Не можна однозначно сказати про якісь терміни відновлення, все дуже індивідуально, все залежить від ступенів і масштабів пошкодження. Але, в принципі, елеватор — це достатньо функціональний об’єкт, і якщо за результатами обстеження можна запустити якісь маршрути та виконати ремонт найменш пошкодженого обладнання, то це цілком можливо зробити достатньо швидко. Далі вже можна проводити роботи з відновлення найбільш пошкоджених елементів поступово і, також поступово, вводити відремонтоване обладнання в експлуатацію.
Найчастіші звернення: «Що зробити, щоб відновити та запустити пошкоджений елеватор?» Досвід KMZ Industries
23 лютого 2023, 06:26 4961
Від початку війни в Україні зруйновано або пошкоджено майже п’яту частину елеваторних потужностей. До повномасштабного вторгнення було 56,6 млн т потужностей одночасного зберігання зернових, втрачено — 9,4 млн т. Тому сьогодні компанії з виробництва елеваторів та обладнання дуже часто отримують замовлення на відновлення пошкоджених потужностей саме через бойові дії.
За останніми даними Київської школи економіки (KSE), оцінка пошкоджених та знищених потужностей обсягом 9,4 млн т одночасного зберігання не враховує підприємства, які залишаються на окупованих територіях. За оцінкою експертів, станом на листопад 2022 року вартість ремонту та відновлення зруйнованих зерносховищ оцінюється у $1,1 млрд.
Про стан елеваторного ринку, відновлення та правильну експлуатацію елеваторних потужностей AgroPortal.ua спілкувався з директором з монтажу та будівництва KMZ Іndustries Вячеславом Степанчуком.
Вячеславе, зараз маємо ситуацію, коли частину елеваторів було пошкоджено в результаті бойових дій. Чи звертаються до KMZ Іndustries із заявками про ремонт таких елеваторів?
Вячеслав Степанчук: Так, на превеликий жаль, зараз найчастіше звертаються саме із таким запитанням: «У нас через бойові дії пошкоджений елеватор. Що зробити, щоб відновити та запустити?». Намагаємось допомогти всім, хто до нас звертається через сайт, менеджерів, пошту, телефон. Запити різні: комусь потрібна порада, комусь креслення, до когось їдемо оглядаємо, а у когось уже працюємо над відновленням.
Який вже маєте досвід? Наскільки швидко можна повернути пошкоджений елеватор до життя?
Вячеслав Степанчук: Насправді ми в шоці від того, що бачимо, наскільки бувають різними пошкодження, наскільки стійким є наше обладнання, тому, можна сказати, що досвід різний і достатньо великий.
Які пошкодження з тих випадків, які ви бачили, є критичними для елеватора та потребують для ремонту тривалого часу?
Вячеслав Степанчук: У найбільш тривалому ремонті є потреба тоді, коли обладнання необхідно повністю демонтувати та змонтувати: це потрібно робити, коли від пошкоджень несучі конструкції сильно деформовані, корпус суттєво пошкоджений, є значна втрата стійкості, й локальний ремонт не виправить стан конструкції в цілому. Слід зауважити, що у разі значних пошкоджень силосів краще робити повний демонтаж/монтаж конструкцій силосу із заміною болтових з’єднань та всіх пошкоджених деталей: тільки у такому випадку можна бути впевненим, що обладнання повністю відновлене і може нести проєктні навантаження. Існує помилкове бачення того, що, наприклад, 20% елементів пошкодженого силосу швидше та дешевше замінити, не розбираючи всю конструкцію. Може, буде і дешевше, навряд чи швидше, але 100% впевненості у тому, що все зробили і нічого не пропустили, не буде.
Якщо говорити про робочий елеватор, із якою періодичністю потрібно проводити його огляд?
Вячеслав Степанчук: Періодичність огляду встановлюється виключно технологічними властивостями елеватора в цілому. Але ми завжди наголошуємо, що багато оглядів не буває, бо кожен елемент технологічного маршруту може вийти з ладу у будь-який момент, тому за кожної нагоди обладнання необхідно оглядати, чистити, змащувати, робити поточний ремонт — і тоді все буде працювати довго та надійно.
Ми визначили декілька типів оглядів:
- Щоденний — робиться відповідальним персоналом елеватора за затвердженими маршрутами та методикою.
- Плановий — також здійснюється відповідно до внутрішнього регламенту проведення оглядів. Окрім візуального огляду, відкриваються кришки обладнання, оглядаються приводні/натяжні вузли, натяг ланцюгів/стрічок, перевіряється мастило тощо. Також контролюється прямолінійність і плавність ходу тягових органів.
- Міжсезонний — цей тип огляду найвідповідальніший та наймасштабніший, саме від нього залежить надійність роботи обладнання упродовж сезону, а відповідно й успішність сезону. Під час міжсезонного огляду обладнання оглядається максимально ретельно: в тому числі вимірюються товщини самопливних систем, оцінюється стан футерування, визначаються фактичні дані роботи двигунів, редукторів та інших механізмів, за необхідності замінюються вузли й деталі обладнання. Але хочу зазначити, що він не замінює щоденний та плановий огляди, тож якщо проблему не побачили і не відреагували вчасно, можна втратити багато коштів і часу на відновлення та ремонт.
Для вірного складання регламенту всіх типів оглядів слід ретельно вивчати експлуатаційну документацію та добре розумітися на властивостях і характеристиках обладнання, а за необхідності — радитися з розробниками, а також фахівцями виробника.
Також слід чітко відрізняти огляд від обстеження: доволі часто власник, який провів огляд, вважає його обстеженням, але то є помилкою.
Слід зазначити, що протягом багатьох років відбувалися постійні дебати щодо віднесення сталевих силосів чи то до споруд, чи то до обладнання. І відповідно трактувати законодавство намагалися по-різному. В п.3.5. ДБН В.2.6-221:2021 «Конструкції силосів з гофрованою стінкою для зерна. Основні положення», який прийшов на заміну ДБН В.2.2-8-98, чітко зазначено, що силос — це споруда, а відповідно, споруди підпадають під законодавство, яке регламентує будівельну діяльність. Проведення обстеження будівель та споруд регламентується законодавством, а саме статтею 392 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» і Постановою КМУ від 12 квітня 2017 р. №257, яка затверджує «Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва» та пов’язаних із ними інших нормативно-правових документів.
Які інструменти та прилади повинен мати при собі працівник під час щоденного огляду, щоб провести його якісно?
Вячеслав Степанчук: Це напряму залежить від внутрішнього регламенту щодо проведення щоденного огляду. Може бути достатньо тільки очей та вух, оскільки багато проблем можна виявити простим неозброєним оком та просто послухавши, як працює обладнання. Але при собі слід мати хоча б безконтактний термометр для заміру температури двигунів, підшипникових вузлів, набір універсальних інструментів, щоб дістатися до необхідних вузлів, та засіб фото/відеофіксації. Дані огляду обов’язково слід заносити в журнал проведення оглядів обладнання.
Які поломки найчастіше працівники підприємства пропускають під час щоденних перевірок? Тобто на що потрібно найбільше звертати увагу?
Дефект, який важко побачити
Вячеслав Степанчук: Ну взагалі-то основна помилка, якої припускаються працівники підприємства, — це непроведення щоденних оглядів або халатне їх проведення. Все, на що потрібно дивитися і звертати увагу, зазвичай написане в керівництвах з експлуатації. Основне — це температура підшипникових вузлів, стан і кількість мастильних матеріалів, відсутність протікань мастила, сторонніх шумів та понаднормової вібрації. Також не менш важливою є чистота: взагалі пил і бруд — найбільші шкідники та паразити для всього обладнання. З упевненістю можу сказати, що на тих елеваторах, де чисто та прибрано, завжди проблем менше. Чистота — це один із найвагоміших показників професійності та обізнаності персоналу елеватора.
Зараз деякі елеватори використовують у роботі генератори. В цій ситуації, можливо, є якісь додаткові речі, на які потрібно зважати під час щоденного огляду?
Вячеслав Степанчук: Генератор — це перш за все аварійне та складне обладнання, тому відповідно до керівництва з експлуатації необхідно створити регламент огляду та контролю стану роботи генератора, укласти договір на обслуговування цього типу обладнання та чітко стежити за його станом. А в той час, коли на елеваторі є лінійне електроживлення, слід обов’язково оглянути вузли генератора, перевірити стан мастила, охолоджуючої рідини, провести дозаправку.
Наскільки доцільно та з якою періодичністю потрібно запрошувати для огляду елеватора представника компанії-виробника? Які від цього переваги?
Вячеслав Степанчук: Доцільно це під час проведення ретельних/міжсезонних оглядів, якщо персонал елеватора хоче отримати думку виробника щодо стану обладнання або порадитись із якогось питання.
Виробник як ніхто зацікавлений у тому, щоб обладнання працювало довго та надійно, він більш прискіпливо буде дивитися все і обов’язково про все зазначить у звіті для власника. Коли нас запрошують на такі огляди, ми залюбки беремо в них участь.
Нас також запрошують, коли власник елеватора хоче почути думку виробника щодо належної якості обслуговування його власності, адже, на жаль, буває халатність з боку рядових робітників елеватора. Найчастіші поломки та проблеми — саме через неналежне обслуговування, відсутність регламентів проведення оглядів, ремонтів та банальне неознайомлення співробітників із керівництвами та паспортами на обладнання.
Наскільки в KMZ Іndustries поширена практика виїзду на міжсезонні огляди? Чи такі виїзди є частиною сервісного супроводу компанії?
