Мінімізувати ризики та отримати найбільший прибуток. Стратегія групи компаній VITAGRO

Олеже, розкажіть, які основні культури будуть у групи компаній VITAGRO цього сезону?

Олег Білан: Із року в рік ми маємо дуже схожу стратегію. Намагаємось максимально диверсифікувати наші посіви, щоб можна було мінімізувати ризики й отримати найбільший прибуток. Тобто не робимо ставку на якусь одну чи дві культури, а пробуємо сіяти весь спектр. Тому основних культур у нас кілька — найбільше цього року плануємо посіяти сої, кукурудзи, соняшнику, озимої пшениці. Також традиційно багато сіємо ріпаку, ячменю, цукрового буряку. З нішевих культур я особливо відзначив би голозерний гарбуз. По ньому ми займаємо провідні позиції в Україні та є однією з небагатьох компаній, яка його вирощує.

Наскільки структура посівних площ відмінна від минулого року? Якщо відбулися зміни у площах під тією чи іншою культурою, то поясніть, чому?

Олег Білан: Цього року ми на третину зменшили посіви сої та збільшили площу під пшеницею, соняшником та кукурудзою. Це викликано тенденціями на ринку. 

Також для нас важливо грамотно підходити до сівозміни та дотримуватись науково обґрунтованого підходу до чергування культур. Крім того, якщо спланувати структуру посівних площ так, щоб було оптимальне співвідношення озимих культур, ранніх ярих зернових колосових, пізніх культур, щоб розмежувати польові роботи в часі на різних культурах — це дає дуже хороші результати з погляду оптимізації використання техніки. За такого балансу нам вдається планувати, щоб наявної техніки вистачало на кожен вид робіт. Так ми знижуємо одночасну кількість необхідної на полях техніки без шкоди для технології.

Агровиробники непокояться, що під час сівби в ґрунті не буде потрібної вологи. Яка ситуація зараз у вас по кластерах із вологою? І чи маєте план, якщо потрібної норми буде недостатньо?

Олег Білан: Звісно, агрономам завжди хочеться більше вологи. Я не виняток. Загалом можу сказати, що майже у кожній з 4 областей, у яких ми обробляємо землю, рівень вологи майже задовільний. Виняток становить південь Хмельницької та Тернопільської областей, а також частина Рівненщини, де піщані ґрунти.

З цього приводу в нас було дві новини — хороша і погана. Хороша — нещодавній недовгий період дощів. Це додало вологи ґрунту. Але були і невеличкі заморозки, до –4°С. Це позначилось на сходах рослин, викликало стрес. 

На випадок нестачі вологи у нас є кілька стратегій. По-перше, підбираємо посухостійкі сорти та гібриди — вони ефективно використовують накопичену в ґрунті за зимовий період вологу. Також можемо подекуди зменшувати норму висіву. Там, де відчувається вплив недавніх заморозків, будемо використовувати антистресанти. Негатив був і у тому, що нам довелося зробити паузу в польових роботах, але строки висіву ніяк не змінилися, тому зараз будемо прискорюватись і мусимо дещо підвищити інтенсивність робіт шляхом виведення в поле додаткової техніки. 

Але загалом зараз посівна проходить у межах запланованих строків. Уже посіяли ярі пшеницю та ячмінь, до 23 квітня сіяли соняшник, потім переключились на кукурудзу. За 10 днів завершимо посів кукурудзи і знову повернемось до соняшнику.

Яка наразі ситуація з озимими, в якому стані вони знаходяться?

Олег Білан: У цілому станом озимих ми задоволені. Якби не приморозки, то взагалі було б ідеально. Якщо казати окремо по різних культурах, то, наприклад, пшениця та ячмінь отримали невеличкі пошкодження листка під час квітневих заморозків, але критичних пошкоджень немає.

Трошки інша ситуація з озимим ріпаком. Він більше постраждав під час лютневих морозів, ми повністю втратили листковий апарат. Також на нього вплинули різкі перепади температури. І якщо зараз погода швидко покращиться і протримається висока температура, то ріпак може почати цвісти, але при цьому листки не встигнуть відновитися.

На такий випадок у нас є рішення — ми перепланували схему внесення рістрегуляторів. Хочемо трошки затримати розвиток рослин і дати їм набрати листкову масу перед цвітінням. Так ми робили торік, і це дало хороший результат. Тому працюємо далі, щоб покращити стан посівів.

Весь земельний банк групи компаній зосереджений на заході України. Чи є якісь особливості у рослинництві? Назвіть плюси і мінуси господарювання в цьому регіоні.

Олег Білан: Основна частина наших земель знаходиться у центрі Хмельницької області. Також є земля в обробітку в Тернопільській, Волинській та Рівненській областях. Загалом із приблизно 90 000 га наш земельний банк розподілено так: Хмельницька область — 54 000 га, Рівненська область — 28 000 га, Тернопільська — 3 000 га та на Волині близько 300 га.

По особливостях господарювання можу зазначити, що найкращі умови — на Хмельниччині. Як особливість заходу України я б відзначив меншу інтенсивність обробітку ґрунту: ми менше використовуємо оранку, більше — рихлення.

Які найбільші й нетипові агрономічні виклики (шкідники, бур’яни) ви можете відмітити за минулий рік?

Олег Білан: Торік у нас був дуже продуктивний кейс співпраці в межах групи компаній, коли аграрний напрям відмінно спрацював із напрямом виробництва ЗЗР — компанією Vitagro Partner. Була дуже рання весна, стояла тепла погода. В таких умовах швидко розмножувалися шкідники на ріпаку. Під час закупівель ми цього не врахували, тому довелося дуже швидко приймати рішення та перебудовувати тактику боротьби зі шкідниками. У підсумку агрономічна служба аграрного напряму разом з агрономами виробника ЗЗР підібрала оптимальний препарат сильнішої дії але з меншим періодом роботи. Так вдалося позбавитись шкідників і не дати знищити урожай.

Також були кейси із застосуванням новітньої техніки. Завдяки тому, що посівні комплекси могли діставати вологу з нижніх шарів ґрунту, ми тримали гарні сходи озимого ріпаку в серпневий посушливий період. Особливо показова ця історія була там, де на полі до ріпаку робіт було більше. Таких, наприклад, як збирання соломи. За цей час земля встигала втратити вологу, але застосування нової техніки дало нам перевагу. 

Також за останніх два роки ми реанімували та налагодили повноцінну роботу внутрішнього дослідницького центру. Це не проста лабораторія, а саме R&D, який має завдання аналізувати ґрунти, тестувати нові гібриди в реальних умовах, підбирати оптимальні площі для різних культур і гібридів. Щороку ми аналізуємо не менше 20 тис. га площі, виявляємо потребу в конкретних поживних речовинах, напрацьовуємо власні методики, вдосконалюємо процеси. Там, де вже проаналізували ґрунт, можемо застосовувати диференційне внесення добрив. Крім того, центр виконує ще й фітопатологічний моніторинг посівів.

За підсумками 2024 року чи вдалося отримати планову врожайність за всіма культурами? Яка з них стала найрентабельнішою?

Олег Білан: За рентабельністю можемо відзначити озимий ріпак, соняшник, кукурудзу та цукровий буряк.

Незвична культура для великої компанії — голозерний гарбуз. Розкажіть, чому він є у сівозміні, які площі займає?

Олег Білан: Це нішева культура, і безпосередньо в Україні попиту на неї мало. Завдяки продажу на експорт вона рентабельна. Як правило, насіння вже в Європі переробляється і використовується в косметичній сфері, кулінарії тощо. Ми побудували спеціальний склад для урожаю гарбуза. Обробляємо насіння, миємо та висушуємо, а потім все йде на експорт. Площі порівняно з іншими культурами невеликі — близько 2000 га, але для такої нішевої культури це багато.

Ще одна доволі складна й трудомістка культура — цукровий буряк. Прогнозується, що цього року аграрії зменшуватимуть площі під ним. Яку стратегію, бачення по цій культурі має VITAGRO?

Олег Білан: Порівняно з минулим роком ми не змінювали площу під цукровим буряком. У нас ця культура попри трудомісткість і вимогливість до вологи показує дуже високу врожайність. 2024 року нам вдалося в середньому зібрати по 80 т/га коренеплодів. Подекуди урожайність доходила до 94 т/га в заліковій вазі. Тому продовжуємо розвивати в себе цю культуру, підбираємо гібриди, препарати для захисту та підживлення. Також наш R&D-центр цього року планує провести декілька дослідів саме з цукровим буряком.

З іншого боку, зменшили площі ті компанії, які спробували вирощувати, і в них або не вийшло, або вони були розчаровані важкістю процесу. Основні гравці залишились у межах тих самих площ, що і торік, або навіть збільшували їх. А от ситуація з ціною тут залежатиме і від квот на експорт цукру до Європи, і від перехідних залишків цукру з минулого року.

Які незвичні чи унікальні рішення, технології використовуєте у виробництві? 

Олег Білан: Серед агропрепаратів я вже відзначав антистресанти — препарати, що затримують розвиток рослини, якщо це необхідно. Ще можна згадати амінокислоти, які ми використовуємо дуже активно.

Також маємо окремі технології підживлення. Завдяки тому, що група компаній VITAGRO займається ще свинарством, птахівництвом, молочним скотарством, то маємо багато відходів, які можемо використовувати як органічні добрива. 

До речі, відходи тваринництва також переробляємо на біометановому заводі, а звідти отримуємо тверду фракцію дигестату, який є хорошим добривом для наших полів. Цього року ми вносимо його вперше, і R&D-центр зараз тестує різні підходи до використання дигестату. Дуже допомагає в цьому аналіз ґрунтів. Ми одразу бачимо, чого не вистачає тій чи іншій ділянці, яких елементів, і від цього відштовхуємось. Аналіз ґрунтів, я вважаю, необхідна і дуже корисна інвестиція.

Чи є у вас рішення, як мінімізувати погодні ризики (підбір гібридів, обробіток ґрунту)?

Олег Білан: Застосовуємо всі можливі технології. Зокрема і стійкі гібриди та певні підходи до обробітку ґрунту.

Так, наприклад, у VITAGRO є насіннєвий завод, який постачає насіння для сільськогосподарського напряму. Також ми закуповуємо гібриди інших виробників, зокрема імпортні. І постійно тестуємо нові — дивимось, як вони поводяться в різних умовах. Співробітники науково-дослідного центру компанії висівають широкий набір культур на різних локаціях, дивляться на результати, а потім рекомендують ті чи інші рішення нашим агрономам.

Про використання препаратів я вже згадував — постійно експериментуємо, радимося з виробником, даємо зворотний зв’язок для покращення продуктів, а потім ті ж продукти і використовуємо.

У зв’язку зі зміною клімату чи не розглядаєте введення у сівозміну посухостійких культур?

Олег Білан: Поки що вирішуємо це на рівні підбору сортів і гібридів. Насіннєвий напрям не стоїть на місці. Як наші, так і іноземні компанії пропонують і надалі пропонуватимуть рішення, які працюють у наших погодних умовах. Надалі розробки завжди будуть пристосовані до цих умов.

Можливо, розглядали нішеві (льон, коноплі) або бобові (нут, сочевиця, квасоля)? Які з цих культур можуть бути перспективними?

Олег Білан: Якийсь період, 2 чи 3 роки, ми вирощували технічні коноплі, але не побачили в цьому перспективи. Щоб мати економічний ефект, потрібно будувати свою власну переробку, а це доволі специфічна ніша й унікальне обладнання, встановлювати яке доцільно, коли плануєш цим займатися дуже серйозно. Зараз ми не ставимо перед собою такої мети.

А якщо не мати переробки чи хорошого ринку збуту, а торгувати лише сировиною, то потрапляєш у залежність від кон’юнктури ринку. В якийсь рік у нішу може зайти більше гравців, і ціна обвалиться. Тому це ненадійно.

Які кроки вже зроблені на шляху біологізації землеробства, і які цілі ставите перед собою?

Олег Білан: Це не просто пріоритет компанії. Я б сказав, що це стратегічне бачення того, як буде розвиватись українське сільське господарство в контексті вступу України до Євросоюзу. Ну і місце групи VITAGRO у цьому процесі. Ми бачимо, що Україна буде гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС. Це стосуватиметься і аграрної сфери. І ті правила, що діють у Європі, ми маємо втілювати вже зараз, адже потім на це часу не буде. Нам не можна буде використовувати якісь препарати, якісь діючі речовини тощо. Від цього залежатиме український експорт. Тому ми діємо, впроваджуємо, змінюємо технології.

Хоча з погляду агрономії я прихильник балансу, бо подекуди ці норми дозволяють виростити органічну, але неякісну продукцію. Наприклад, можна вирощувати органічну пшеницю, але її якість буде на рівні фуражної, оскільки не можна буде захистити її від шкідників. А з пшениці такої якості вже хороший хліб не вийде.

Тому, на мою думку, варто шукати баланс та інвестувати знання у розробку біологічно безпечних засобів захисту рослин і добрив. 

Якщо брати загалом ринок, цього року аналітики прогнозують, що більшість аграріїв будуть скорочувати площі під соєю і збільшувати під кукурудзою. Які ваші прогнози?

Олег Білан: У нас такі ж прогнози. Сої цього року посіють менше, а кукурудзи — більше. Аграрні компанії торік зробили ставку на сою, і через це було перевиробництво, що обвалило ціни на неї. Така тенденція. Цьогоріч усі посіють кукурудзу й обвалять ціну на кукурудзу. Можливо, виграє той, хто залишиться в сої, адже скорочення площі під цією культурою може викликати дефіцит, і ціна піде вгору. Але грамотний підхід полягає у диверсифікації. Так можна зменшити ризики.

Дякую за розмову.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua