Клуб агроефективності: як експеримент дав приріст пшениці до 0,6 т/га

Свого часу я спостерігав за зростанням як науковця Ярослава Бойко, який нині керує компанією AgriLab. Тому із великим задоволенням співпрацюємо з ним, бо і цікаво, і хочеться бути сучасними.

Зокрема, AgriLab минулого сезону допоміг із експериментом на 150 гектарах пшениці. Виявили, що маємо 5 різних зон забезпечення живленням. Стан рослин і наявність азоту на 60% масиву — добрі. А от на 40% — незадовільні, погані. Розрахували норми і вже підживлювали диференційовано.

Очевидний результат не забарився. Приріст урожаю склав від 0,2 до 0,6 т/га.

Та здивувало нас інше: в зонах, де від самого початку ситуація була нормальною і гарною, ми побачили кращу динаміку, приріст був суттєвішим. Тобто уяснили для себе: на погані ділянки нема чого витрачати кошти, ефективніше вкласти зусилля у краще. Експеримент з елементами точного землеробства будемо розширювати, шукаючи ефективніші технології на різних культурах.

Щоб одночасно вносити тверді та рідкі добрива і при цьому розподіляти їх на різну глибину, три роки тому самі сконструювали та склали спеціальний агрегат. Його основні складові — окремі ємності для твердих та рідких добрив, насос для подачі останніх та форсунки для їх внесення.

Наша філософія — максимально застосовувати рідкі добрива, адже вони більш технологічні. В них вищий коефіцієнт використання елементів живлення, особливо у посушливі роки. Щодо живлення дотримуємось постулату про те, що не потрібно різні елементи вносити в одну зону, адже рівень їх споживання залежить від фази росту та розвитку рослин. Наш агрегат допомагає діяти саме в такому напрямку.

За рахунок диференційованого сезонного внесення, скажімо, на картоплі отримати 5 тонн приросту врожаю. Продовжуємо аналізувати та накопичувати дані.

Анатолій Бикін, керівник ТОВ «Біотех ЛТД», доктор с/г наук, професор, член-кореспондент НААН України

Шановні читачі, чи маєте ви досвід впровадження точного землеробства? Якщо так, то які результати ви отримали?