Минулий рік визначив нові правила гри: більшість рішень приймалися командою тут і зараз

А якщо говорити про інші ресурси? Які кроки зробили для збереження людей, техніки, ТМЦ?

Ігор Чикін: Під час російських обстрілів прифронтових територій була пошкоджена деяка техніка — автомобілі, трактори. На щастя, обійшлося без суттєвих втрат. У перші місяці війни компанія докладала максимум зусиль, щоб зберегти людський капітал і виробничий потенціал. Ми перевезли співробітників у безпечніші регіони, перемістили техніку, кошти, ТМЦ з регіонів із високим ризиком бойових дій углиб країни.

На території Полтавської та Черкаської областей організували своєрідні агровиробничі хаби для команд із Чернігівщини та Сумщини. Враховуючи негативний досвід попереднього сезону, вдалися до диверсифікації критично важливих ресурсів. Сьогодні наші запаси пального та паливно-мастильних матеріалів розташовані у різних точках зберігання. Ми не накопичуємо значні обсяги в одному місці, а сформували розосереджені запаси у регіонах. Частину цих ресурсів зберігаємо в мобільних гумових місткостях.

Чи у всіх регіонах, де планувалося, вдалося посіяти озимі культури під урожай 2023 року?

Ігор Чикін: Компанія наростила посівні площі під озимою пшеницею до 60,4 тис. га. Зараз її частка у загальній структурі посівів становить 17%. Озимі добре перезимували, агрономічних причин перейматися щодо ймовірної втрати сходів наразі немає. Від ризиків і небезпек воєнного часу ніхто не застрахований.

У цілому план посівів озимих культур під урожай 2023 року Агробізнес Kernel реалізував на 97-98%. Які фактори вплинули на результат? По-перше, пізня посівна. Тривалі дощі у вересні затягнули збиральну кампанію і, відповідно, посів озимих культур. По-друге, порушена логістика. Зокрема — проблеми з «зерновою угодою», підвищення вартості перевезень і зниження темпів руху зернових вантажів. Для порівняння, торік Kernel експортував вдвічі менше зернових, аніж у 2021-му — лише 4,5 млн т. Попри те, що восени експорт агропродукції мав стратегічне значення, кількість перешкод для перевезень була значно вищою, ніж раніше. 

Чи будете вводити у сівозміну нові культури, щоб нівелювати зернові ризики? 

Ігор Чикін: Другий сезон поспіль аграріям доводиться реагувати на логістичні ризики. Зважаючи на складнощі в роботі зернового коридору, питання вивезення зерна з України залишається відкритим. У нинішніх умовах робимо ставку на олійні культури. У нас доволі насичена сівозміна соняшником, він залишається стратегічною для компанії культурою. Істотного зростання площ посівів не плануємо, вони залишаються незмінно великими. Натомість у планах — нарощення обсягів посівів сої. Водночас, зважаючи на логістичні ризики та кризу енергоресурсів, ми скоротили посіви кукурудзи.

Як щодо ярих культур? Це правда, що сіяти їх збитково?

Ігор Чикін: На сьогодні збиткових культур у нас немає. Ключовим фактором, який вплинув на рішення стосовно зміни структури посівів, став обсяг готової продукції з одного гектара. Стратегія-2023 — зменшення площ, відведених під енергозалежні структури, і зменшення валового виробництва з 1 га.

Найбільший ризик для агробізнесу вбачаємо у вирощуванні енергонасичених, тобто енергозатратних культур — кукурудзи, пшениці. Наприклад, більша частина витрат на вирощування кукурудзи формується з паливно-енергетичних ресурсів: газ (сушіння зерна), продукти переробки газу — мінеральні та азотні добрива (підживлення рослин). Що ми маємо на старті сезону? Підвищення цін на енергоресурси. Для мінімізації ризиків скоротили посівні площі під кукурудзу. Засіємо на 64 тис. га менше, ніж торік — 85 тис. га. Порівняно з довоєнним показником 2021 року — це мінус 43% площ. (Цифри вказані без урахування агрокомпаній, проданих у 2022 р.)

Ви згадали про добрива. Яка ситуація була до війни, на початку повномасштабного вторгнення і зараз? Як пропрацьовуєте ці ризики?

