Незважаючи на жорстокі виклики війни, аграрії Одещини згуртовані та працюють як одна команда. Кожен на максимумі робить все можливе для захисту України, для того, щоб тримати аграрний фронт та допомагати країні заради збереження та розвитку економіки. Перед аграріями стоїть завдання обробляти поле, сіяти, жнивувати і годувати Україну та світ. І Одещина справляється на 100%. Я вдячна кожному фермеру, кожному агроному, трактористу, механіку... Кожному, хто тримає в нашій команді аграрний фронт.
Тримати аграрний фронт: незважаючи на виклики війни, сільгоспвиробники Одещини працюють як одна команда
20 лютого 2023, 06:30 3953
Одеська область — один із найбільших сільськогосподарських регіонів України, де аграрії мають у користуванні 2,6 млн га угідь, з яких 2,1 млн га орних земель. Виробництвом сільгосппродукції тут займаються понад 6,5 тисяч фермерів і близько 230 тисяч особистих підсобних господарств. Незважаючи на випробування війною, подорожчання складових виробництва та погодний фактор, в області майже не зменшують посівні площі, натомість збільшується кількість фермерів та реалізуються інвестиційні проєкти.
Як показує багаторічний досвід, саме сільгоспвиробники Одещини першими розпочинають весняну посівну кампанію. Тому AgroPortal.ua цікавився у директора Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алли Стоянової, які виклики мали аграрії протягом року війни, та якою буде посівна-2023.
Алло Андріївно, який зараз на Одещині стан озимих, та чи почали аграрії роботи з підживлення посівів?
Алла Стоянова: Загалом під урожай 2023 року в Одеській області посіяно 760 тис. га озимих зернових культур, з них 540 тис. га пшениці та 220 тис. га ячменю. Крім того, посіяно 180 тис. га озимого ріпаку.
Відповідно до даних моніторингу, озимі на площі 570 тис. га знаходяться у доброму та задовільному стані, що становить 75% посівних площ. На решті 190 тис. га сходи слабкі та зріджені, це 25% посівних площ.
Стан посівів ріпаку на площі 140 тис. га (78%) характеризується як добрий та задовільний, решта 40 тис. га (22%) — сходи слабкі та зріджені.
В області розпочато підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту та вже підживлено 155 тис. га. Потреба в добривах для проведення підживлення озимих культур становить 95 тис. т, з яких уже закуплено 41 тис. т добрив.
Одещина перша з-поміж інших регіонів розпочне цикл весняно-польових робіт. Яка готовність, чи забезпечені сільгоспвиробники всім необхідним?
Алла Стоянова: Станом на 10 лютого потреба сільгосппідприємств у насінні становить: ярих зернових і зернобобових культур — 14 тис. т, з яких уже підготовлено 11,2 тис. т, або 78% до потреби. З необхідних 3,2 тис. т насіння кукурудзи для посіву запланованих площ у наявності є 2,6 тис. т, або 81%. Також маємо 80% насіння соняшнику: 2 тис. т за потреби 2,5 тис. т.
Щодо засобів захисту рослин, то потреба становить 1470 т, зокрема гербіцидів — 618,5 т. На даний час закуплено 926 т пестицидів, що становить 63% від потреби, у тому числі 330 т гербіцидів (53%).
Закуплено дизельного пального 15,4 тис. т (58% від потреби) та 2,3 тис. т бензину (45% від потреби). Загалом аграріям Одещини потрібно на проведення весняно-польових робіт 26,7 тис. т дизельного пального та 5,1 тис. т бензину.
Які площі на Одещині плануються під посів ярих зернових, зернобобових та технічних культур?
Алла Стоянова: У 2023 році в Одеській області прогнозується посіяти 726,5 тис. га, з них ранні зернові та зернобобові займуть 68,5 тис. га, круп’яні — 7,2 тис. га, кукурудза — 150 тис. га, соняшник — 410 тис. га, соя — 6,5 тис. га, льон олійний —15 тис. га, картопля та овоче-баштанні культури — 37,0 тис. га.
Якщо порівнювати весняну посівну-2022 і нинішню, наскільки сьогодні покращилась ситуація, та як налаштовані сільгоспвиробники?
Алла Стоянова: Варто відмітити, що погодні умови 2022 року були несприятливими для аграріїв Одещини, що відобразилося на посіві озимих. Відтак під урожай 2022 року було посіяно 896,4 тис. га озимих зернових культур, тобто цьогоріч бачимо, що посіви скоротилися на 136,4 тис. га, зокрема зменшились на 87,3 тис. га площі під озимою пшеницею та на 48 тис. га — під озимим ячменем. Також на 10 тис. га порівняно з 2022 роком менше посіяно озимого ріпаку.
Водночас цього року прогнозуємо незначне збільшення площ під ярими сільгоспкультурами — до 726 тис. га (717,3 тис. га у 2022 році).
Аграрії Одещини активно працюють, щоб забезпечити Україну продовольством. Незважаючи на воєнний стан, у 2022 році в області створено 51 нове фермерське господарство.
Які найбільші проблеми стоять перед сільгоспвиробниками напередодні посівної?
Алла Стоянова: Серед найбільш проблемних питань слід зазначити високу ринкову вартість мінеральних добрив, засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів та інших матеріальних ресурсів, що негативно позначається на фінансовому стані господарств і призводить до дефіциту обігових коштів.
Також через воєнні дії на території держави в багатьох господарствах загострилася проблема дефіциту кваліфікованих кадрів, необхідних для виконання технологічних операцій із забезпечення майбутнього врожаю.
І значним залишається погодний фактор, оскільки внаслідок довготривалої минулорічної посухи в південних районах області виник значний дисбаланс вологи в ґрунті, що ставить під загрозу перспективу отримання нормального врожаю сільгоспкультур у поточному році без відродження зрошуваного землеробства. За середньої багаторічної норми вологи в метровому шарі ґрунту 140-180 мм наразі її кількість становить 60-100 мм.
В південних областях гостро стоїть питання зрошення. Яка ситуація нині, які перспективи на 2023 рік?
Алла Стоянова: Так, на території Одещини створено перше в області та друге в Україні об’єднання водокористувачів (ОВК) «Жива Вода», яке є найбільшим у державі за кількістю підприємств та має на меті розширення зрошуваних земель з 1,5 до 10 тис. га.
Якщо говорити про збут зернових, наскільки вдалося аграріям Одещини реалізувати врожай 2022 року?
Алла Стоянова: Завдяки скоординованій діяльності аграріїв, трейдерів, міжнародних партнерів та роботі зернового коридору Україні вдалося за 2022 рік експортувати понад 50 млн т зернових і олійних культур та продуктів їх переробки. Загалом у маркетинговому сезоні (липень 2022 – січень 2023) уже поїхало 15,4 млн т кукурудзи та 9,7 млн т пшениці.
Це дуже хороший результат, враховуючи те, що майже весь рік в Україні тривала війна. Однак попри це, за експортними показниками 2022-й був одним із кращих за останні роки. Україна залишається одним із головних гравців на аграрному міжнародному ринку, і однозначно стан виробництва та перспективи експорту сільгосппродукції з України впливають на міжнародні ціни. Наразі вони залишаються високими, зокрема й через продовження війни, тож перспективи до зниження поки що непомітні.
Чи вистачає в регіоні потужностей зі зберігання зерна?
Алла Стоянова: На території Одеської області надають послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції 85 елеваторів загальною ємністю понад 5 млн т.
Загальний обсяг потужностей регіону для зберігання зернових та олійних культур складає 7,699 млн т, зокрема:
- на терміналах у портах — 3,171 млн т;
- на лінійних елеваторах — 2,291 млн т;
- у сільськогосподарських підприємствах — 2,237 млн. т
Сільгоспвиробники Одещини активно беруть участь у різноманітних грантових програмах. Які напрями найбільш поширені?
Алла Стоянова: На даний час 8 господарств отримали погодження проєктів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 44,7 млн грн та 1 господарство — 7 млн грн для будівництва модульної теплиці.
Найбільше проєктів реалізовуватиметься в садівництві з насаджень фундука та волоського горіха — 26,2 га, яблунь — 10,1 га. Очікуємо закладення нових виноградників на 7,4 га.
Садівництво — один із перспективних напрямів, адже він створює високу додану вартість і дає надходження до бюджету. Специфіка садівництва полягає в тому, що ця галузь потребує багато робітників, що дає можливість створювати нові робочі місця. І сьогодні саме ця галузь може і готова стати основою для розвитку малого і середнього підприємництва в Україні.
Яка на Одещині сьогодні ситуація з тваринництвом, адже в багатьох областях фіксують зменшення поголів’я?
Алла Стоянова: Станом на 1 січня 2023 року чисельність поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств становить 132,8 тис. голів, що на 3,0% менше, ніж торік. Незначне скорочення поголів’я спостерігаємо в усіх галузях тваринництва, окрім свинарства.
У сільгосппідприємствах порівняно з минулим роком поголів’я ВРХ стабілізувалось на рівні минулого року і становить 14,5 тис. голів:
- поголів’я свиней збільшилось на 4,1% і становить 72,8 тис. голів;
- поголів’я корів зменшилось на 3,1% і становить 6,3 тис. голів;
- овець та кіз — на 9,8% і становить 23,1 тис. голів.
У господарствах населення порівняно з минулим роком зменшилось поголів’я ВРХ на 3,3% і становить 118,3 тис. голів, у т.ч. корів — на 1,5% і становить 76,3 тис. голів, овець та кіз — на 2,2% і становить 232,2 тис. голів. Водночас збільшилось поголів’я свиней на 6,3% і становить 59,3 тис. голів.
Варто зазначити, що на Одещині, незважаючи на війну, реалізуються інвестиційні проєкти. ТОВ «Агропрайм Холдинг» Болградського району реалізує проєкт зі встановлення біогазової установки на свинокомплекс потужністю 24 тис. гол. свиней (вартість проєкту — 27 млн грн). Продовжується будівництво сучасного вівцекомплексу на 3,5 тис. голів овець м'ясних порід на території смт Лиманське Роздільнянського району в ТОВ «Колос» (вартість проєкту — 15 млн грн).
Дякую за розмову.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