Вячеслав Степанчук: Практика така є, але вона не поширена. Насправді, якщо персонал елеватора добре навчений, на елеваторі є всі регламенти, проводяться огляди, поточні та капітальні ремонти, тобто служба головного інженера працює належним чином, тоді й нас викликати не потрібно. А там, де цього немає, то буває так, що нас просто бояться викликати, оскільки у разі неналежного догляду за обладнанням ми це, звісно, побачимо і зробимо зауваження.
Працівники KMZ Іndustries завершили електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи для фермерського господарства на Харківщині де на базі старого ТОКу вже розпочато будівництво нового елеваторного комплексу.
Сервісний супровід — питання дуже цікаве і дуже складне. Так, ми можемо робити будь-який сервісний супровід, але через нерозуміння власників елеваторних комплексів самого сенсу сервісного супроводу втілити його в життя дуже складно. Справа в тому, що будь-який сервіс перш за все здійснюється задля попередження проблем. Так, за це необхідно платити кошти і міняти деталі обладнання за регламентом, здійснювати належний моніторинг стану обладнання, рахувати години роботи тощо — сучасні системи АСУ можуть це все робити. Але замовники у більшості випадків розуміють питання сервісу по-іншому: вони думають, що сервіс — це коли зламалося, до тебе швидко приїхали полагодили, і тільки за це необхідно заплатити кошти. Але це не є сервіс, це оперативний ремонт, а він може бути швидким, тільки коли безпосередній виконавець ремонту з необхідними запчастинами знаходиться не далі 100-150 км від міста аварії, в іншому випадку швидше буде полагодити самому.
На елеваторах нашої країни тільки-но починають впроваджувати автоматизовані системи моніторингу за роботою обладнання, і я сподіваюся, що всі до цього прийдуть, адже саме за цим майбутнє. Тому що тільки у такому випадку можна дійсно впровадити сервісний супровід у тому варіанті, у якому він передбачений.
За результатами огляду представник компанії надає звіт із вказаними несправностями. Далі справа вже за власником елеватора, чи ви можете відразу запропонувати рішення для усунення поломок?
Вячеслав Степанчук: Так, якщо ми проводимо огляд обладнання, ми даємо звіт із зауваженнями та рекомендаціями. Ми не можемо заборонити роботу обладнання через знайдені дефекти — це індивідуальне та виважене рішення замовника. Ми не можемо визначити ступінь придатності силосу для подальшої експлуатації — це справа кваліфікованих експертів. Але ми у звітах зазначаємо всі дефекти та невідповідності, можемо визначити необхідні деталі для заміни, оскільки у нас є вся конструкторська документація, можемо виконати ремонт — то все вирішується під час та після проведення огляду.
Чи виїжджають спеціалісти KMZ Іndustries на елеватори, збудовані іншими виробниками?
Вячеслав Степанчук: Звісно, ми можемо здійснювати загальний огляд будь-якого елеваторного обладнання. Для якісного проведення такого огляду необхідно, щоб замовник надавав нам технічну документацію на це обладнання, оскільки нам потрібно звіряти поточний його стан із тим, яким він був спроєктований.
На вашу думку, наскільки українські сільгоспвиробники дбайливо і відповідально ставляться до експлуатації та обслуговування елеваторів?
Вячеслав Степанчук: Складно сказати однозначно. Ми бачимо різне, незалежно чи то великий холдинг, чи маленький фермер. Є невеликі сільгоспвиробники, які дуже дбайливо ставляться до свого обладнання, а є такі холдинги, де в системі KPI працівників є відповідний коефіцієнт за «дбайливий догляд та чистоту». Кожен власник вирішує сам, як йому мотивувати персонал належним чином експлуатувати обладнання, дбати про нього та тримати елеватор у чистоті й гарному стані.
Там, де власник дійсно зацікавлений у тому, щоб за його власністю дбайливо доглядали і правильно експлуатували, там все добре: є і регламенти роботи, і огляди, і навчений персонал. І ходити по таких елеваторах приємно, адже на них чисто. А, як я вже казав, там де чисто, там найменше проблем.
Що б ви рекомендували робити власникам та працівникам елеваторів для того, щоб їхній актив та обладнання зберігалися і працювали якнайдовше?
Вячеслав Степанчук: Запорука довгої та надійної роботи будь-якого обладнання, будь-якої споруди — це якісний та професійний догляд. Такий догляд може здійснити тільки вмотивована та навчена людина. Тому після того, як ви вклали шалені кошти в елеватор, вкладіть їх у персонал, навчіть його, вмотивуйте, і це окупиться 100%. Також не варто забувати і про контроль. Тобто, на мою думку, формула доволі проста: професійні, навчені працівники + правильна мотивація всіх учасників процесу + багатоступеневий контроль керівництва = багаторічна та надійна експлуатація елеватора.
Дякую за розмову.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
