Взяли спочатку одну сушарку шахтного типу, яка за якістю відповідає усім нашим вимогам. За рік облаштували ще одну лінію, придбали таку саму сушарку. На мою думку, в Україні конкурентної за ціною та якістю немає.
Підприємство «Перлина Поділля» має в обробітку близько 7 тис. га землі та відоме в Україні тим, що паралельно з рослинництвом активно розвиває тваринництво. Для ефективної роботи в цих двох напрямах у ТОВ «НВА «Перлина Поділля» подбали про створення сучасного елеваторного комплексу.
На елеваторі підприємства у Хмельницькій області зберігають і сушать зерно усіх сільськогосподарських культур (ріпаку, пшениці, сої, соняшнику і найбільше — кукурудзи). На об’єкт приймають як власне збіжжя, так і зерно від фермерів та інших компаній.
Обладнання для сушіння та зберігання зерна у «Перлині Поділля» найсучасніше, від українського виробника LUBNYMASH. Усі сушарки обладнані автоматичними твердопаливними теплогенераторами також від української компанії — GRECO GROUP.
Загальний обсяг зберігання зерна на елеваторі — 60 тис. т (разом зі складами підлогового зберігання). У силосах, 8 із яких виробництва LUBNYMASH, зберігається орієнтовно 50 тис. т.
Як розповів директор елеватора ТОВ «НВА «Перлина Поділля» Олексій Прокопчук, будувати об’єкт почали 10 років тому. Спочатку встановили американську тримодульну сушарку. А вже за 5 років знайшли обладнання українського виробництва LUBNYMASH, яке анітрохи не поступається американському. Підсилили ефективність сушіння зерна, обладнавши сушарки автоматичними твердопаливними теплогенераторами GRECO GROUP, які забезпечують собівартість сушіння на рівні 8-12 грн з 1 т%.
Взяли спочатку одну сушарку шахтного типу, яка за якістю відповідає усім нашим вимогам. За рік облаштували ще одну лінію, придбали таку саму сушарку. На мою думку, в Україні конкурентної за ціною та якістю немає.
Перед купівлею обладнання керівництво підприємства відвідало завод LUBNYMASH, де пересвідчилося в якості матеріалів. Крім того, їздили до колег у господарства, де вже встановлене дане обладнання, спілкувалися, оглядали, і аграрії рекомендували лубенського виробника.
Під час війни, 2022 року, почали монтаж обладнання, встановили три «бочки». Сьогодні на підприємстві загалом працює три сушарки (1 американська, 2 шахтні — від LUBNYMASH, потужність — 65 т/год).
У компанії LUBNYMASH зазначають, що зерносушарка — серце елеватора, саме тому це обладнання у виробника в пріоритеті. Український виробник пропонує сушарки шахтного та порційного типу, і кожна з них орієнтована на роботу за конкретними потребами кожного підприємства.
Найменша за продуктивністю сушарка LUBNYMASH — У13 СШ-20 — має довжину, ширину та вистоту відповідно 11,5 х 3,8 х 18,2 м, а найбільша — У13 СШ-100 — вже 11,65 х 9,2 х 22,43 м. Відповідно, зростає і об’єм шахти сушарок серії — від 52 до 224 куб. м. Шахтні прямоточні зерносушарки серії У13-СШ — це сушильні конструкції з великим діапазоном продуктивності: від 20 до 100 т/год за сушіння зерна пшениці (зменшення вологи з 20 до 14%), за сушіння зерна кукурудзи від 28 до 14% — 7-31 т/год. На даний час український виробник має розробку зерносушарки продуктивністю 150 та 200 т/год.
Також на елеваторі ТОВ «НВА «Перлина Поділля» встановлено чотири силоси з полімерним покриттям даху червоного кольору від LUBNYMASH, три силоси обсягом 8 тис. т кожен, один — 5 тис. т, а також силоси з червоними покрівлями обсягом по 2 тис. т. Саме таке обладнання обрали через довший термін його експлуатації.
Транспортне обладнання у нас на елеваторі також від заводу LUBNYMASH. Раніше було турецьке, але ми його замінили, оскільки необхідно було збільшити потужність. Сьогодні ми все купуємо в українського виробника.
Потужність транспортного обладнання на елеваторі раніше була 50 т/год, зараз — 100 т/год. На третій сушарці встановили приймальну норію потужністю 100 т/год. Але цього виявилося замало, щоб забирати зерно із завальної ями і швидше завантажувати в автотранспорт, тому збільшили потужність до 175 т/год.
«У нас десять норій від LUBNYMASH, але це не все. Будемо докуповувати, адже добудовуємо ще одну залізничну лінію вивантаження зерна (одна лінія вже є). Минулого сезону ми прийняли понад 70 тис. т зерна, з яких майже 45 тис. т висушили. Кукурудзу торік приймали з вологістю 25-27%, а позаминулого року волога була не менше 29-30%. Тоді видався дуже дощовий сезон, у нас жнива фактично закінчилися в другій декаді січня», — розповідає директор елеватора.
За словами Олексія Прокопчука, зерносушарки — це один із його найулюбленіших видів обладнання на елеваторі. Адже найголовніше — відмінний результат, а сушарки LUBNYMASH його забезпечують, справно працюють та ефективно висушують зерно. Завдяки якісному елеваторному обладнанню разом із автоматичними твердопаливними теплогенераторами GRECO GROUP, які працюють на альтернативних видах палива, досягається максимальна економіка сушіння зерна.
Відмінність між американською сушаркою та українським обладнанням помітили: американська сушарка модульна, а LUBNYMASH — шахтна, і з нею цікавіше працювати. Зерно виходить вже холодне, його можна відправляти в силоси, а після американської сушарки збіжжя потребує охолодження.
На елеваторі «Перлина Поділля» зазначають, що жодних проблем із обладнанням LUBNYMASH за період експлуатації не було. Робочі моменти оперативно вирішуються, а за потреби на елеватор приїжджають фахівці із заводу, швидко усувають проблеми, навчають місцевих майстрів, як керувати обладнанням.
Якщо нам потрібні запчастини, і вони наявні, то фахівці заводу-виробника можуть самостійно привезти або відправити поштовим перевізником. Буває, що потрібно виготовити певну деталь, тоді ми чекаємо, і приблизно за добу у нас все на місці. Дуже добре, що LUBNYMASH — це український виробник: запчастини є, проблем із доставкою немає.
Першу зерносушарку LUBNYMASH встановили 2019 року, а другу — 2022-го. Встановлення другої зерносушарки під час повномасштабної війни стало непростим рішенням. Це було пов'язано з високими ризиками, але ж «Перлина Поділля» вірить у розвиток і підтримку аграрного сектору навіть у найскладніші часи. До того ж підприємству вдалося отримати державну компенсацію 25% вартості обладнання, що вкотре підтверджує важливість інвестицій у виробництво навіть у кризових умовах.
Зі зростанням ціни на газ сушити зерно на ньому достатньо дорого, тому вже два роки як «Перлина Поділля» перейшла на альтернативні види палива та використовує соняшникову пелету. На елеваторі сушать зерно за допомогою автоматичних твердопаливних теплогенераторів від компанії GRECO GROUP.
Коли починали працювати з даним обладнанням, зізнається Олексій Прокопчук, було непросто переналаштуватися, вчилися. Та вже минулого року без проблем запустили теплогенератори в роботу. Дуже важливо, що собівартість сушіння на автоматичних твердопаливних системах — 8-12 грн з 1 т%.
У середньому наше підприємство закуповувало газ по 45 грн/куб. м — це дуже дорого. Ціна змінювалася 2-3 рази на місяць, з 16 грн/куб. м вона зросла до 54 грн/куб. м. У той час, коли ми встановили автоматичний твердопаливний теплогенератор від GRECO GROUP, ціна за куб. м газу сягала 45 грн, натомість ціна соняшникової пелети була в п’ять разів нижче. Наразі ми вже два роки газом не користуємося, хоча й ціна на блакитне паливо знизилася, але сьогодні ми щонайменше втричі економимо.
У «Перлині Поділля» розповідають, що все залежить від ціни на пелету. Починали закуповувати від 3,5 тис. грн/т, а інколи й по 6,5 тис. грн/т. Тож ціни коливаються, адже попит на пелету то знижується, то зростає. Наприклад, ціна на соняшникову пелету в червні була 1,5 тис. грн/т, говорить директор елеватора. Однак підприємство не закуповує паливо наперед, оскільки це фактично заморожені гроші. Пелета зберігатиметься пів року, а на ті кошти можна закупити пальне для техніки чи нове обладнання, тому її купують у сезон за потреби.
Крім того, впливає погода. Якщо опадів не передбачається, то сою та соняшник не сушать, а проводять десикацію. Таким чином виходить набагато дешевше, зважаючи, які ціни сьогодні на електроенергію.
«У нас встановлено два автоматичних твердопаливних теплогенератора від компанії GRECO GROUP потужністю по 5 МВт кожен. У експлуатації дане обладнання доволі просте, налагодити роботу нам допомагали представники компанії-виробника. До того ж фахівці GRECO GROUP надають якісні послуги з обслуговування обладнання, завжди приїжджають, допомагають», — розповідає Олексій Прокопчук.
Очищення сушарок і котлів від залишків зерна і пелети проводять раз на дві доби, оскільки залягання полови, борошна все одно відбувається, і якщо жаринка втрапить — це може спричинити загоряння.
Елеватор цього сезону почав працювати на початку другої декади липня, сушили пшеницю. Попри те, що підприємство суттєво економить на сушінні за допомогою твердопаливних теплогенераторів, завжди сподіваються на сухе зерно з поля, адже в такому разі можна не запускати котли, а просушити його повітрям. Урожай на елеватор везуть прямо з поля, висипають у завальну яму, визначають класність, якість, розподіляють, у який накопичувач сипати. Цього сезону очікуваний обсяг пшениці складає орієнтовно 12-14 тис. т.
Наразі потужності дозволяють «Перлині Поділля» задовольняти власні потреби, а також надавати послуги фермерам, тому поки що більш масштабного розширення елеватора не планується. Ймовірно, докуплять ще силоси від LUBNYMASH обсягом зберігання 1 тис. т.
ТОВ «НВА «Перлина Поділля» обробляє приблизно 7 тис. га землі. Цього року курс взяли на сою та соняшник. Ріпак не сіяли взагалі, адже торік вийшли в мінус. Посіви кукурудзи також зменшили: ціна невелика, і відвантаження за кордон було проблемним. Сьогодні фактично забирають соняшник і сою, оскільки в Україні перспективною є переробка олійних, а за кордон прямують шрот і олія. Тому для підприємства олійні культури є цікавими.
Соя та соняшник у нас сьогодні найрентабельніші культури. Пшениця, як кажуть, втратила свою актуальність. Коли ми її молотили, ціна була в межах 5 тис. грн/т. Фактично завжди перед початком жнив ціна підвищується, а вже на початку жнив знижується, але все залежить від ринку, класності зерна.
Підприємство також має власний комбікормовий завод. Орієнтовно за місяць згодовують худобі 1200 т комбікорму, але таких обсягів замало, адже поголів’я ВРХ збільшується, тому планують розширювати потужності завдяки додатковому комбікормовому обладнанню.
«Також плануємо будувати завод із виробництва соєвої олії потужністю 40 т/добу. Оскільки ми маємо власний комбікормовий завод, нам необхідний соєвий шрот, тому купуємо його у інших підприємств. Водночас власну сою ми продаємо за копійки. Тож який в цьому сенс, коли ми можемо і себе забезпечити, і продавати», — пояснює директор елеватора.
Соєву олію планують експортувати, але все залежатиме від ситуації в Україні. Наразі обладнання для будівництва соєвого заводу на стадії виготовлення. Якщо все буде добре, то до 2025 року завод мають запустити в роботу.
Проєкт #СушиPRO100 реалізується за підтримки компаній LUBNYMASH & GRECO GROUP
Віторія Полевик, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua