Продавати на піку чи ловити падаючий ніж. На що орієнтуватися аграріям у торгівлі зерновими

29 січня 2024, 05:57 8769

Ситуація на ринку зернових складна з погляду обсягів експорту та цінових очікувань. На можливості українських експортерів впливає низка факторів, частина з яких непередбачувана і непрогнозована.

Про ціни, настрої агровиробників, запити з боку основних ринків збуту та майбутній врожай озимих AgroPortal.ua поспілкувався з партнером торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богданом Костецьким.


Виробники: сили для маневрів є 

Яка ситуація на ринку зерна, чи варто сподіватися на підвищення цін? І як поводяться українські аграрії?

Богдан Костецький: Ситуація складна з погляду очікувань. Виробник, як правило, налаштовується на зростання. Тож поки ціни підвищуються, зазвичай він не продає, а радше дочекається піку ціни, і тоді або продає на її падінні, або фіксується якомога ближче до цінового піку. В торговельному сленгу є алегоричні вислови. Наприклад, продавати на зростанні означає «стрибати навпроти поїзда», а продавати на падінні ціни — «ловити падаючий ніж» дослівно з англійської. 

Нашим виробникам доволі властиво «ловити падаючі ножі». Тішить те, що фінансове становище українських агровиробників дозволяє маневрувати і все ще «пересиджувати» торговельні компанії, які намагаються «зловити» виробника в періоди, коли він буде змушений продавати. Така ситуація спостерігалася на початку вересня: соняшник обвалився з 16,5 тис. грн/т до 12 тис. грн/т і нижче на панічних розпродажах й на тлі потреби в обігових ресурсах для проведення осінніх польових робіт, що є доволі капіталоємними. 

Квазімонополія кукурудзи нетривала

Останні звіти USDA показали неочікувано великі перехідні залишки зерна, зокрема кукурудзи. Як це вплине на виконання експортних планів? Скільки кукурудзи Україні потрібно ще вивезти?

Богдан Костецький: Barva Invest рахує сезон кукурудзи з 1 жовтня по 30 вересня. За нашою оцінкою, маємо близько 2,5-3 млн т перехідних залишків з минулого сезону. Очікуємо врожай близько 30-31 млн т, адже кукурудза ще частково дозбирується. Не зібрано ще близько 10% площ, а жнива додають до 150-200 тис. т на тиждень. Тож загальний обсяг зібраної кукурудзи станом на січень — 28,5 млн т, і, ймовірно, ще кілька мільйонів тонн стоїть у полях. Зважаючи на внутрішнє споживання та перехідні залишки на наступний сезон, до кінця вересня потрібно вивезти ще близько 20 млн т кукурудзи. 

З одного боку це доволі виконуване експортне завдання, оскільки ми вже довели здатність вивозити щомісяця 3-3,5 млн т кукурудзи і навіть більше завдяки активному експортному коридору. Тобто суто арифметично, з огляду на те, що попереду ще 8 місяців сезону, завдання цілком реалістичне. Але можемо зіткнутися з проблемами сезонності.  

Українська кукурудза має преференцію на ринках призначення, допоки Бразилія не розпочинає жнива, а там цьогоріч очікують доволі великий обсяг кукурудзи. На тлі насичення основних ринків збуту, а також очікування досить непоганого врожаю в Аргентині наша квазімонополія на ринках збуту кукурудзи фактично не така вже й тривала — з грудня по квітень. А далі маємо конкуренцію з боку Бразилії та Аргентини, яка, до слова, акредитувала своє зерно на ринок Китаю. Також Китай активно купував цього сезону кукурудзу бразильського походження.

Також слід зважати, що з кінця червня починається новий сезон ячменю та ріпаку. Ці культури, а пізніше і пшениця, складають суто логістичну конкуренцію кукурудзі. Підсумовуючи ситуацію на ринку кукурудзи, маємо досить важкий баланс попиту і пропозиції та доволі велике експортне завдання.

Отже, ціни на кукурудзу знижуються, і чекати на покращення ситуації не варто?

Богдан Костецький: Наші очікування щодо ціни на кукурудзу доволі стримані. Звісно, продавці не поспішають продавати, вичікують, сподіваються, що у лютому ціна покращиться. Втім, на мою думку, це необґрунтовані очікування. 

Ми часто забуваємо, що знаходимося у стані важкої війни і маємо непередбачуваного ворога, агресора. Той коридор, що функціонує, — важливо пам'ятати його цінність. Він дає можливість вивозити зерно з комфортною логістикою за відносно нормальними цінами. 

Ситуація на західних кордонах постійно змінюється, міністри сільського господарства усіх п’яти східноєвропейських країн звернулися до Брюсселя з вимогою відмінити для України режим вільного експорту. До того ж, якщо рахувати транзит через Польщу, Румунію, то невідомо, як буде в перспективі. Але зараз економічно він калькулюється лише у випадку, якщо товар знаходиться вже в безпосередній близькості до кордону, коли логістична складова співставна з доставкою і до Гданська, і до портів Великої Одеси.

Тому ці ігри в очікування на тлі «чорних лебедів», що залітають, на мій погляд, невиправдані.

Звісно, можна припускати, що подешевшає фрахт, підгорить бразильська кукурудза на стадії запилення та наливу тощо. Але будувати на цих факторах торговельні стратегії доволі небезпечно, оскільки вони непередбачувані.

Чотири китайські тузи

Яка ситуація на ринках збуту кукурудзи?

Богдан Костецький: До традиційних ринків збуту належать країни Середземномор'я, Північна Африка та Іспанія, що були доволі активними останнім часом на тлі здешевлення фрахту на балкери класу Handysize (25-35 тис. т). 

Прохід через Червоне море зараз доволі ускладнений. Фрахт Panamax коштував дорожче, ніж Handysize. Тому пропозиція на середземноморських ринках була доволі насиченою. Станом на 15 січня спостерігалися пропозиції за цінами, що були актуальними минулого тижня, тобто це ситуація згаданого вище «падаючого ножа» (продавці намагались фіксуватись за вищими цінами, які були вже неактуальні). Зокрема, були доступні близько 20 Handysize човнів. Частково це були пропозиції від компаній, які вже мали непродану кукурудзу в порту і опинилися в ситуації довгої позиції та несприятливої кон'юнктури. Частково це були торговельні компанії, що очікують подальшого падіння ціни і намагаються організувати короткі продажі, щоб потім дешевше їх викуповувати. Але справа у тому, що за минулі 2-3 місяці достатньо великі обсяги кукурудзи були вже поставлені на іспанський ринок, на ринок Єгипту. Вони дозволять покрити потреби на лютий і частково березень, щонайменше.

Китай — один із важливих ринків зерна, і зокрема кукурудзи. Які настрої в КНР?

Богдан Костецький: Там склалася цікава ситуація. Цього сезону вони купували бразильську кукурудзу, яка на сьогодні вже менш конкурентна, ніж українська. Втім, на тлі повідомлень, що той чи інший човен зіткнувся з міною, є країни, зокрема Південна Корея, що категорично відмовляються від зерна українського походження, якими б привабливими не були ціни. Вони хочуть бути впевненими, що товар прийде вчасно і не буде стикатися в процесі виконання контракту з воєнними ризиками. 

А Китай поводиться насторожуюче парадоксально. Незважаючи на те, що в них самих виробництво комбікорму та свинини знаходиться або на межі рентабельності, або взагалі в зоні збитковості, оскільки китайська економіка дещо гібридна, капіталістично-планова, вони активно закуповували і бразильську, і українську кукурудзу. Що вразило найбільше — днями вони вирішили продати з державного резерву ще 20 тис. т замороженої свинини. Тобто з погляду вільного ринку це виглядає досить дивно: коли власним виробникам свинини і так важко, їх ще добивають інтервенціями. Щоб знайти цьому пояснення, потрібно розуміти, що відбувається в елітах Китаю. Можливо, вони готуються до війни з Тайванем, можливо, передбачають, що через потенційні санкції наповнення продовольчого резерву буде складнішим. 

Це, звісно, припущення, але коли основний споживач кукурудзи поводиться таким чином — це не може не насторожувати. 

Очікування ціни в Китаї на імпортну кукурудзу складають 240-243 $/т з доставкою в порти північного Китаю. Пропозиція з України на 5-7 $/т вища, і торговельна активність трохи сповільнилася останнім часом. 

По суті Китай намагається створити собі найбільш комфортну позицію з погляду забезпечення себе сировиною, адже окрім того, що вони зібрали на 11 млн т більше, ніж минулого року (288 млн т було зібрано у 2023 році проти 277 млн т у 2022-му), то вони також намагаються здобути максимальну гнучкість із погляду джерел походження кукурудзи. 

Нині в Китаї сертифіковане зерно і українського, і американського походження. 2023 року до КНР активно почали завозити бразильську кукурудзу, і нарешті 2024 року вже на стадії фіналізації дозволи на аргентинську кукурудзу. Тобто в них у рукаві буде чотири основні тузи. Це дозволить їм всіляко маневрувати. 

Пшениця: потрібно вивезти ще половину

На що потрібно зважати виробникам пшениці?

Богдан Костецький: Баланси по пшениці легші, й виконання експортного завдання виглядає ще більш реалістичним, ніж по кукурудзі. До кінця сезону потрібно вивезти ще близько 8 млн т пшениці, з них до 2 млн т продовольчої, решта — це фуражне зерно. Співвідношення між фуражним та продовольчим зерном — 70:30. 

Експортна статистика показала доволі високу активність по грудню, коли було вивезено 1 млн 715 тис. т пшениці. На жаль, митна статистика не показує, продовольча це пшениця чи фуражна, але припускаю, що це така ж пропорція — 70:30. Така ж пропорція і по залишках. 

З огляду на те, що залишилося ще повних п'ять місяців експортного сезону, вивезти таку кількість зерна цілком реально. Єдине, що може перешкоджати, — це сезонність. Статистично середній показник експортного завдання по пшениці станом на січень виконано на 65-75%. Нині через те, що перші три місяці експортного сезону не було коридору, а далі економіка цін була такою, що продаж пшениці був збитковим, активність продажів була доволі кволою. 

Тож на кінець січня ми справилися на 55% орієнтовно, і ця відкладена пропозиція доволі нетипова, і це напружує в сенсі активності імпортерів. Адже вони, а саме Туреччина, Іспанія, країни Північної Африки, також збирають свою пшеницю. Зважаючи на кліматичний пояс, жнива там починаються у квітні-травні, і перед цим вони суттєво знижують свою закупівельну активність, стаючи більш консервативними, купуючи менші обсяги. Це єдина пересторога — попит імпортерів може бути недостатньо активним, щоб продати усі наші надлишки. 

Умови зимівлі також традиційно впливають на активність виробників щодо продажів. Який стан майбутнього врожаю озимих культур?

Богдан Костецький: Умови зимівлі не всюди є оптимальними, адже були сильні морози на північному сході, навіть у Миколаївській області спостерігалася льодова кірка. Проте нещодавні звіти від Мінагрополітики та Гідрометеорологічного центру вказують на те, що умови зимівлі в січні, незважаючи на погодні ускладнення, були в цілому задовільними. 

За багато років не було істотних втрат саме через льодову кірку, адже для втрати життєздатності рослин вона має щільно покривати значні площі досить тривалий час. Остаточні висновки зробимо у лютому, тоді аграрії вирізають та відрощують моноліти й оцінюють живучість пшениці.  

Гірша ситуація з ріпаком. Прикоренева шийка постраждала сильніше, втрати можуть бути до 40%. 

Дякую за розмову!


Світлана Цибульська, AgroPortal.ua