Клуб агроефективності: економіку господарства вже 8 років підтримує нут

15 серпня 2017, 07:00 8297

«Через спеку більшість бобових у нашій місцевості не дають гарного врожаю, а от нут показує себе дуже пристойно, — розповідає директор ТОВ «Омега Аір» з Енергодара Запорізької області Юрій Колісник і веде на ділянку. — Ви уважніше придивіться навіть до самої структури: листочки так влаштовані, щоб акумулювати вологу і передавати її, ніби жолобками, по всій рослині. От вже сонце стоїть високо, а досі видно збережену росу».

Господарство вже 8 років обов’язково включає цю культуру до сівозміни. З 1200 га нинішнього року віддали під нут 247 га. Користуються насінням ізраїльської селекції.

«В жодному разі не замінимо площі соняшником, — емоційно переконує Юрій Колісник. — Не хочемо зіпсувати землю. Та й по грошах все очевидно. За весь час отримували урожайність нуту від 11 до 19 ц/га. Навіть якщо по 10 ц/га буду збирати, все одно це вигідніше за соняшник. Порахували: на соняшнику отримали по 10 ц/га, продали по 10 тис. грн. Нут за середньої урожайності 15 ц/га навіть по $700 дає вже чудову економіку».

Після нуту господарство закладає гарбузи. Цього року завезли насіння льону, перші спроби його вирощування вже є. Готову продукцію за попередніми домовленостями постачатимуть до Ізраїлю. Минулого року продавали на олію по $2,5-2,7 за кг.

Найголовнішим критерієм для культури, яку беруть на вирощування у цьому господарстві, вважають чіткий розрахунок на реалізацію. «Нема надійного збуту — немає сенсу вирощувати», — робить висновок директор «Омега Аір». Бідкається, наприклад, що дуже підкачала спельта: здавалося, дуже обнадіювала, а 170 тонн вже другий рік не можуть продати. «Так само поки що не маємо чіткої впевненості у каналах збуту органічної продукції, — ділиться сумнівами Юрій Колісник. — Якби вже розуміли, що ціни на органіку справді надійні та набагато вищі, то теж починали б думати».

Господарство має 200 га земель на крапельному зрошенні. Серед перспективних культур розглядають, зокрема, і чорне просо. Якраз оцінюють ринок збуту.

Прихильний до впорядкованості Юрій Колісник очікує відкриття ринку землі: «Можливо, так одразу і не зможемо викупити землю. Будемо, як і зараз, брати в оренду. Але головне: сформуються правила, завдяки яким я буду чітко знати, що відбуваються класичні процеси «товар — гроші — товар». Власники ощадливіше будуть ставитися до землі. Приміром, до нас приїздили гості з Прибалтики. У них земля коштує € 6-7 тис. за га. Звісно, бережуть її, а не бездумно гроблять, наприклад, соняшником».