У нас є план А, B, С і навіть D. Як Одещина тримає аграрний фронт півдня

02 травня 2022, 06:25 28518

З Одещиною AgroPortal.ua вийшов на зв’язок саме в той день, коли росіяни зруйнували міст через Дністровський лиман. Область втратила важливу артерію, але в цьому регіоні за час війни звикли приймати швидкі та дієві рішення.

Директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова під час нашої розмови знаходилася в селі Великий Дальник, куди привезли 1788 посівних одиниць кукурудзи для сільгоспвиробників Одещини безкоштовно. Зараз у регіоні гаряча пора — завершується посівна. Очільниця АПК області розповіла, як працює агропромисловий комплекс у воєнний час.

Алло Андріївно, з південних областей лише Одеській вдалося посіятись на всіх запланованих площах, і загалом Одещина увійшла до топ-3 областей України за площею посівів. Як забезпечили такі показники?

Алла Стоянова: Дійсно, на Одещині завдяки ЗСУ простіша ситуація, ніж у сусідніх областях — Миколаївській та Херсонській, де ведуться бойові дії. Ми тримаємося. Наші аграрії дуже згуртовані, оптимістично налаштовані. Техніка та працівники вийшли в поля, незважаючи на те, що в нашій області теж є обстріли. 

Насамперед ми згуртувалися, створили єдину групу в одному з месенджерів, де Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин з аграріями разом, як одна міцна команда, вибудували систему, тісний зв'язок із кожним товаровиробником напряму. В цій групі ми отримуємо щодня проблематику, з якою стикаються аграрії, і фахівці департаменту з різних напрямів, представники банків, постачальники насіння, добрив, палива та ЗЗР відразу беруть всі ці питання в роботу. Тобто в ручному режимі, налагоджуючи роботу напряму, ми вибудували тісні відносини в допомозі, сприянні вирішенню багатьох питань від забезпечення ресурсами до пропусків на роботу в полях цілодобово.

У аграріїв Одещини єдина важлива мета — засіяти кожен гектар, щоб отримати врожай, адже це безпека не лише нашого регіону і України, а й світу загалом.

24 лютого розпочалася війна, і фактично через кілька тижнів на Одещині потрібно було починати посівну. Які найбільші проблеми були в аграріїв та як їх вирішували?

Алла Стоянова: Сільгоспвиробники Одещини мали такі ж проблеми як і по всіх інших областях — із паливом, добривами, ЗЗР, насінням, працівниками. 

Ми знайшли рішення із забезпечення аграріїв пальним. Приліт ворожих ракет насамперед порушив комунікативні та логістичні ланцюги, але ми їх відновлюємо та відбудовуємо кожен день. Наразі паливо постачається в область із декількох каналів. Тож сільгоспвиробники ним забезпечені, але це станом поки що на сьогодні. Кожен аграрій має певні обмежені об’єми для зберігання дизпалива, яких часто не вистачає для проведення посівної в повному обсязі. Тому були зроблені розрахунки, і відповідно до графіку відбувається забезпечення пальним господарств тоді, коли воно потрібне. Але як буде далі? Тримаємо руку на пульсі.

Були переглянуті всі постачальники ЗЗР, які присутні на українському ринку. Зараз вони доступні для кожного виробника. 

На рівні області видано дозвіл, щоб агровиробники мали можливість працювати цілодобово. Оформлені відповідні до воєнного стану пропуски на техніку та кожного працівника. Відпрацювали з військоматами систему пришвидшеного процесу бронювання. І наразі вже вирішуємо питання щодо збиральної кампанії, оскільки по посівній майже всі вже закриті.

Чи була змінена структура посівів у зв’язку з війною? 

Алла Стоянова: Через недостатню кількість опадів аграрії Одещини майже не змінили структуру посівних площ. Від загальної площі відхилення складає в межах 3%. 

Під урожай-2022 ярих культур ми маємо 750 тис. га. Вже закінчили сіяти горох, ячмінь, пшеницю. Кукурудза посіяна на 75% запланованих площ, соняшник — на 90%. Впродовж одного тижня аграрії закінчать всі посівні роботи.

Чи вдалося профінансувати посівну в повному обсязі? Скільки було залучено аграріями кредитних коштів? 

Алла Стоянова: Отримувати кредити дійсно важко, але Одещина не знаходиться на території бойових дій. Тож у нас кожен район отримує кредити на відміну від сусідніх Херсонської та Миколаївської областей, де великі ризики і відсутнє страхування.

Роботу з банками теж довелося вибудовувати в нових реаліях: зібрали всі банки, аграріїв та синхронізували їхню взаємодію. Коли є проблемні питання, ми їх виносимо на загал і даємо пояснення, щоб інші агровиробники, маючи інформацію, врахували недоліки і знали, на що потрібно звертати увагу при оформленні кредиту.

На сьогодні ми з кожним господарством в ручному режимі знаходимо рішення щодо отримання ними фінансування. Департамент зі свого боку надає до Мінагрополітики пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які потребують коригування на законодавчому рівні.

Хочу відзначити, що впроваджений механізм надання державних гарантій на портфельній основі дієвий і працює. Тому ми запропонували Мінагрополітики впровадити такі ж державні гарантії для страхових компаній, які страхуватимуть маломірні судна і вагони-зерновози. Цю пропозицію мають розглянути в межах державного фінансування. Якщо це стане можливим на законодавчому рівні, то ми зможемо значно розширити канали експорту. Також державою планується підтримка садівництва як галузі сільського господарства, в якій найбільша чисельність робочої сили. 

Значною проблемою сьогодні є заблоковані порти, через які спинилися експортні продажі зернових. Відсутність цього сполучення заблокувала на елеваторах багато агропродукції. Наскільки зараз є критичною ситуація?

Алла Стоянова: Україна — експортоорієнтована країна. Від національного валу в 110 млн т зерна внутрішнє споживання складає лише 20 млн, а все інше — експорт. 45-50% валютної виручки нашій країні приносить агропродукція. 

Вже за місяць на Одещині розпочнеться збиральна кампанія, при цьому порти — наші експортні ворота — заблоковані. Якщо ситуація не зміниться, це стане додатковим ударом по нашій економіці, зерно може залишитися в полях. 

При цьому Україна за будь яких обставин буде забезпечена продовольством, це не відобразиться на внутрішньому ринку, але для країн Європи, Африки, Близького Сходу це загрожує голодом. Тому світ повинен допомогти нам вирішити питання з розблокуванням портів.

Сьогодні ще складно прогнозувати, чи встигне Україна вивезти якийсь обсяг зернових до нового врожаю. Чи є якийсь план на рівні області щодо розширення площ для зберігання збіжжя, якщо наявні потужності не будуть звільнені?

Алла Стоянова: Звичайно, Департамент агропромислового розвитку це питання щільно прораховує. В нас є план А, B, C і навіть D. Ми маємо надати аграрному сектору рішення, яке буде реально працювати. 

Пропрацьовуємо альтернативні шляхи в разі неможливості розблокування портів — це залізниця та маломірні судна. Окрім залучення всіх наявних зерноскладів області, на Одещині впроваджуємо підлогове польове зберігання збіжжя в рукавах.

І, звісно, паралельно працюємо щодо розширення каналів експорту з нашого регіону. В цьому напрямі суттєві кроки робить Міністерство аграрної політики.

Аграрії зроблять все можливе, щоб у кожній сім’ї, яка звикла їсти український хліб, він був на столі, а головне — щоб був доставлений своєчасно 

Наразі проводиться багато аграрних благодійних ініціатив. Наприклад, Франція надала Львівській області певний обсяг посадкової картоплі, на Волинь привозили посівні одиниці кукурудзи з Литви. Чи на Одещині щось подібне було впроваджено?

Алла Стоянова: 26 квітня ми отримали 1788 посівних одиниць кукурудзи безкоштовно від компанії Bayer. Завдяки асоціації «Фермери Бессарабії» проводиться розподіл цих насіннєвих матеріалів між господарствами. Наразі це актуально, тому що саме зараз закінчується сівба кукурудзи. 

Яка ситуація в області зі зрошенням? Зрозуміло, що реалізацію пілотного проєкту з меліорації зараз призупинено, але чи працюватимуть вже існуючі зрошувальні системи?

Алла Стоянова: На Державне агентство водних ресурсів не надано коштів. Є обсяг фінансування, який необхідний для запуску всіх зрошувальних систем. Щоб вони запрацювали в цей сезон, потрібно 61 млн грн, в квітні слід заплатити 23 млн грн, але держава підтвердила лише 2 млн грн. 

Тому, розуміючи, що через війну підтримки не буде, ми зібрали водокористувачів і зробили пропозиції: МУВРам прорахувати вартість води для кінцевого споживача, а після отримання розрахунків аграріям наперед здійснити 50% оплати на весь обсяг води, необхідний підприємствам. Таке рішення дозволить МУВРам запустити систему і дати воду. Всі аграрії на пропозицію відгукнулися і взяли це фінансове навантаження повністю на себе, як завжди, підтримуючи один одного. 

Чи вистачає сьогодні на Одещині переробних підприємств для забезпечення продовольчої безпеки?

Алла Стоянова: Ми промоніторили всі підприємства, які виробляють свинину, яловичину. В кого були проблеми зі збутом, завели в наказ Міністерства аграрної політики, і ці виробники сьогодні постачають сировину для виробництва м’ясних консервів. Можна сказати, синхронізували виробництво м’яса з регіональною переробкою. 

До того ж зараз деякі овочівники переобладнали свої лінії з овочевої консервації на м’ясну і дуже підтримали цим регіон. Це забезпечило надходження якісного продукту, додаткові робочі місця, податки. Переробні підприємства не лише не припиняють роботу, але й нарощують виробництво та працюють на забезпечення не лише Одещини, а й усієї України.

Зважаючи на здорожчання витрат і зростання собівартості вирощування продукції — наскільки, на вашу думку, піднімуться ціни на продовольство?

Алла Стоянова: Підвищення цін на продовольство буде в світі насамперед через війну в Україні. Відсоток подорожчання продукції на внутрішньому ринку регулюватиметься внутрішнім споживанням в умовах воєнного стану. Але на сьогодні можу сказати, що обмеження експорту впливає на обвал цін в Україні. Аграрії не можуть вивезти залишки, через що ціни на внутрішньому ринку на зернові просідають. Сьогодні різниця між українськими і світовими цінами складає 30%.

Наприклад, соняшник в Україні коштує $470-520, в Румунії — $800-900; кукурудза — $240-250, в Румунії — $350. Нас розмежовує лише Дунай.

Коли кожен буде займатися своєю справою, тоді система працюватиме, іноді в ручному режимі, але все має працювати. В Одеській області сьогодні є діючими всі напрями бізнесу: агропромисловий комплекс, переробна промисловість, торгівля. Економіка Одещини працює і живить бюджет регіону і країни. Україна буде з хлібом у будь-якому випадку. Ми кожен день наближаємо Перемогу і Мир, бо ми на своїй рідній землі. 

Дякую за розмову і вашу роботу!  Віримо у нашу найшвидшу перемогу!


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua