Чим живуть регіони // Микола Клочко: Сумщина — у лідерах із відродження українського села
Про все це, а також про відновлення цукровиробництва, ринок землі, існуючі та майбутні інвестиційні проекти AgroPortal.ua поспілкувався з головою ОДА Сумської області Миколою Клочком.
Аграрна сфера — потужна і перспективна галузь Сумщини, особливо коли мова йде про зерновий напрямок. Яких урожаїв вдалося досягнути цьогоріч?
Микола Клочко: Сумщина стала лідером із вирощування та виробництва гречки серед регіонів України. Також на сьогодні завершено збирання основних сільськогосподарських культур. У цілому очікуємо валове виробництво зернових близько 3,6 млн т.
Чи вистачає в області потужностей для зберігання зерна?
Микола Клочко: Якщо брати у розрізі області, то загальна потужність елеваторів Сумської області складає понад 2 млн т. Послуги з приймання та зберігання зерна надаються 31 підприємством області, на яких встановлено 79 агрегатів для сушіння та очищення зерна, середня потужність сушіння яких — 55 тис. т зерна за добу. Крім того, складські приміщення сільськогосподарських підприємств також можуть прийняти на зберігання понад 1 млн т зерна. Цього року триває будівництво Шосткинського елеватору. Тож Сумщина зможе не лише зберігати власний урожай, а й надавати послуги іншим.
А як щодо осінньої посівної. Погодні умови не були на стороні аграріїв, які результати на Сумщині? Наскільки вдалося виконати план з посівної кампанії?
Микола Клочко: Дійсно, через погодні умови не було змоги виконати план у повному обсязі, проте завдяки постійному моніторингу стану посівів спеціалістами сільськогосподарських підприємств та науково-дослідних установ області ми знаємо, що у цьому році отримано сходів озимих зернових культур на 96% посіяних площ. З них у доброму стані знаходиться 34% площ, у задовільному — 47% площ, слабкі та зріджені посіви становлять 19%.
За даними обласного Департаменту АПК, сходи озимого ріпаку отримано на 100% площ, з яких у доброму стані — 41% площ, задовільному — 46%. Будемо сподіватися, що зима цього року буде сприятливою для збереження посівів озимих культур.
Чи достатньо виробники забезпечені сільгосптехнікою, насінням, засобами захисту рослин?
Микола Клочко: Всього достатньо (усміхається). Протягом трьох останніх років не було зафіксовано жодного випадку припинення робіт через нестачу техніки, добрив чи інших ресурсів. Незважаючи на фінансову нестабільність, сільськогосподарські підприємства області щороку намагаються оновлювати та розширювати свій технічній потенціал, адже розуміють, що поповнення машинно-тракторного парку є невід’ємною частиною та запорукою стабільної роботи й досягнення високих урожаїв. А в області працюють потужні компанії з реалізації матеріально-технічних ресурсів, якими відпрацьовано систему співпраці з кожним товаровиробником.
Обов’язковою умовою успішного господарювання є інновації. Як ви оцінюєте інноваційний розвиток сільського господарства регіону?
Микола Клочко: Сільгосптоваровиробники нашої області широко застосовують сучасні системи, механізми, технічні та енергетичні ресурси, високопродуктивні сорти і гібриди сільгоспкультур, засоби захисту рослин, нетрадиційні види органічних добрив, впроваджують ефективні систем зрошення та багато іншого.
Також вони щорічно поповнюють технопарки сучасною технікою. За 10 місяців цього року придбано 597 одиниць різноманітної техніки на суму 684 млн грн, з яких 97 — модернізованих тракторів, 44 — зернозбиральні комбайни, 135 — широкозахватних ґрунтообробних агрегатів.
Якраз завдяки інтересу до новітніх технологій, вивченню передового досвіду їх застосування та впровадженню у виробництво продукції область має лідируючі позиції в Україні за багатьма показниками галузі АПК.
Якою є ситуація в тваринництві? Якими досягненнями можете поділитися?
