Державна підтримка 2018: зради і перемоги

17 серпня 2018, 07:07 7002

Запущені на початку року чотири програми державної підтримки в агросекторі за великою кількістю напрямів підтримки мають різні результати за першу половину 2018 року. Деякі програми показали ефективність і зацікавленість з боку аграріїв, інші напрями підтримки не були реалізовані.
 Джерело фото: УКАБ
Олег Нестеров, фахівець з питань співпраці з органами державної влади асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

Достатньо ефективною у 2018 році виявилася програма відшкодування вартості саджанців у рамках програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». За перше півріччя 2018 року було виділено 72,1 млн грн для 56 підприємств на закладання більше 1200 га насаджень.

Програма дала результат і для розвитку нішевих ринків: виробництва малини, горіхів, лохини і т.д. Ще один дедлайн подачі документів за цією програмою буде у жовтні, й у Мінагропроді очікують не меншу кількість заявок. 

Чому програма спрацювала? Незважаючи на чималу кількість необхідних документів, сама програма була затребувана виробниками. Порівняння експорту продукції садівництва і ягідництва за перші 5 місяців 2017-го і 2018 року вказує, що поставки за кордон свіжої суниці зросли на 9%, експорт мороженої малини, ожини, плодів шовковиці зріс на 53%, а мороженої суниці — на 46%. Агровиробники нарощують виробництво, тому активно закуповують садивний матеріал. І компенсація від держави до 80% вартості саджанців у цьому неабияк допомагає. Іншим важливим фактором успіху програми стало те, що компенсація вартості розповсюджувалася і на імпортний садивний матеріал, тобто агровиробник не був обмежений у виборі саджанців. 

Чи можна покращити програму? Наступним кроком підтримки садівничої галузі може стати націленість на додану вартість продукції, її переробку чи заморозку. Розглянути варіант допомоги в маркетингу, активного впровадження поняття «географічне зазначення походження товарів» у економічне життя, і експортуванні самої продукції, залишаючи при цьому частину коштів безпосередньо на розширення сировинної бази (на купівлю садивного матеріалу). 

Решта три великі програми держпідтримки показали набагато меншу ефективність, а з мільярду, виділеного на підтримку фермерства, взагалі не було використано жодної гривні.

Компенсація вартості техніки українського виробництва. По програмі компенсації вартості сільськогосподарської техніки з 945 млн грн у першому півріччі було використано 177 млн грн при досить простому механізмі реалізації.

У чому складність програми? Агровиробнику спочатку необхідно заплатити 100% вартості техніки, знайти 1 млн гривень на трактор, купити його і тільки потім можна буде розраховувати на компенсацію. Та ж сама проблема і у фермерів: незважаючи на компенсацію 40% вартості постфактум, необхідно спочатку знайти гроші на купівлю техніки.

Слабкі місця програми

1) Слабко розвинене, не модернізоване вітчизняне виробництво самохідної техніки і відповідно низький попит на неї (трактори, комбайни, самохідні обприскувачі). Минулого року за допомогою цієї програми було придбано тільки 81 трактор і 1 вітчизняний комбайн, у той час як тільки тракторів у 2017 році було імпортовано 86445 шт. (за даними Держстату).

2) Відсутність можливості використання фінансових інструментів придбання техніки — лізинг або кредитування.

Як зробити програму більш ефективною

1) Заморозити локалізацію виробництва техніки на рівні 30-40%.

2) Розширити перелік фінансових інструментів придбання техніки.

3) Розглянути можливість адресної підтримки безпосередньо виробникам сільськогосподарської техніки під локалізацію за принципом відшкодування/компенсації тіла кредиту, як для тваринників, або безвідсоткове кредитування, або стимулювати до кооперації з іноземними виробниками, дотримуючись рівня локалізації.

Програма з підтримки тваринництва. Напрям з найбільшим фінансуванням, але результати цієї програми вказують на те, що 4 млрд грн цього року використані не будуть, адже станом на 3 серпня (за офіційними даними Мінагропроду) фактично виділено 268 млн грн (компенсація відсотків — 241 тис. грн, компенсація по кредитах — 1,9 млн грн, дотація на стадо — 259 млн грн, за молодняк — 6,7 млн грн), плюс відшкодування вартості об’єктів тваринництва (30%) — 220,1 млн грн.

Як зробити програму більш ефективною:

- змінити умови кредитування державними банками з можливістю відстрочення платежів на початковому періоді;

- запровадити часткову компенсацію витрат на робочий капітал, рефінансування, виробничі витрати тваринників.

«Фермерський мільярд». Недієвість програми з підтримки фермерства самі агровиробники у своїх численних заявах пов’язують з адміністративною складністю оформлення заявки на державну підтримку.

Чому не спрацювала програма?

- обмежений доступ фермерів до кредитних ресурсів — основна сума з мільярду (а саме 500 млн грн) була закладена саме під кредитування;

- складність адміністративних процедур оформлення заявки на отримання коштів по держпідтримці;

- обмеження доступу до іноземної селекції насіння та вибору посівного матеріалу.

Як зробити програму більш ефективною:

- запровадити мікрокредитування: держава покриває відсотки (або встановлює на такі кредити 0% ставку і здійснює кредитування виключно через державні банки) і надає відстрочку на сплату кредитних платежів;

- відкрити доступ до насіння іноземної селекції;

- спростити механізм подачі документів, централізувати його за прикладом ЦНАП, «єдиного вікна», офіційного сайту або іншим способом.

Як підтримують фермерів в інших країнах?

У Німеччині та низці європейських країн діє програма стимулювання молоді займатися фермерством, надаючи дотації на гектар оброблюваних земель. У США аграрії можуть додатково отримати субсидії і дотації від держави за реалізацію на виробництві інноваційних проектів, введення енергозберігаючих технологій, виробництво біопалива та ін. в рамках роботи Міністерства сільського господарства США (USDA). Також в США діє так званий «грант на додану вартість» (Value Added Producer Grants), яким надаються кошти для «переналаштування» власного виробництва на продукцію з доданою вартістю, для реклами і маркетингу своєї продукції і навіть частково для покриття заробітних плат і проведення інвентаризації. 

Підсумки державної підтримки АПК можна буде підбивати наприкінці року, проте уже зараз варто думати над тим, як оптимізувати процес доступу аграріїв до програм державної підтримки, замінити механізми на більш дієві, попередньо погодивши їх з реальним сектором. За результатами першого півріччя очевидна необхідність поширення інформації про доступність запроваджених програм, адже багато агровиробників, маючи негативний досвід «спілкування» з податковою після отримання держдопомоги, нині не вірять у неї. Також важливим кроком з боку Мінагропроду є налагодження діалогу з банківською сферою для покращення механізму кредитування з більш «м’якими» умовами: відстрочкою платежів, безвідсотковими кредитами на перший період, довгостроковим кредитуванням, мікрокредитуванням та інші.

Олег Нестеров, фахівець з питань співпраці з органами державної влади асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»