Ігор Чикін: У 2021 році українські аграрії споживали близько 700 тис. т фосфорних, 140 тис. т калію та 1,3 млн т NPK добрив. Відсутність виробничої бази для виготовлення мінеральних добрив із корисних копалин на території України робить нас на 100% залежними від імпорту цих критично важливих ресурсів. При цьому майже 40% комплексних добрив і практично весь калій закуповували в білорусі.

Повномасштабне вторгнення внесло значні зміни у ланцюги постачання — баланс фосфору та NPK добрив за рік упав з 2,2 млн т до 0,5 млн т. Пріоритети українського бізнесу теж змінилися, ми почали шукати можливості та будувати нові логістичні шляхи. До сезону-2023 Kernel вперше закупив добрива польського виробництва і пропрацював прямі постачання в Україну. Продукція вже на складах компанії.

Ситуація з азотними добривами така: 5 млн т у 2021 році на противагу 1,5 млн т у 2022-му. Зараз в Україні з п’яти промислових заводів із виробництва цих добрив працюють тільки два. Вітчизняний агросектор залишається залежним від постачання та ціни газу, оскільки в собівартості азотних добрив він складає до 70%. Висока ціна на газ автоматично завищує вартість добрив. Восени 2022 року частина європейських заводів була змушена призупинити виробництво через високу ціну енергоресурсу, що спричинило певний дефіцит і відкладений попит. Дефіцит мінерального живлення негативно позначиться на врожайності. Це факт. 

Тотальна нестача міндобрив — проблема не однієї конкретної компанії, а цілої країни. Якщо ми вчасно на неї не відреагуємо і не вирішимо — наслідки відчують усі.

Що змінилося в роботі Агробізнесу Kernel під час війни?

Ігор Чикін: У мирний час ми планували роботу після затвердження бюджету і далі працювали за стандартною схемою. Довоєнний максимум — коригування планів двічі на рік. Бюджетні показники щодо витратної частини завжди виконувалися на 96-98%. 

2022 рік визначив для нас нові правила гри — більшість рішень ухвалювалися командами на місцях тут і зараз. Середньострокові плани залишилися у минулому. Планування здійснювалося виключно на місяць уперед, зміни вносилися двічі на місяць. Враховуючи проблеми з постачанням основних ТМЦ і обмеженого доступу до ресурсів, Агробізнес Kernel неодноразово переглядав технологію виробництва. Обʼєктивний стан справ підштовхував нас до змін у технології.

Чим складніша операційна ситуація, тим більшого значення набуває командна робота на місцях. Та кількість вхідних і невідомих, які ми отримували впродовж минулого року, не дозволяла ефективно консолідувати інформацію та приймати операційні рішення у центральному офісі. Щоб своєчасно і якісно реагувати на виклики та зміни, ми вирішили якомога більше повноважень делегувати у регіони, максимально децентралізувати управління.

Підсумуйте, будь ласка, яким був воєнний рік для компанії? Яку підтримку ЗСУ та Україні надавали в регіонах?

Ігор Чикін: Понад 800 співробітників Kernel захищають українську землю від ворога. Компанія забезпечила їх необхідним військовим спорядженням, щомісяця надає матеріальну допомогу.

Загалом на підтримку ЗСУ та цивільних Kernel направив уже понад 1,1 млрд грн. Це — тисячі комплектів військової форми, бронежилетів, шоломів, квадрокоптерів і тепловізорів, засобів звʼязку. 

Ми відправили на позиції української армії близько 800 автомобілів, майже 500 тис. одиниць медикаментів. Окремий напрям роботи в тилу — гуманітарна допомога. З резервів компанії виділили понад 5,5 тис. т зерна та понад 1 млн літрів олії на виготовлення харчів і формування продуктових наборів.

В умовах війни соціально відповідальний бізнес став чи не єдиною опорою для українських міст і селищ. Команди агрокластерів також активно доєдналися до формування надійного тилу в регіонах. На підприємствах організували пошив розгрузок, аптечок, виробництво тушкованки. Наші колеги самостійно виготовляли пластини до бронежилетів і навіть багі для захисників. Регулярно допомагали місцевим підрозділам тероборони технікою і пальним. Продовжуємо у тому ж дусі — до перемоги! 

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua