським ресурсом для формування нової команди?

Денис Башлик: Раніше я також ставив перед собою це питання. Лава запасних дуже коротка, і мало хто хоче йти на державну службу. Але зараз я бачу, що дійсно є молоді фахівці потрібного рівня, які готові до потужних викликів.

Зараз із профільних університетів до нас приходять хороші фахівці. Вони не можуть затриматися з однієї простої причини — місць немає.

Є багато молодих людей, які готові активно включатися в роботу. Водночас наша заробітна плата сьогодні є доволі конкурентною, навіть іноді порівняно з приватними компаніями. Однак, відповідальність і перспективи розвитку набагато вищі у нас.

Ви зазначали про наповнення кадастрових карт новими даними. Якісь інноваційні технології застосовуєте для цього?

Денис Башлик: Звісно. У нас є проєкт зі Світовим банком, у межах якого для наповнення кадастру новими шарами ми використовуватимемо дані дистанційного зондування Землі. За оцінками фахівців, точність таких даних складає 95% — досить високий показник.

Також у двох областях — Львівській та Волинській — тестуємо ортофотозйомку методом лідарного сканування. Зокрема, робимо спроби визначати густоту лісів чи товщину стовбурів дерев. Раніше в Україні у промислових масштабах подібні технології ніколи не використовувалися.

Наступним кроком є повне оновлення ортофотопланів по всій території України. Для цього оголошено міжнародний тендер на чималу суму.

У такий спосіб плануємо реалізувати амбітний задум щодо наповнення кадастру актуальною інформацією. Наявні на публічній кадастровій карті ортофото були створені в період 2007-2012 рр. Вони надто застарілі та вже не відповідають дійсності.

Якщо провести аналогію з передовими країнами у плані наповнення кадастру, наскільки Україна відстає?

Денис Башлик: Я би не сказав, що відстає. За офіційними даними, тільки половина країн-членів комітету ООН з питань земельних відносин мають наповненість кадастрів більше 80%. В Україні показник наповненості перебуває на рівні 73-74%. Водночас у світі 70% земельних ділянок взагалі не внесено в жоден кадастр.

Україна перебуває не в найгіршому становищі. У нас достатньо відкрита кадастрова інформація, і ми продовжуємо переймати передовий досвід успішних країн.

Дякую за розмову та бажаю успіхів у втіленні задумів!


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua