Академік, який керує бактеріями. Один день з українським винахідником

Ми провели день з українським винахідником — розпитували і спостерігали. AgroPortal.ua тепер знає, як і де народжуються креативні ідеї.

Винайдена Сергієм Осипенком платформа дозволяє виробляти досі незнані продукти для здорового харчування людей і тварин, створювати органічні добрива, витісняючи «хімію» з полів, і рятувати ліси від згарищ.

Підказка від водоспаду

Дорогою з дослідних полів, де показував результати дії свого органічного добрива «Біо-гель», Сергій Борисович встигає розповісти, що все починалося з глобальної науки. 

Після закінчення престижного московського інституту йому, учневі лауреатів Нобелівської премії, геніальних вчених зі світовим ім«ям, запропонували розробляти космічну відповідь американським шатлам і одразу отримати нову столичну квартиру. Та він повернувся в Україну (»…а я завжди роблю тільки те, що сам хочу!») і вже у 27 років захистив дисертацію, досліджуючи явище кавітації — порушення цілісності рідини. Її можна підгледіти у природі, скажімо, у водоспаді.

«У винайденій нами технології ми не слідуємо Луї Пастеру і не користуємось жодним нагрівальним елементом. Натомість використовуємо мікрогідроудар, кавітацію. Додаємо також тертя і турбулентність. Хочете перевірити цей ефект — потріть руку об руку, зігрієтесь», — пояснює вчений суть своєї гідродинамічної HTD-технології.

Кавітація відома як руйнівне явище, запитуване військовою галуззю. Дослідження Осипенка так і могли залишитися під грифом «таємно». Але розпад Союзу підштовхнув ученого до мирних проектів, де застосовували м«яку кавітацію: вона не руйнує, а покращує.

Робота на екологію

Свої перші серйозні гроші наукою Осипенку вдалося заробити в партнерстві з Борисом Булгаковим — племінником знаменитого письменника. «Дивно, але та родина трохи соромилася родича-літератора, не сприймала його всерйоз. Більшість з них були інженерами, переконаними технарями», — згадує Сергій Борисович.

Завдяки HTD-технології, зокрема, нейтралізовували шкідливі викиди в атмосферу, обводнюючи мазут, яким користувалася Херсонська ТЕЦ. Суміш горіла, як газ, виділявся білий дим. Спеціалісти зафіксували зменшення кислотних дощів.

Власне обладнання

Технологія виявилася дуже запитуваною. Довелося помотатися поїздами-літаками, бо заявок на впровадження надходило багато. Аж доки Осипенко вирішив осісти і запустив виробництво власного спеціального обладнання у Херсоні.

Цех поступово переріс у завод «ТЕКМАШ». Назва промовиста: Технології + Екологія + Машини.

Чорнична таємниця

«Можете називати мене авантюристом. Не можу зупинятися. Люблю пригоди та ініціативу, хоча часто не знаю, чим вони закінчаться», — сміється у сиву бороду чоловік.

«Він завжди потрапляє у такі історії, які з нормальними людьми не трапляються», — підтверджує дружина винахідника Тетяна.

Свою технологію гідроудару на чому тільки не випробовував! Так під руку потрапила і чорниця, якою саме лікувалася родичка від діабету. Після прогону через авторське обладнання отримав желеподібну пасту.

«Навіщо зіпсував свіжу ягоду? З куща все одно краще», — з викликом оцінила Тетяна. Але впертий вчений передав отриману суміш і звичайні ягоди чорниці для порівняння професіоналам у фахову одеську лабораторію.

Звідти спочатку попросили повторити матеріал, підозрюючи помилку. А потім взагалі облаяли, мовляв, не знущайтеся і не відволікайте. Бо результати отримали просто неймовірні: у чорничній пасті виявилося більше поживних речовин, аніж власне у чорниці. І майже всі вони стали доступнішими для засвоювання організмом.

Такого бути не може, тому що… просто не може бути — вердикт для кого завгодно, тільки не для Осипенка, котрий сам засів за мікроскоп і після багатьох годин неймовірних зусиль зміг розрізати мікроскопічну, неправильної форми чорничну кісточку. Секрет виявився саме у ній.

«Ми бачили це диво тільки один раз, — згадує Тетяна Осипенко. — Там всередині ніби золотиста ампула, схожа на ясний вогник.

Потім хотіли зафіксувати чудо і попросили ювелірів так само розрізати насіннячко. Пообіцяли заплатити їм, як за роботу із золотом. Вони старалися, але не змогли».

Подружжя на усіх упаковках своїх інноваційних харчових продуктів ставить символічний знак — чорничну кісточку в розрізі.

Кісточка у власному соку

У партнерстві з ученими кількох авторитетних наукових інститутів довели: те, що люди досі вважали корисним у ягоді — насправді лиш маленька частинка її скарбів. Кісточка зворушливо міцно оберігає в собі формулу життя, все найцінніше для продовження популяції, генофонд. Хіба ж не варто навчитися засвоювати усе цінне з кісточок і шкірки? Унікальна гідротермодинамічна технологія переробки дозволяє це зробити.

Завод народження

Як саме? На заводі «ТЕКМАШ» роздивляємось осипенковий пристрій з блискучих циліндрів, трубок, резервуарів. У ньому при високому тиску виділяється вміст кісточки без окислення. Одночасно відбувається також мікроподрібнення оболонки і низькотемпературний гідроліз пектинів.

З високоякісних матеріалів, найміцнішої сталі, яка не окислюється, — таке обладнання замовляють партнери з-за кордону, клієнти яких вже засмакували новітній продукт.

Тут же є святая святих — сертифікована лабораторія, де тривають нові експерименти.

Випробувано на собі

Тим часом різні партнерські інститути продовжують досліджувати вплив лікувальної пасти на різні хвороби, в тому числі онко. Є багато офіційних висновків про позитивні зрушення у хворих.

Пані Тетяна першою (навіть спочатку таємно від чоловіка) випробувала чорничну пасту на собі. Каже, позбулася купи своїх хронічних недуг, на які всі кивали: «Вікове, змиріться».

Родина почала змінювати саму філософію харчування: «Організму просто треба дати сигнал, щоби він сам долав свої проблеми», — переконана Тетяна Осипенко. Цій підтягнутій, елегантній жінці не даси «за шістдесят». Їздить в гори кататися на лижах: «А раніше навіть онука-немовля не могла взяти на руки без болю у спині».

Вона забула про лікарів, активно керує системою розповсюдження авторських продуктів.

Крихітний офіс у звичайній херсонській «хрущовці» — це її царина. Сюди заходять всі охочі роздивитися полиці з харчовими цікавинками.

«Багато хто повертається, щоби розповісти, які дивні результати отримали, — зізнається пані Тетяна. — Діабетик, що вже й інвалідність отримав, повернувся до роботи. Сім«я, котра скаржилася на бездітність, через рік завітала з дитячим візочком. Вже можна було б цілу книгу історій скласти».  

Під сімейним брендом «Рідкі фрукти» Осипенки тепер виготовляють не тільки пасти, але й вершки із різних ягід, фруктів, сої, кунжуту, соняшнику, горіхів, гарбуза, льону. Консультують, з якими здоровими харчами зі звичайних магазинів краще поєднувати їхні продукти.

Маркетинг батьків і дітей

Тетяна сумнівається, що їхній інноваційний продукт вже готовий просто продаватися у традиційних магазинах: «Спробуй визначитись, на яку саме полицю його ставити: це ж не традиційні консерви з цукром і консервантами. І не біодобавки. Треба додатково пояснювати, чому ягода у баночці дорожча за свіжу по сусідству. Загалом потрібен оновлений погляд на харчування. У категорію звичайних ліків для аптеки теж не вписуємось».

Хоча дочка Осипенків Анастасія Шмигельська, сучасний маркетолог, більш оптимістична. Не тільки опікується виробництвом новітніх продуктів під власним брендом LiQberry, але й сміливо пропонує їх мережам супермаркетів та аптекам. До речі, кілька років тому ця паста стала призером всеукраїнського конкурсу «Товар року».

Чорнична паста від LiQberry збирає багато поціновувачів на виставках не тільки у Європі, але й, скажімо, в Об»єднаних Арабських Еміратах: вибагливий Дубай не встояв перед вишуканістю українського продукту.

Особливий фурор інноваційна паста викликала в Японії. Після трагедії Хіросіми та Нагасакі мудрі японці перетворили страви з корисної чорниці на справді національну їжу, без якої не мислять свого раціону. 

В десятку найкращих продуктів світу

Осипенки переконані, що, використовуючи переваги гідродинаміки, можна докорінно змінити підхід до технології виробництва харчових продуктів. Крім того, фактично пропонують принципово по-іншому ставитися до консервування.

Нині властивості ягідних паст глибоко вивчають не тільки в українських лабораторіях, але й у Канаді та Китаї. У Канаді, країнах Балтії та в Польщі відкрите виробництво «Рідких фруктів». Вони мають міжнародні сертифікати якості за найвищими органічними стандартами.

Серед 2500 учасників традиційної міжнародної виставки органічних продуктів у Монреалі осипенкова чорнична паста увійшла в десятку найкращих продуктів світу.

Асканійським телятам пощастило

HTD-технологію Осипенко разом із відомим вченим Михайлом Свистулою випробував і під час відгодівлі худоби у дослідному господарстві «Асканія-Нова» Інституту тваринництва степових районів ім. Іванова.

«Готували рослинне молочко прямо на місцях утримання тварин. Телятка від задоволення одне одному облизували мордочки, — примовляє Сергій Борисович. — Виростають здоровішими і на 18-20% швидше набирають вагу».

«Ефективність ми з колегами обґрунтували у спеціальному проекті для Кабінету міністрів. Варто лише замінити традиційний підхід до приготування кормів на HTD-технологію, щоб тією ж кількістю кормів нагодувати відсотків на 20 більше тварин. Йдеться не тільки про очевидний ріст прибутковості фермерських господарств тваринницького напрямку, але й про зменшення шкідливих викидів в атмосферу», — як завжди глобально мислить Осипенко.

Технологією зацікавилися також тваринники Південної Америки, Колумбії, Бразилії.

Оаза біля дому

На хвилинку заїжджаємо додому до винахідника. Екскурсію невеличким подвір«ям навколо будинку Осипенків супроводжує родинний талісман — пес-дворняга Ліса. Поводиться по-мудрому стримано. Пити воду підходить разом із двома породистими котами.

«У них є окремі миски, але ось уже 3 роки самі повадилися пити з відерця, де ми розводимо та відстоюємо своє органічне добриво «Біо-гель». Бачите — живі-здорові. Тварина собі на шкоду не зробить», — блискає скельцями окулярів пан Сергій.

«Біо-гелем» підливають коріння і обприскують листя. На кількох сотках присадибної ділянки буяє безліч квітів, помістилися грядочки з суницею, помідорами, огірками, перцем. Є фігурна карликова шовковиця і рясна черешня.

Що казати, якщо масивна високовольтна опора біля воріт теж щільно оповита зеленню!

Десант бактерій в «Біо-гелі»

Свій продукт для землі «Біо-гель» автор називає не добривом, а ліками для ґрунту.

«Це неправда, що в українських ґрунтах різко поменшало гумусу, — готовий сперечатися Осипенко. — Як учений, я з цим не згоден. Насправді земля позбувається своєї мікрофлори, тому стала млявою і щільною, наче камінь. Втрачається «жива» складова землі. Ми запускаємо в ґрунт десант із бактерій з нашим «Біо-гелем», щоби відновити його.

Винахідник принципово не розділяє бактерії на хороші й погані. Головне — щоб були різними, із потрібними, ретельно підібраними якостями. Компоненти привозить з олешківських пісків (там бактерії виживають в екстримі 75-градусної спеки), з поліських торф«яників, полтавських чорноземів тощо. Сировина прискіпливо обирається виключно з екологічно чистих територій, бо кінцевий продукт підлягає міжнародній органічній сертифікації.

Потрібний мікс завантажується в апарат. Результат ноу-хау — унікальні біопрепарати. Технологія абсолютно виключає застосування хімії, геномодифікаторів, біоактиваторів, штучних бактерій, опромінення та інших неприродних форм посилення при вирощуванні та переробці продуктів.

Важливо, що після технологічної обробки продукти залишаються живими. Корисні властивості не просто зберігаються, а примножуються. Достатньо додати води — і бактерії миттєво оживають, загартовуються і беруться за розмноження.

Як працюють підопічні

У спеціальному класі на «ТЕКМАШі» Осипенко збирає відгуки про роботу своїх підопічних бактерій. Господарства, які почали застосовувати «Біо-гель», надсилають результати його дії. Порівняльні снопи, вдвічі більші за вирощені без нього, розрахунки отриманих прибутків.

Факти від фермерів переконують: десант бактерій «Біо-гелю» у ґрунті виживає в умовах холодної весни і посушливого літа. «Нас часто викликають рятувати пошкоджені надмірною хімією ділянки», — уточнює автор.

Органічне добриво — інокулянт, ад«ювант і адаптоген — підвищує урожайність від 8 до 20%.

«Відмінусуйте 30% запланованих гербіцидів, фунгіцидів, замініть їх дешевшим «Біо-гелем». Гарантую додатковий урожай і кращу стійкість до хвороб», — переконує Осипенко.

Цікаво, що «Біо-гель» цілком уживається в одному розчині з хімічними засобами захисту, тому їх можна вносити одночасно. Препарат підсилює дію гербіциду, достатньо в бакову суміш додати 1,5 л «Біо-гелю» на 1 га вегетуючих рослин.

Показуючи свою фунгіцидну активність, бактерії «Біо-гелю» здатні не допустити розвитку патогенних мікроорганізмів.

Найголовніше, з чим намагається боротися Осипенко, — це посуха. Його продукт максимально адаптований для «гарячих» ґрунтів Південного Степу. Загартовані бактерії витримують температуру від -20°С і до +75°С. Вони не просто сильні самі, але й активізують імунну систему рослини.

Цього року виробник поставив у пріоритет забезпечити препаратом понівечені жорсткими погодними умовами херсонські агропідприємства. 100 тонн органічного добрива розійшлися буквально «з коліс». Торік виробляли 1 т в день, зараз — 3. Наступного року є плани масштабувати виробництво до 600 тонн на рік.

Досвід на згарищі й пустелі

Сергій Борисович при нас отримує тривожний дзвінок від науковців аграрного університету: згоріло 300 гектарів лісу. Треба терміново рятувати площі, які перетворилися на згарище!

Заїжджаємо на кафедру лісу, де радяться профі. У найекстремальніших умовах вигоріли бактерії, а значить, ламається весь живий ланцюжок. Якщо не втрутитися, екосистема відродиться не менше, як за 7 років. Осипенкові бактерії можуть посприяти відновленню життя швидше.

«Маємо переконливі результати досліджень, спільних з Інститутом мікробіології, — ділиться Сергій Борисович. — Разом з академіком Володимиром Патикою висаджували дослідні ділянки в умовах абсолютної сухості. За традиційної обробки піддослідні 90% соснових саджанців загинули. А от у оброблених «Біо-гелем» утворився ніби чохол на корінцях, зберіг вологу, і 90% дерев вижили. Желеподібна суміш консервує корисну ризосферу, необхідну для розвитку».

Під власну відповідальність  

Сергій Осипенко створив у Херсоні Асоціацію органічного землеробства. Не тільки для того, щоби об»єднати однодумців, котрі хочуть шляхом біологізації перейти до органіки. Каже, потрібно ще й захищати справжню органіку — від тих, хто просто спекулює на цьому тренді, легковажно використовує хімічні елементи у своїх препаратах, не бере до уваги якість води, котра може негативно впливати на результат.

На упаковці продукції Осипенка є портрет самого винахідника. Він у такий спосіб заявляє: «За якість особисто відповідальний. Гарантую».

Переконаний, що органічні продукти формують абсолютно новий погляд на життя.

Ірина Садова, AgroPortal.ua