Клуб агроефективності: кубічні кавуни і сердечні яблука

Ідея трохи втрутитися у природу і допомогти плодам показати себе по-новому прийшла до Валерія… в музеї, коли роздивлявся творіння Сальвадора Далі. Навчився сам і готовий показати іншим, як саме конструювати овочі та фрукти  різних чудернацьких форм.

Просто результати

Фермер-партнер Валерія продав свої звичайні кавуни по 6 тис. грн/т, тобто по 6 грн/кг. Оригінальний кавун-куб вагою в середньому 10 кг коштує 330 грн. Його ціна за кордоном — до €45.

Витрати на форми, догляд і охорону окупаються за сезон, твердить автор ідеї.

Дві освіти і війна

Подольський має  дві освіти — програміста і агронома-фітопатолога. Хоча фітопатологію називає швидше своїм хобі, бо це заняття для душі, давнє захоплення.

«Я родом із невеликого селища під Донецьком, де неймовірно гарна церква», — розповідає Валерій. Виріс у Донецьку і став програмістом, закінчивши місцевий політехнічний інститут. Більшість його однокурсників роз’їхалися світом, бо у 90-ті таким фахівцям в Україні роботи не знаходилося. «Але тепер маю багато знайомств за кордоном», — посміхається Валерій.

Він залишився в Україні і захопився різними комерційними проектами. Пощастило із досвідом роботи у великій міжнародній аграрній компанії, де займався логістикою. До війни встиг закінчити бакалаврат НУБіП.

«Мені цікаво створювати нові проекти і передавати іншим людям, щоби вони отримували з їх допомогою прибутки і задоволення», — говорить Валерій.

Але у травні 2014-го Подольський закрив свій  бізнес, у червні виїхав з сім’єю з Донецька. Трохи чекали, як і більшість, сподіваючись, що війна ненадовго. А потім вирішили поставитись до всього по-філософськи: це знак, щоби все почати з нуля.  

З чистого аркуша

Взяв чистий зошит і почав думати про абсолютно новий проект. Параметри визначив для себе одразу: він точно має бути з аграрної галузі, але не суто комерційним, а з відтінком романтики. Так зупинився на кубічних кавунах.

Знав, що з цим експериментували японці — для зручнішого транспортування кавунів. «Насправді виробництво ягоди такої форми вимагає величезних витрат і праці. Логістична вигода не робить погоди, — пояснює Валерій. — Проте цей вид діяльності набуває ознак мистецтва. В одній з японських провінцій на ньому спеціалізується цілий кооператив фермерів, їхня продукція успішно розкуповується. Ми проаналізували: насправді наші кавуни за багатьма показниками навіть кращі за ті азійські. Отже, був сенс розпочати власний експеримент».

Власна форма

Інженер і агроном Подольський взявся до роботи у двох своїх іпостасях. Підготував креслення спеціальних контейнерів з харчового полікарбонату. Об’їздив Україну і знайшов гідне чернігівське  підприємство, де виготовили першу тисячу потрібних форм. «Справжні професіонали одразу оцінили ідею. Вони дуже уважно стежать за світовими новинками, постійно оновлюють обладнання, технологічні процеси. Та й настрій на виробництві приємний — спільно працювали із задоволенням».

Водночас Валерій «включив» у собі й агронома-консультанта, коли став продумувати  технологію дорощування кавунів у спеціальних формах. Треба було врахувати багато параметрів: якість ґрунтів, районовані сорти, можливу небезпеку через шкідників і хвороби тощо.

У партнерстві з фермерами

На спільний практичний експеримент погодилися два фермерські господарства Донеччини з регіону, де традиційно вирощують кавуни. Одне — велике, різнопрофільне, що спеціалізується на рослинництві, садівництві та овочах. А ще — фермер, котрий просто щороку бере в оренду поля під вирощування кавунів.  

З погодою явно не пощастило — такої жорстокої посухи регіон не переживав більш ніж 10 років. Але все одно результатом залишилися задоволеними: «У нас вийшов кубічний екологічно правильний і, головне, дуже смачний кавун», — гордиться Подольський.

На певному етапі розвитку у кожному господарстві по 400 відібраних кавунів з найбільшим потенціалом помістили у форми. Відтоді Валерій з 6-ї ранку чергував на ділянках, контролював появу шкодочинів, робив постійні заміри ваги, щільності, далеко за північ просиджував у лабораторії, за комп’ютером. Особливо точних розрахунків і оперативних дій потребували ділянки з органічною продукцією.

Уберегти від надмірного сонця

Важливо було уберегти ягоду від сонячних опіків. Укривати соломою неефективно, бо її здуває вітром. Застосовували агроволокно із затемненням. Згодом виникла ідея робити замість білих напівпрозорі форми, які відбивають світло і через які всередину потрапляє тільки потрібне для кавуна сонце. До речі, найпекучішим воно було о 16-17-й годині у серпні і, на жаль, попалило частину врожаю.

Досліди

Багато втрат довелося зазнати й через досліди, але на це винахідники йшли свідомо. Сприймали баштан як демо-поле з відпрацювання технології, із корисними висновками на майбутнє. Приміром, зрілість кавуна, який вже заповнив потрібну форму, визначали зважуванням. Незрілий кавун — тяжчий, бо містить багато води, а коли відбувається трансформація в цукри, легшає. Відповідно, можна змоделювати всю систему в динаміці. Програмістові таке доступно (недарма ж кажуть, що багато відкриттів робляться на стикові різних професій).

Сенс проекту Валерій Подольський бачить у тому, щоби:

— переконати скептиків, що смачні повноцінні  плоди оригінальної форми можливо, доцільно і вигідно вирощувати в Україні. Веде переговори у різних регіонах (на Херсонщині однодумців минулого сезону не знайшов — фермери, звичні до роботи на великих плантаціях і з величезними партіями, твердили, що проект Подольського просто нереальний);

— поступово сформувати ринок таких продуктів. «Я не хочу почуватися монополістом. Так нудно. Цікаво, коли є здорова конкуренція, стимули і захоплюючий розвиток. Хто швидше засвоїть технологію, той швидше опанує ринок. Із розширенням ринку зможемо знижувати ціни».

Реалізація

Коли стало очевидним, що все виходить, кавуни ось-ось дозріють, Валерій об’їхав ринки сусідніх Дніпра, Харкова. Продавці охоче погодилися взяти такий несподіваний товар на реалізацію. Новина про підприємця-оригінала швидко поширилася. І якось голос у слухавці запропонував викупити всю партію кавунів одночасно. Валерій перепросив у торговців, пообіцяв свій товар на наступний рік і здав вирощене гуртом.

Як виявилося, його чудернацька ягода прикрасила серію весіль, пора яких саме нагодилася. Організатори святкувань залюбки й наперед домовляються про креативний продукт, яким дивують молодят та їхніх гостей.

Різний бізнес

Свою фірму Валерій Подольський назвав «Ательє Cubo Blanco». Наголошує: саме АТЕЛЬЄ, тому що творить різні індивідуальні бізнесові рішення навколо однієї ідеї.

1. Продають оригінальні форми для дорощування фруктів та овочів, при цьому діляться з клієнтами вже випробуваною технологією. Зараз, крім кавунів, роблять форми для яблук, огірків. Постійно удосконалюють конструкції, наприклад, замість болтів придумали нове кріплення із зіп-смужок. Форми можна використовувати до 30 разів. Їх легко мити і зберігати.

2. Просто здають форми в оренду.

3. Або ж, як нинішнього сезону, співпрацюють з фермерами, які спеціалізуються на кавунах. Партнер  вирощує продукт до певної кондиції, а Cubo Blanco, за домовленістю,  приходить на ділянку на останній етап і тоді вже сам дорощує та займається збиранням і збутом.

Нестандарт і трохи щастя

Серед своїх потенційних колег Подольський бачить й овочівників-тепличників, садівників та завзятих дачників. На нещодавній виставці «АгроКомплекс» завів кілька корисних знайомств.

Переконаний, проект буде розвиватися: «Завжди згадую очі своєї дочки, коли вона чимось приємно дивувалася. Мені радісно спостерігати такі ж захоплені обличчя людей, які бачать мій продукт. Уявляю, як замість банальних «валентинок» 14 лютого  закохані дарують одне одному смачнючі яблука у формі сердечок. Або ж матусі ріжуть огірочки на салатик чи бутерброд школяреві не простої форми, а «сердечної». Сподіваюся таким нестандартом  дарувати хвилини радості і щастя. Кажуть, нинішнє покоління вже нічим не здивуєш. Спробуємо».