Володимир Лапа: Держпродспоживслужба має очиститись від «пінних» повноважень, залишивши обґрунтований контроль

17 вересня 2019, 07:00 10668

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики було озвучено ряд заходів із реформування державних служб. Зокрема, і що стосується оптимізації підконтрольних ще дійсному Мінагропроду органів, як, наприклад, створена 4 роки тому Держпродспоживслужба.

Відповідний документ мають, за попередніми прогнозами, розглядати вже наступного місяця. AgroPortal.ua розпитав чинного голову Держпродспоживслужби Володимира Лапу про те, чи потрібно взагалі реформувати службу, і якщо так, то як та що потрібно зробити, аби уникнути хаосу при оптимізації.

Парламент планує цієї осені розглянути законопроект із реформування Держпродспоживслужби. Чи бачили ви вже відповідний документ?

Володимир Лапа: Поки ні. Реформуючи відомство у 2016 році, коли була створена Держпродспоживслужба, влада пішла не надто правильним шляхом. Проблема була у тому, що вони реформували сам орган, проте законодавство під цю оптимізацію залишилось старе. Тому зараз позиції за деякими моментами є надлишковими. Тоді нам передали деякі повноваження, які навряд чи вкладаються у парадигму «Держпродспожив», наприклад, реєстрація сільгосптехніки. Деякі моменти у законодавстві давно не відповідають часу.

У країні необхідно формувати сприятливий бізнес-клімат. Для цього кожна контрольна функція повинна бути обґрунтована, все інше не потрібно. Це великий аудит законодавчого поля, який оптимізує державні служби до реалій сьогодення. Далі функції обрізаються або оптимізуються і формуються у структуру, а не навпаки.

Державна регуляція має бути. Якщо хтось випускає фальсифікат і продає його на декілька відсотків нижче, завдання служби тут через державний контроль створити прозорі та зрозумілі конкурентні умови на ринку, щоб виробники отримували конкурентні переваги і підстави інвестувати в розвиток виробництва.

Тобто скорочень у службі не буде?

Володимир Лапа: Зрозуміло, що збільшувати штат держслужбовців зараз нереально. Якщо вивільниться певна частка спеціалістів, є сфери контролю, яким варто приділити більшу увагу. Зокрема, це безпечність харчової продукції.

Які норми для Держпродспоживслужби, окрім реєстрації техніки, потрібно передати іншим держустановам?

Володимир Лапа: Ми надаємо рекомендації, а вже вирішувати має Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Далі це питання для аграрного комітету Верховної Ради та парламенту загалом.

Як приклад: є реєстрація автомобілів, де є сервісні центри і мережа спеціалістів, логічною була би передача повноважень реєстрації сільгосптехніки до них. Мабуть, за Постановою №442 з самого початку так і планувалося, проте закон був не змінений, і Міністерство внутрішніх справ у свій час не перебрало на себе такі функції.

Є дискусія з насіннєвими компаніями про те, чи потрібні функції державного контролю у сфері отримання інтелектуальних прав на сорти насіння. Насіннєві асоціації підтримують позицію, що це питання відносин власних майнових прав і суб’єктів, які займаються насінництвом, а не державного контролю.

Обговорюється питання кількісного і якісного контролю зерна на елеваторах. Ми передбачаємо зміну нормативного поля у частині відкриття інформації про залишки зерна на елеваторах, для того щоб кожен зберігач міг побачити у реєстрах. Насправді ніхто більше, ніж зберігач зерна, не зацікавлений у тому, щоб зерно було збережене.

Закон «Про державний контроль нагляду у сфері господарської діяльності» передбачає плановий контроль, який виявляє порушення не частіше, ніж раз на 2 роки. Уявіть, скільки за 2 роки можна вкрасти зерна. Позаплановий контроль легше за скаргою фізичної особи. Загальні державні засади контролю не дають ефективно проводити контроль, без якого ринок де-факто вже функціонує кілька років.  

Які були найбільші досягнення Держпродспоживслужби за останні чотири роки?

Володимир Лапа: Я часто задаю це питання — яку додану вартість ти приносиш для економіки? Найбільша, мабуть, у сфері зовнішньої торгівлі. Наприклад, Китай надав дозволи на експорт української яловичини і соняшникового шроту, бурякового жому. Якщо при відкритті експортного ринку з’являється певна додана вартість, для економіки це додаткові валютні надходження. Китайський ринок досить складний, експорт туди — це результат багаторічної роботи.

Незважаючи на великий спалах АЧС у Львівській області, ми більш-менш стабілізували ситуацію із африканською чумою. Динаміки зростання кількості захворювань, як це було по 2,5 рази кожного року, вже немає. Навпаки, пішло відновлення контролю за товарними господарствами, проходили роз’яснення у домогосподарствах. Там не все просто, і буде не все так просто надалі, але динаміка вже позитивна.

Служба перейшла на електронний документообіг — центральний апарат і наші органи. Зараз за дорученнями нової влади формуємо систему електронної взаємодії. Майже у промисловому вигляді працює система електронної видачі ветеринарних документів. Зараз обговорюємо із УЗА можливість зерновикам перевіряти ветдокументи у електронному вигляді.

Всі ці маленькі перемоги і є наша робота, вони робляться не за один день чи інколи навіть рік.

Що не встигли зробити? І що варто буде продовжити змінювати?

Володимир Лапа: Багато речей було не зроблено, наприклад, страхування ризиків від епізоотії. Ми сподіваємося, що у рамках перегляду державної підтримки збережеться страхування ризиків — це стаття, яка забезпечує сталість ведення бізнесу, у тому числі малого і середнього. Можливо, позиції було б доцільно зберегти за рахунок менш активних напрямків держпідтримки.

Важкий прогрес був у напрямку дотримання санітарного законодавства. Не все вдавалося швидко проводити через МОЗ, що стосувалося критеріїв ризику санітарних норм і правил та інших бюрократичних питань. Проте правове поле поступово відновлюється.

Залишилось питання по ветлікарнях і лабораторіях у плані кадрового забезпечення. У цьому році триває оптимізація лікарень. Це не перехід на приватну практику, тому що приватні ветеринари не готові приймати участь у ліквідації епізоотії. Але особливо в ветлікарнях і лабораторіях, там де мова йде про лікування дрібних тварин, не бачу функції держави, це спокійно може виконувати приватний бізнес. Цю оптимізацію проведемо до кінця поточного року.

Загалом я не задоволений динамікою змін, це накладається на кадровий потенціал. Важко, коли відбуваються кадрові зміни і постійно потрібно вчити нових людей. Ми намагаємося максимально забезпечити технікою і ввідними інструктажами, але робота не буває без людей. Це все гальмує впровадження багатьох речей.

Чи вирішили кадрову проблему?

Володимир Лапа: У бюджеті виділяються кошти, які менші від мінімальної зарплати, решту треба заробити за рахунок надання послуг. Хотілося б, щоб фінансування було адекватним, щоб люди не займались заробітчанством, аби мати пристойну зарплату. Молодь підтягувати також важко, вони пропрацюють рік-два, навчаються і йдуть у приватний бізнес або виїжджають за кордон.

Адаптація законодавства — це лише половина справи. Важливий тут людський капітал і готовність виконувати законодавство на рівні бізнесу і компетентного органу.

Які, на вашу думку, можуть бути основні ризики у процесі реформи відомства?

Володимир Лапа: Ми не бачимо деструктиву, а тільки нові настрої. Проте, коли приймаються надто радикальні рішення, мені це нагадує маятник. Послабили контроль — почався вплив на епізоотію, потім маятник в інший бік, почали «закручувати гайки». Мені б не хотілося такого ефекту, тому що це один крок вперед, два назад, а потім знову три вперед. Це тупцювання на місці. Раціональні повноваження повинні залишитися, а «піна» повинна бути знята.

Чи погодилися б, якщо би вам запропонували бути головою служби на повторний термін?

Володимир Лапа: Не люблю людей, які прикипають до свого крісла. З точки зору загального менеджменту вважається, що 5 років — це оптимальний період перебування на посаді, я вже близький до цього терміну і розумію це.

Як вважаєте, що буде із Держпродспоживслужбою?

Володимир Лапа: Сподіваюся, що це буде оптимізація функцій, а потім приведення структури у відповідність до оптимізованих функцій. Такого швидкого темпу прийняття рішень в уряді ще не було, хто і як зможе скористатися цією нагодою, вже інше питання.


Наталія Ключнікова, AgroPortal.ua