Наталія Микольська: Ми промотуємо Україну як перспективну країну для інвестицій
Які експортні ринки зараз опрацьовує МЕРТ щодо продукції АПК? У якій продукції з України зацікавлені імпортери?
Наталія Микольська: Для мене зараз важливо, що ми (МЕРТ. — Прим. Ред.) дуже тісно працюємо з Мінагропродом з усіх питань просування нашої продукції на зовнішні ринки. Продукти агропромислового комплексу становлять переважну частину в структурі українському експорту. Так, за підсумками 8 міс. 2016 р. це близько 41,3%, що удвічі більше, ніж у 2008 р.
Наразі найбільше товарів агросектору ми експортуємо в країни ЄС. За 8 міс. цього року питома вага експорту таких товарів до країн ЄС вже складає 44,8%, у абсолютних величинах це $1,119 млрд.
Разом із тим, ми повинні працювати не лише над розширенням географії експорту, а й над лінійкою продуктів, які експортуємо. Щодо ринків, то ми спільно з Мінагропродом дуже активно проробляємо країни Європейського союзу (Німеччина, Франція, Велика Британія), Канаду, країни Близького Сходу, а також країни африканського регіону. Звичайно, основним двигуном тут є наша проектна команда — офіс з просування експорту.
Якщо говорити про перспективи експорту в ЄС, то про які товари йдеться?
Наталія Микольська: На нашу думку, окрім традиційних товарів, зокрема, зернових культур та продукції тваринництва, перспективним є експорт меду, ягід та органіки.
ЄС є другим за величиною виробником меду в світі, але досить суттєво залежить від імпорту меду з інших країн. Насправді, близько 40% потреб споживачів ЄС задовольняються за рахунок саме імпорту. Об'єм експорту меду з України в цьому напрямку в період з 2011 по 2015 р. збільшився в чотири рази. Європейський союз для зміцнення торговельних відносин з Україною, у свою чергу, дозволяє ввозити 5 тис. т меду на безмитній основі.
Варто підкреслити, що все більше і більше споживачів ЄС віддають перевагу продуктам органічного виробництва. Зокрема, зростає попит на органічні ягоди. Розглядаючи цей напрямок для експорту, необхідно звернути увагу на те, що, відповідно до законодавства ЄС, підприємствам необхідно використовувати технологію органічного виробництва для виходу на ринок органічних продуктів Європейського союзу. Більше того, потрібно застосовувати цю технологію хоча б протягом двох років до того моменту, як ви почнете маркувати продукцію як органічну.
Що робить МЕРТ у просуванні експорту української продукції з доданою вартістю, наскільки європейські країни готові її купувати?
Наталія Микольська: ЄС є єдиним партнером, з яким у 2016 р. спостерігається зростання обсягів торгівлі, в тому числі обсягів експорту. Зокрема, за період 8 міс. 2016 р. порівняно з аналогічним періодом 2015 р. в торгівлі з ЄС маємо зростання товарообігу на 5,6%, а безпосередньо експорту — на 4,4%. Це також показує і тенденція використання безмитних квот, які надав Україні ЄС. Третина з них була використана ще у першому півріччі 2016 р., а чверть — у першому кварталі. При цьому, експорт відповідної продукції продовжується і поза межами квот зі сплатою увізного мита ЄС та перевищує обсяги наданих квот у рази. Така ситуація традиційно складається з медом, томатними пастами, соками, зерновими культурами тощо.
Водночас нашою метою на сьогоднішній день є збільшення присутності на ринку ЄС продукції з більшою часткою доданої вартості. Тому ми зараз активно працюємо над найшвидшим прийняттям Регламенту про надання Україні додаткових торговельних преференцій, де є низка переробної продукції.
Ми також зосереджуємось на фасилітації B2B контактів. Організовуємо торгові місії та бізнес-форуми, а за можливості даємо бізнесу України шанс представити товари, які він виробляє. Наприклад, під час бізнес-форуму у Канаді гостям форуму були представлені понад 30 українських виробників, серед яких компанія Kodisoft з інтерактивними столами для ресторанів, Woodrover з дерев'яним велосипедом, українські клюшки, якими грає збірна Канади з хокею, ювелірний дім Lobortas, Київський годинниковий завод із годинниками Kleynod, текстильні вироби, книги, мистецтво, вироби українських дизайнерів, кондитерська та консервована продукція. Також в Канаді ми провели фешен-шоу, в якому взяли участь 6 українських дизайнерів.
Так, у рамках бізнес-форуму «Україна-Франція» офіс з просування експорту спільно з Business France організував понад 50 двосторонніх зустрічей виробників.
Як розширення можливостей преференційної торгівлі з ЄС розглядається і приєднання України до Регіональної конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження. Відповідну заявку Україна подала у вересні цього року. Успішно працює Рада з просування експорту при Мінекономрозвитку, у 2016 р. вже проведено 16 засідань.
Єврокомісія збільшила обсяги квот по деяких товарних групах, чи будуть вестися переговори щодо подальшого збільшення квот? Як стимулювати експорт відносно тих видів квот, які досі не використовувалися?
Наталія Микольська: Дійсно, 29 вересня цього року на офіційному порталі законодавства ЄС оприлюднено проект Регламенту ЄП та Ради ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій, які мають діяти три роки. В основу законодавчої пропозиції покладено пропозиції, підготовлені урядом України. У рамках додаткових преференцій передбачається запровадження додаткових нульових квот на імпорт агрохарчової продукції з України, а також додаткове зниження увізного мита ЄС на імпорт української промислової продукції.
Ми розраховуємо на прискорене схвалення Європейським парламентом цієї законодавчої ініціативи. Уряд України готовий до продовження діалогу щодо розширення доступу українських експортерів на ринки країн ЄС.
Водночас на сьогодні не стоїть питання у наповненні невикористаних квот. Якщо вони не використані, значить, у нашого бізнесу немає інтересу до використання цієї можливості. Адже безмитна квота — це можливість безмитного експорту.
На сьогодні проводиться активна робота щодо проведення реформ у сфері якості та безпечності харчових продуктів. Так, прийнято базове законодавство щодо безпечності харчових продуктів та ідентифікації тварин для забезпечення виконання основного принципу «від лану до столу». Впроваджено базові принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів. В рамках імплементації торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС урядом схвалено «Всеохоплюючу стратегію імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів», якою визначено графік адаптації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до законодавства ЄС. Утворено та розпочато роботу компетентного органу у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів — Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Усе це засвідчує серйозність наших намірів щодо проведення реформ, підтверджує наше прагнення довести, що українська продукція є якісною та конкурентоспроможною, і сприятиме розширенню доступу на ринки ЄС для продукції тваринного походження з України.
Які перспективи ви бачите щодо поставок української продукції АПК в Канаду після підписання ЗВТ?
Наталія Микольська: Українські товари аграрного сектору успішно експортуються до Канади та користуються попитом на канадському ринку. За 8 міс. 2016 р. наша країна експортувала до Канади товарів АПК на $26,5 млн, і ми маємо стійку тенденцію до зростання обсягів експорту. Канадські споживачі дуже сентиментальні відносно українських продуктів. Це важливий фактор, який було враховано під час переговорів з канадською стороною щодо укладення угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, яку ми підписали 11 липня 2016 р. та яка відкриває нові горизонти для українських експортерів. Серед товарів, що експортуються та користуються значним попитом в цій країні, — соя, соняшникове насіння, горіхи, мед, лікарські рослини тощо.
Окрім того, вбачаються перспективним для експорту наших товарів АПК ринки Близького Сходу, зокрема ринок Об’єднаних Арабських Еміратів. Споживачі цієї країни найбільше зацікавлені в таких групах наших товарів, як жири та олії тваринного або рослинного походження.
Зараз ваше відомство готує торгову місію до країн африканського регіону?
Наталія Микольська: Так, з метою розширення ринків збуту та активізації експорту українських товарів до країн Африки з 3 по 10 грудня цього року під моїм головуванням за участю Ольги Трофімцевої буде проведено торгову місію до Республіки Кенія та Республіки Танзанія, під час якої заплановано провести низку зустрічей з офіційними та діловими колами цих країн з метою активізації експорту українських товарів, зокрема і агропромислового комплексу. У Кенії наразі найбільше користуються попитом наші зернові культури (за січень-вересень 2016 р. експорт склав $12,86 млн) та овочі (за 8 міс. експорт склав $1,94 млн). Водночас у Танзанії нам необхідно просувати своїх виробників.
У ході зустрічей у цих країнах планується порушити питання щодо сприяння веденню двосторонніх торгових відносин, оскільки з липня 2016 р. й до цього часу у Кенії діє заборона на імпорт пшениці, причому за відсутності достатньої кількості місцевої пшениці для задоволення потреб усієї країни. Також планується обговорити існування тарифних бар’єрів на імпорт борошна — 50% (Танзанія) та молочну продукцію — 53% (Кенія).
Чи є стратегія у МЕРТу щодо організації торгових місій? В які країни вони будуть відбуватися в 2017 р.?
Наталія Микольська: Організація торгових місій передбачена Планом пріоритетних дій уряду на 2016 р., і це завдання буде продовжено в наступному плані дій уряду на 2017-2020 рр. На сьогодні Мінекономрозвитку здійснює роботу щодо формування переліку країн, до яких будуть організовані торгові місії.
Серед головних цілей — презентація поточних економічних реформ уряду, інвестиційного та приватизаційного потенціалу, можливості співпраці з Україною. Ми промотуємо Україну як перспективну країну для інвестицій. Ми постійно структуровано презентуємо економічні галузі країни. Під час бізнес-форумів порушуються проблемні питання компаній, які вже займаються бізнесом в Україні, а також окреслюються виклики ведення бізнесу та нові можливості. Хочу ще раз підкреслити, що наша місія — давати позитивні повідомлення щодо прогресу найважливіших економічних реформ, представляти бачення подальшого прогресу в найближчі місяці, розвитку бізнесу, співпраці з приймаючою країною в якості партнера у створенні українського ділового клімату, який сприяє збільшенню торгівлі та інвестицій.
Раніше представники Уряду говорили про можливість відкриття торгових представництв. Чи передбачені на них кошти в бюджеті, де і в яких країнах ці торгові представництва будуть відкриті в першу чергу?
Наталія Микольська: На сьогодні Мінекономрозвитку працює над підготовкою пілотного проекту щодо вдосконалення представлення економічних інтересів України за кордоном шляхом посилення відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України. У 2017 р. за бюджетною програмою «Функціонування торгових представництв за кордоном» передбачено кошти у сумі 27,577 млн грн.
Які основні перепони для виходу української продукції на нові експортні ринки?
Наталія Микольська: Якщо мова йде про сільськогосподарську продукцію, то це, насамперед, вимоги до її безпечності. Кожна країна має національну систему стандартів стосовно вимог у ветеринарній, санітарній та фітосанітарній сферах. А це означає, що наші виробники-експортери мають підлаштуватися до цих вимог і бути у подальшому надійними постачальниками. Це займає певний період часу і потребує кропіткої роботи від бізнесу. Крім того, суттєвий фактор — вибір бізнес-стратегії виходу на ринок.
Безперечно, ми розуміємо, що експорт для України має пріоритетне значення, і проводимо послідовну роботу, спрямовану на підвищення експортоспроможності нашого бізнесу. Зокрема, це стосується повноцінного та ефективного використання угод про вільну торгівлю, проведення переговорів щодо нових угод такого формату, а також створення інших інструментів з підтримки експорту.
На сьогодні відсутнє комплексне бачення підтримки експортерів України. Рішення — розробка Національної експортної стратегії, зокрема дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі України, де буде визначено пріоритетні сектори економіки, на яких буде зосереджено зусилля бізнесу та держави для нарощування експортного потенціалу України.
Немає єдиного центру ефективної координації заходів щодо надання підтримки вітчизняним експортерам. Рішення — створити Раду з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України.
Відсутня державна підтримка експорту. Рішення — створити Експортно-страхове агентство.
Слабке представлення та захист економічних інтересів України за кордоном. Рішення — створення торгових представництв України за кордоном, посилення роботи відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном
Чи планує Україна посилювати співпрацю з Китаєм, оскільки ця країна є одним з найбільших імпортерів продукції АПК?
Наталія Микольська: Торгівля з Китаєм є стратегічно важливим напрямком для України. У 2015 р. (і за 8 міс. 2016 р.) Китай посідав 2-е за обсягом товарообігу місце після Російської Федерації. У 2015 р. двосторонній товарообіг склав $6,2 млрд і зменшився порівняно з 2014 р. на 23,7% (за 8 міс. 2016 р. товарообіг — $4,2 млрд).
Україна активізує співпрацю у галузі сільського господарство шляхом збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції з України до Китаю, зокрема, зернових, білкових кормів на основі рослинних компонентів, м'ясо-молочної продукції та плодово-ягідних культур. Також ми працюємо над розширенням номенклатури української продукції на китайському ринку, зокрема за рахунок поставок соняшникового шроту, яловичини, фруктів тощо. Спостерігається розвиток співробітництва обох країн у сферах землекористування, тваринництва, селекції, сільськогосподарського машинобудування, переробки сільськогосподарської продукції, науки і технологій.
Ми також займаємося просуванням проектів з будівництва заводів із переробки агропромислової продукції (глибока переробка зернових та олійних культур, виробництво кормів для тварин та інші продукти переробки).
Як продовжується просування на ринок Ірану і чи відбулися вже робочі візити до цієї країни?
Наталія Микольська: Іран входить до складу основних торговельних партнерів України за обсягами закупівель сільськогосподарської та харчової продукції.
Частка продукції агропромислового комплексу від всього українського експорту до Ірану у 2013 р. склала 66%, у 2014 р. — 84%, а в 2015 р. — понад 85%. За 2015 р. Іран увійшов в топ-10 країн, в які експортується українська продукція АПК.
У рамках П’ятого засідання Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва (7 березня 2016 р., м. Тегеран (Іран)) було обговорено основні напрями співробітництва, у т.ч. у галузі сільського господарства. Наступний крок — це практична реалізація домовленостей, які були досягнуті за результатами проведення комісії. Зокрема, поновлення діяльності робочої групи з питань сільського господарства, засідання якої доцільно провести на початку 2017 р.
Україна зацікавлена у збільшенні обсягів та розширенні номенклатури двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією, започаткуванні спільних українсько-іранських інвестиційних проектів, зокрема, у галузі виробничої кооперації, активізації співпраці на рівні ділових кіл (B2B). Ми маємо на меті налагоджувати співробітництво в науково-дослідній сфері сільського господарства. Наразі опрацьовується питання підготовки Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільськогосподарського джихаду Ісламської Республіки Іран у галузі сільського господарства, який було б доцільно укласти під час чергового засідання робочої групи.
Нещодавно відбувся україно-французький бізнес-форум, на які результати ви очікуєте після проведення такої події і чи є вже конкретні домовленості з імпортерами?
Наталія Микольська: У Франції для бізнесу України та Франції була організована B2B сесія. Відбулось понад 50 зустрічей. Основною їх метою було подальше розширення номенклатури експорту українських товарів на цей ринок через налагодження нових взаємовигідних контактів. Також було презентовано потенційним інвесторам декілька цікавих інвестиційних проектів в аграрній сфері й інфраструктурі.
Впевнена, що результати матимемо й матимемо скоро!
Чи вдалося українському АПК компенсувати втрати російського ринку збуту за останні 3 роки?
Наталія Микольська: Географічна карта експорту Україною продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості протягом останніх років змінюється під впливом зовнішніх, політичних та економічних факторів. Втрата російського ринку внаслідок застосування Російською Федерацією обмежувальних та запобіжних заходів у відношенні експорту продукції АПК змушує українських виробників освоювати нові ринки збуту, підвищувати якість продуктів, збільшувати обсяги експорту і таким чином нарощувати експортний потенціал країни у принципово нових геополітичних умовах.
За підсумками 8 місяців поточного року до п’ятірки найбільших споживачів української продукції АПК та харчової промисловості входять країни Європейського союзу — їх частка складає 28,3% галузевого обсягу експорту ($2,6 млрд), Індія — 9,4% ($854 млн), Єгипет — 8,8% ($799,1 млн), Китай — 8,8% ($798,3 млн) та Туреччина — 4,2% ($379,4 млн).
Крім цього, протягом 2016 р. серед країн-споживачів продукції АПК та харчової промисловості українського виробництва з’явились країни, експорт до яких у 2013 р. не здійснювався взагалі. Зокрема, це такі країни, як Ірак (його частка складає 1% галузевого експорту продукції), Гонконг, Мексика, Непал, Сінгапур, Шрі-Ланка, Мавританія, Нігерія, М’янма, Катар, Панама, Ангола та Сомалі.
На сьогодні можна сказати, що диверсифікація ринків збуту агропродукції шляхом виходу України на ринок ЄС, азійсько-тихоокеанського та африканського регіонів дозволила певною мірою компенсувати втрату російського ринку.
Звичайно, найбільші проблеми виникли у виробників продуктів харчування (продуктів з найвищою доданою вартістю), і саме для них зараз ми почали перемовини з нашими донорами і діючими проектами техдопомоги щодо розробки спеціальної програми для просування експорту для виробників, які постраждали від втрати ринку РФ. Але поки ці перемовини тривають, ми не сидимо склавши руки. І ось на початку грудня їдемо в торговельну місію в Африку!
Дякую за змістовну розмову.
Про найбільш конкурентні ринки для української продукції, перспективні напрямки збуту та основні кроки, які необхідно зробити державі в цілому та кожному підприємству зокрема з метою розвитку міжнародної торгівлі, провідні експерти будуть говорити під час однієї з сесій VIII Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
Наталія Бортник, AgroPortal.ua