Микола Клочко: Сумщина за підсумками 10 місяців цього року — у п’ятірці лідерів у державі за чисельністю поголів’я корів, 7-ме місце посідає за чисельністю поголів’я ВРХ та валовим виробництвом молока. За всіма категоріями господарств станом на листопад у порівнянні з початком року поголів’я великої рогатої худоби збільшилося на 5%. Поголів’я птиці — на 27%, овець та кіз — на 15%, свиней — на 1,3%. У всіх категоріях господарств області за цей період вироблено 50,2 тис. т м’яса, що більше, ніж за відповідний період 2015 року, на 1,2 тис. т. Виробництво молока становить 353,6 тис. т, яєць — 350,6 млн штук.
Минулого року на Сумщині було зареєстровано 6 випадків африканської чуми свиней, цього року — ще декілька. Чи проводяться заходи для недопущення нових випадків? Чи, можливо, не бачите сенсу в тому, що боротися зі смертельним вірусом?
Микола Клочко: На сьогодні область благополучна щодо попередження поширення африканської чуми свиней, але ситуація в Україні значно погіршилась у порівнянні з минулим роком. Дуже гостро склалася ситуація в Полтавській та Харківській областях, що становить загрозу для районів Сумщини, що межують з ними, а також області в цілому. Тому сенс боротися є завжди. Нашою метою є максимальна активність щодо запобігання випадків АЧС у майбутньому.
Ми розробили комплексний план спільних оперативних дій у разі виникнення підозри та підтвердження діагнозу на АЧС у Сумській області. Цей план передбачає залучення зацікавлених служб та територіальних управлінь центральних органів влади до проведення комплексу спецзаходів щодо профілактики та протидії спалаху АЧС. Здійснюється ветеринарно-санітарний контроль за переміщенням тварин і продукції на території області. На ринках посилено контроль як за м’ясом свиней, так і за живими тваринами. Реалізація їх здійснюється тільки за наявності ветеринарних свідоцтв та довідок держінспекторів.
Також в області проводиться відповідна роз’яснювальна робота: з початку року розповсюджено понад 20 тисяч тематичних листівок, буклетів та пам’яток, розміщено понад 100 статей у газетах, проведено до 30 прямих ефірів на радіо і ТБ.
Чи вдалося реалізувати в області інвестиційні проекти?
Микола Клочко: Достатньо. З січня по жовтень 2016 року в області проводилися роботи по 57 інвестиційних об’єктах і станом на листопад в агропромисловий комплекс області залучено 1002,2 млн грн інвестиційних коштів. Це на 36% більше від відповідного рівня 2015 року.
Тільки на будівництво та реконструкцію елеваторних потужностей було залучено 188,8 млн грн інвестиційних коштів. Зокрема, у ТОВ «Вітчизна» Конотопського району завершено будівництво ємностей для зберігання 30 тис. т зерна, у ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» (м. Кролевець) проведено реконструкцію під’їзної колії та побудовано галерею із транспортування зерна. На Вирівському ХПП у Білопільському районі (Сумський кластер ІМК — Прим. Ред.) введено в експлуатацію два нових силоси для зберігання зерна, загальною ємністю 15 тис. т. Проводиться реконструкція зерносховищ ТОВ АФ «Вперед» Сумського району.
В об’єкти галузі тваринництва станом на 01.11.2016 залучено 79,5 млн грн інвестиційних коштів. Як приклад, у ТОВ «Вітчизна» Конотопського району завершено реконструкцію тваринницького приміщення для утримання 100 голів великої рогатої худоби, у ФГ «Віталія» Буринського району проводиться будівництво доїльної зали на 600 голів корів, у ТОВ АФ «Козацька» Конотопського району проводиться реконструкція тваринницьких приміщень для утримання 400 голів корів.
Тривають роботи на об’єктах харчової та переробної промисловості. Зокрема, з метою якісного зберігання овочевої продукції у СФГ «Стеба» Буринського району проведено реконструкцію картоплесховища.
Значна частка інвестицій у сільгосппідприємства — це власні кошти підприємств. Проте пошук потенційних інвесторів в аграрний сектор економіки регіону відбувається постійно.
Наскільки важко сьогодні знайти інвестора? Як ви оцінюєте привабливість аграрного сектору для фінансування?
Микола Клочко: Агропромисловий комплекс Сумщини був і залишається привабливим для інвесторів. В області упродовж останніх років спостерігається стійка позитивна динаміка збільшення інвестицій в аграрний сектор економіки та, як я вже розповідав, реалізується чимало проектів, а рівень інвестицій росте щорічно.
Тісна співпраця сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності з інвестиційними компаніями України та світу дозволяє вирішити багато важливих завдань розвитку сучасного села. Крім того, облдержадміністрація також постійно розширює міжнародні зв’язки.
Що маєте на увазі?
Микола Клочко: Ми проводимо активну роботу з торгово-промисловими палатами і бізнес-колами Азербайджану, Китаю, Македонії, Індії. Так, 18 листопада презентували економічний потенціал та інвестиційну привабливість Сумщини у посольстві Індії. Невдовзі плануємо провести презентацію області у Китаї.
В Україні набирає обертів використання аграрних розписок. Пілотний проект стартував ще в 2014 році, а до кінця 2016-го Міжнародна фінансова корпорація має намір розширити його географію і на Сумську область. Яких результатів очікуєте від роботи цієї програми? Чи є зацікавленість у самих сільгосптоваровиробників?
Микола Клочко: Аграрії Полтавської, Харківської, Черкаської та Вінницької областей на практиці переконались у зручності та ефективності аграрних розписок, довіра до нового інструменту зростає, і я маю сподівання, що сільгоспвиробники Сумщини також будуть використовувати їх у своїй діяльності. Це дасть можливість швидко отримувати «живі» кошти під заставу майбутнього врожаю, бо на їх оформлення витрачаються не місяці, як цього потребують банківські кредити, а лише лічені дні. Інструмент є зручним у користуванні та доступним для всіх бажаючих, і сільгосптоваровиробники області зацікавлені в його використанні.
Думаю, аграрні розписки дозволять вирішити проблему нестачі обігових коштів, особливо напередодні проведення весняно-польових робіт. Через це найбільше потерпають малі та середні сільгоспвиробники.
Наступного року на Сумщині, яка має величезну «цукрову» історію, планується відновити роботу Миколаївського цукрового заводу. За рахунок чого це стало можливим?
Микола Клочко: Так, дійсно, Сумщина завжди була регіоном, який займався вирощуванням цукрових буряків та їх переробкою. Проте впродовж останніх років цукрова галузь зазнала занепаду через загальну економічну кризу, що призвело до значного скорочення в області площ посіву цукристих, суттєво підвищилась собівартість їх вирощування, а виробництво цукру стало збитковим. Тому я докладаю максимум зусиль для відновлення на Сумщині цієї стратегічно важливої галузі агропромислового комплексу.
Тривалі перемовини з Адміністрацією Президента України та профільним міністерством, сумськими аграріями, промисловцями та інвесторами з Індії й Азербайджану дали позитивний результат. Об’єднавши зусилля, маємо всі шанси відродити цукрову промисловість, почавши з Миколаївського цукрового заводу на Білопільщині.
Завдяки залученню цих інвестицій в Білопільському районі й планується відновлення роботи Миколаївського цукрового заводу, на території якого будуть працювати два об’єкти: з переробки цукрової сировини та переробки сої. Адже наша мета — не виробництво сировини, а її переробка й виготовлення кінцевого продукту.
Відновлення цукрової промисловості важливе для нас ще й тому, що воно сприятиме створенню нових робочих місць, збільшенню фінансових надходжень до бюджету, забезпеченню потреб регіону у цукрі та можливості його реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Чи можна очікувати, що запрацюють і інші, наразі призупинені виробництва?
Микола Клочко: Ми вже зіткнулися з проблемою відновлення роботи підприємств спиртової галузі. На сьогодні в області є п’ять спиртових заводів, з яких працюють лише два: Дубов’язівське ДП «Укрспирт» (с. Дубов’язівка Конотопського району) та ДП «Попівський експериментальний завод» (с. Попівка Конотопського району).
Сумською облдержадміністрацією неодноразово порушувалися питання перед центральними органами виконавчої влади та ДП «Укрспирт» щодо відновлення роботи спиртових заводів Сумської області, зокрема, прискорення їх перепрофілювання на випуск непідакцизної продукції і можливості передачі до комунальної власності громади.
Наразі питання відновлення виробництва на спиртових підприємствах Сумської області залежать від законодавчого та відомчого врегулювання.
Чи не найбільш заполітизованим в аграрній галузі є питання ринку землі. Як ви вважаєте, наскільки виправдане продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення? Чи, може, варто власникам землі нарешті дати право вільно нею розпоряджатися? Чи вони до цього готові?
Микола Клочко: Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. Протягом півтора десятиріччя ведуться дискусії щодо цього питання, але суспільство та більшість політичних сил визнають неминучість формування ринку земель сільськогосподарського призначення за умови належного нормативно-правового забезпечення засад його функціонування.
У той же час земля виступає найважливішим ресурсом для сільськогосподарського виробництва і не є класичним товаром (тобто не є продуктом виробництва). Саме тому ринок землі має низку специфічних особливостей.
Для розвитку ринкових відносин в першу чергу необхідні визнання державою приватної власності на землю; постійно існуючі попит і пропозиція на земельні ділянки; наявність у власників земельних ділянок обігових коштах; наявність ринкової інфраструктури (експертів, оцінювачів, ліцитаторів, системи реєстрації, іпотеки тощо).
На сучасному етапі реформування земельних відносин в області право на земельну частку (пай) набули 280,3 тис. громадян, із яких 272,2 тис. осіб (97,1%) отримали земельні сертифікати на право на земельну частку (пай). Державні акти вручені 244,9 тис. власникам земельних паїв, що становить 99,9 % від загальної кількості тих, що звернувся по їх отримання.
На орендних умовах використовується 211 тисяч земельних паїв на площі 654,7 тис. гектарів. Річна сума орендної плати становить понад 884,9 тис. гривень. У середньому вартість оренди 1 гектара розпайованих земель становить 1350 гривень.
Поряд з цим 9,1 тис. громадян використовують належні їм земельні паї на площі 33,0 тис. га для самостійного господарювання.
Враховуючи відсутність у державі правового механізму регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, продовження Верховною Радою України дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 01.01.2018 р. є цілком виправданим.
Що ще потрібно, щоб відродити українське село? Якою ви бачите модель його розвитку?
Микола Клочко: Село — дуже важлива адміністративна одиниця, яка має значний вплив на розвиток аграрної сфери всієї області, тому нам не можна допустити занепаду сільської місцевості.
Тому в області було розроблено Програму розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2020 року, яка передбачає підвищення добробуту сільського населення, створення додаткових можливостей для зростання доходів індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, стимулювання сільської молоді до започаткування ведення агропромислового виробництва в сільській місцевості.
Крім того, облдержадміністрація активно сприяє місцевим громадам у процесах децентралізації влади. Якщо минулого року в області було створено лише одну об’єднану територіальну громаду, то цього року Сумщина у лідерах децентралізації. За сприяння облдержадміністрації та активної підтримки лідерів громад цього року вдалося створити 15 ОТГ. А вже наступного року ці громади отримають суттєву підтримку як з державного, так й обласного бюджетів, почнуть самостійно заробляти та витрачати кошти на розвиток власної інфраструктури. Ось вам ще один шлях відродження українського села, а якою буде модель його розвитку — вирішувати вже кожній громаді.
Ми віримо, що обласна програма розвитку АПК, децентралізація влади, інші цільові програми невдовзі дадуть результати та сприятимуть розвитку малого та середнього аграрного бізнесу та сільських територій.
Дякую за змістовну розмову!
Наталія Бортник, AgroPortal.ua